ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 березня 2020 року м. Київ № 640/17527/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевченко Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Поліщук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про стягнення коштів,
за участі учасників справи:
представника позивача - Мунтяну М.О.,
представника відповідача - Реви В.В.
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (надалі по тексту також - відповідач, ДП МОУ «Укрвійськбуд»), в якому просить стягнути кошти з платника податків ДП МОУ «Укрвійськбуд» (код ЄДРПОУ 24308300) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу - 2 208 004,12 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем добровільно не сплачено узгодженого податкового зобов'язання у встановленому законодавством строк.
Уповноважений представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, підтримав відзив. Вважає, що ДП МОУ «Укрвійськбуд» погашено податковий борг, який вказано у зазначеній позивачем податковій вимозі, а тому така податкова вимога є відкликаною, як наслідок не можуть застосовуватись заходи щодо примусового стягнення податкового боргу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, зазначає наступне.
ДПІ у Подільському районі м. Києва складено податкову вимогу від 07.09.2012 № 1573, відповідно до якої за ДП МОУ «Укрвіськбуд» лічилась сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 13 988,13 грн, яка підлягала сплаті.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків та розрахунком виникнення податкової заборгованості за період з 30.08.2017 по 30.06.2019 за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 2 208 004,12 грн.
Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.08.2018 № 0516191207, від 27.09.2018 № 0656451208 та в результаті самостійного нарахування платником грошового зобов'язання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до нього Кодексу.
Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.16.3 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно нараховано суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість зазначеним у поданих податкових деклараціях від 30.08.2017 № 9168205755, від 30.09.2017 № 9192394322, від 30.10.2017 № 9218596562, від 30.11.2017 № 9244573512, від 30.12.2017 № 9273006397, від 30.01.2018 № 92966774817, від 02.03.2018 № 9026530004, від 30.03.2018 № 9049501872, від 30.04.2018 № 9073629652, від 30.05.2018 № 9098303927, від 30.06.2018 № 9124233885, від 30.07.2018 № 9149834049, від 30.08.2018 № 9175850904, від 30.09.2018 № 9203178924, від 30.10.2018 № 9229752836, від 30.11.2018 № 9257453694, від 30.12.2018 № 9285738568, від 30.01.2019 № 9308293200, від 01.03.2019 № 9027462026, від 30.03.2019 № 9051775865, від 30.04.2019 № 9080797357, від 30.05.2019 № 9104451888, від 30.06.2019 № 9132192105 на загальну суму 2 204 034 грн.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи судом встановлено, що податкові повідомлення- рішення від 14.08.2018 № 0516191207 та від 27.09.2018 № 0656451208 вручені відповідачу належним чином та відповідно є узгодженими.
Сума заборгованості за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями становить 3 800,12 грн та 170 грн відповідно.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку суду не надано.
При цьому, відповідно до розрахунку податкового боргу вбачається нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2018 № 0516191207 на підставі п.п.1201.1, 1201.2 ст.1201 Податкового кодексу України і становить 3 769,70 грн та 30,42 грн.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На адресу відповідача належним чином направлено податкову вимогу форми «Ю» від 07.09.2012 № 1573, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями конверту та зворотного поштового повідомлення про вручення, з яких убачається, що лист повернуто у зв'язку з відсутністю за зазначеною адресою.
Посилання на те, що податкова вимога складена з порушеннями та те, що зазначена сума заборгованості є непідтвердженою та не зазначено, з якого строку розрахована така сума, судом не беруться до уваги, оскільки відповідачем у встановленому законодавством не оскаржувалась спірна податкова вимога, а в рамках даного спору підстави для надання оцінки вказаним обставинам відсутні.
Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (пункт 60.2 статті 60 ПК України).
Відповідач посилається на те, що податковий борг згідно з податкової вимоги від 07.09.2012 № 1572 мав бути списаний, оскільки не було стягнуто в межах строку, передбаченого ст.102 ПК України. Отже, на думку підприємства, ним повністю погашено заборгованість, тому вказана податкова вимога є відкликаною, а податковий орган мав повторно направити (вручити) податкову вимогу з урахуванням виникнення нового податкового боргу.
Згідно з п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом
Відповідно до п. 101.4 ст. 101 Податкового кодексу України, органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки позивачем здійснювались заходи по стягненню податкового боргу на підставі спірної податкової вимоги, що підтверджується наданою до матеріалів справи постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 у справі № 826/6454/14, якою стягнуто з ДП МОУ «Укрвіськбуд» кошти в розмірі 851 177,13 грн.
Крім цього, слід наголосити, що вказана сума заборгованості за рішенням суду не була відповідачем погашена в повному обсязі. Таким чином, посилання підприємства на погашення всієї суми заборгованості спростовуються та не підтверджується, натомість позивачем надано докази на здійснення заходів для стягнення суми податкового боргу, зокрема в судовому порядку, що, в свою чергу, виключає підстави для застосування ст. 102 ПК України щодо списання безнадійної заборгованості.
Отже, враховуючи, що сума податкового боргу не погашена, вказана податкова вимога на час розгляду справи не відкликана.
Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд дійшов до висновку, що позивачем повністю доведено обґрунтованість позовних вимог, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Підстави для застосування ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про стягнення коштів задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти з платника податків Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу - 2 208 004 (два мільйона двісті вісім тисяч чотири) гривні 12 копійок.
3. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Відповідач: Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код ЄДРПОУ 24308300).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Повний текст складено 13.03.2020