ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
12 березня 2020 року м. Київ № 640/5137/20
Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі з позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Першої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора (далі - відповідач 2), Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора (далі - відповідач 3), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо недопущення позивача до наступного етапу добору - співбесіди при набранні ним 93 балів за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, що вважається успішним складенням іспиту;
- зобов'язати відповідача допустити позивача до наступного етапу - співбесіди;
- визнати дії відповідачів щодо переписування у свою відомість даних про логіни та паролі кандидатів перед складенням іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки протиправним й таким, що порушило анонімність кандидатів під час складення іспиту у формі тестування на загальні здібності й навички та скасувати результати проведеного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, що оформлено протоколом №3 від 27.02.2020 року й затверджено рішенням другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора;
- зобов'язати Відповідачів утриматися від використання та проведення іспитів у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички при проведенні добору на зайняття вакантних посад прокурора, як такого, що не може забезпечити анонімність кандидатів та переліку питань й чіткі вимоги від кандидатів, що саме мають знати для успішного складення іспиту.
05 березня 2020 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення № 5 від 27.02.2020 Другої кадрової комісії з добору на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора в частині проведення співбесід з кандидатами на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора;
- заборони відповідачу 2 та відповідачу 3 вчиняти дії щодо проведення співбесід з кандидатами на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
11 березня 2020 року від позивача повторно через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом:
- заборони відповідачу-2 та відповідачу-3 вчиняти дії щодо проведення співбесід із кандидатами на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора у доборі, оголошеного наказом Генерального прокурора від 16.01.2020 №30 «Про проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора»;
- заборони відповідачу-2 та відповідачу-3 встановлювати результати проведення співбесід й за результатами співбесід ухвалювати рішення про успішне чи неуспішне проходження кандидатами добору на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, оголошеного наказом Генерального прокурора від 16.01.2020 № 30 «Про проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора».
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо недопущення позивача до наступного етапу добору - співбесіди при набранні ним 93 балів за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, що вважається успішним складенням іспиту та зобов'язати відповідача допустити позивача до наступного етапу - співбесіди
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову позивач стверджує, що відповідачами протиправно не було включено позивача до наступного етапу добору, позаяк позивач за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки отримав 93 бали, що свідчить про успішне складення ним іспиту. Позивач наполягає на тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, що унеможливить захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача.
Дослідивши приєднані до заяви про забезпечення позову матеріали, судом обставин, які б вказували на очевидну протиправність дій відповідача щодо недопущення позивача до етапу співбесіди, не встановлено.
При цьому саме по собі звернення до суду з вимогами про визнання протиправними дій відповідачів щодо недопущення позивача до наступного етапу добору - співбесіди при набранні ним 93 балів за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, що вважається успішним складенням іспиту не може слугувати беззаперечним доказом того, що такі дії є очевидно протиправними.
Відповідність вказаних дій критеріям законності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд також зауважує, що позивачем не доведено жодними належними і допустимими доказами твердження позивача про неможливість виконання рішення суду чи ефективного захисту прав позивача у зв'язку з його не включенням до графіку проведення співбесід з кандидатами на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора на 10-14 березня 2020 року.
З урахуванням викладеного суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд зазначає, що запропоновані заходи забезпечення позову стосуватимуться не лише прав та інтересів позивача, а й вплинуть на права і обов'язки інших осіб, що беруть участь у конкурсному відборі на вакантні посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора.
Суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно порушити права та законні інтереси вказаних осіб, що не відповідає засадам інституту забезпечення позову.
Тому, ураховуючи співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших осіб, спосіб у який позивач просить забезпечити позов не є допустимим на час розгляду даної заяви.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Суддя Т.П. Балась