ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
12 березня 2020 року м. Київ № 640/5426/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652 про накладення штрафу.
Разом із позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652 про накладення штрафу. Заява обґрунтована тим, що постанова від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652 про накладення штрафу є виконавчим документом та оскарження такої постанови не зупиняє її дії. В контексті наведеного представник позивача вказує, що постановою державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 січня 2020 року відкрито виконавче провадження №61064355 з примусового виконання постанови від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652 про накладення штрафу.
Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частинами першою, четвертою, п'ятою та шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акт.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту постанови про накладення штрафу від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652 остання винесена на підставі положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509), з огляду на виявленні перевіряючими порушення абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.
Так, відповідно до пункту 9 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.
Одночасно згідно пункту 11 Порядку №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи, зокрема, стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
З огляду на те, що оскаржувана постанова, як вбачається з її змісту, винесена у зв'язку з виявленням порушення з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, остання, згідно з наведеними законодавчими положеннями, має силу виконавчого документу.
Також судом встановлено, що постановою державного виконавця Святошинського районного відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 січня 2020 року відкрито виконавче провадження №61064355 з примусового виконання постанови від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652 про накладення штрафу.
Отже, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову представником позивача належними доказами доведено звернення до виконання оскаржуваної постанови.
У відповідності до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Все вказане вище у сукупності свідчить про те, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі №640/5956/19.
З огляду на викладене, суд вбачає наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652, виданої Головним управлінням Держпраці у Київській області.
На переконання суду, вжиття зазначених вище заходів забезпечення адміністративного позову, обґрунтованість яких була встановлена вище, до вирішення спору по суті відповідають предмету заявленого позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки вони спрямовані виключно на збереження існуючого становища.
Частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Зупинити дію постанови від 12 листопада 2019 року №КВ1671/1775/АВ/ТД/ФС-652, виданої Головним управлінням Держпраці у Київській області.
3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
4. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 12 березня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Боржник: Головне управління Держпраці у Київській області (04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10, код ЄДРПОУ 39794214).
Суддя А.І. Кузьменко