ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 березня 2020 року м. Київ № 640/5031/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
доОфісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)
прозобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, в якій просить:
зобов'язати Офіс Генерального прокурора, код ЄДРПОУ 00034051 внести до держателя або реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження за Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В. А. у справі №757/43244/17-к від 28.07.2017 зареєстрованого реєстратором державного підприємства «Національні інформаційні системи» Леоновою Оленою Дмитрівною у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №16403025, контрольна сума 85Г7578Б48, обтяжувач ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ, код: 00034051, на автомобіль BMW Х6, номер кузова НОМЕР_1 , державний помор НОМЕР_2 , рік випуску 2017 та автомобіль марки BMW ALPINA В6, білого кольору, державний номер НОМЕР_3 , шляхом подання заяви до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», код ЄДРПОУ 39787008, в особі Регіональної філії міста Києва та Київської області про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про реєстрацію обтяження № 16403025, на автомобіль BMW Х6, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2017 та автомобіль марки BMW ALPINA В6, білого кольору, державний номер НОМЕР_3 , контрольна сума 85Г7578Б48, обтяжувач ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ, код: 00034051.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Як вбачається з позовної заяви заявлені позивачем до Офісу Генерального прокурора вимоги обґрунтовані протиправністю дій останнього, що полягає у не знятті арешту з транспортного засобу марки BMW Х6, номер кузова НОМЕР_5 , чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2017 та транспортного засобу марки BMW ALPINA В6, номер кузова НОМЕР_6 , білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , який було накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В. А. від 28.07.2017 за клопотанням Військової прокуратури Генеральної прокуратури України в рамках кримінального провадження № 42016000000003536.
Судом також встановлено, що на відповідні звернення позивача до відповідача про вчинення дій щодо зняття вказаного арешту, останньому було повідомлено, що матеріали кримінального провадження № 42016000000003536, в якому вирішувалось питання про арешт майна ОСОБА_1 , та його скасування, об'єднані з матеріалами кримінального провадження № 42014000000000521, з грудня 2018 року у якому триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
Тобто, позивач по суті оскаржує бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невчинення ними дій по зняттю арешту з вказаних вище транспортних засобів, накладеного в під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42016000000003536.
За вказаних обставин, суд звертає увагу, що завданнями кримінального провадження відповідно до частини першої статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК України).
Пунктом 5 частини першої статі 3 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За правилами статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303, 314-316 КПК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6рп/2001 роз'яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
Відтак, прокурори під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, зокрема й при вирішенні питань щодо накладення та зняття арешту у кримінальних провадженнях, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, отже, оскарження таких діянь має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/2004/18 (провадження № 11-874апп18), від 26 червня 2019 року у справі № 810/4310/18.
Враховуючи, що спір у цій справі виник у зв'язку з протиправними, на переконання позивача, діями (бездіяльністю) уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невчинення ними у рамках кримінального провадження № 42016000000003536, перевірка правомірності таких дій (бездіяльності) з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їх оскарження має здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.
З огляду на вищенаведені норми закону та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що позов підлягає вирішенню, відповідно до частини першої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 зазначеного Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
4. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.М. Погрібніченко