ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
11 березня 2020 року м. Київ№ 640/16891/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) заяву про закриття провадження за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому позивач просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань по ненаданню інформації, запитуваної адвокатським запитом №19-166-0812 від 18.07.2019р.;
- зобов'язати Державне бюро розслідувань в строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду в цій справі законної сили надати ОСОБА_1 інформацію, зазначену в адвокатському запиті від 18.07.2019 №19-166-0812, а саме: повні відповіді на кожне поставлене у адвокатському запиті від 18.07.2019 №19-166-0812 питання.
Представником відповідача на адресу суду подано заяву про закриття провадження у справі з підстав не підсудності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою звернення до суду стала відмова Державного бюро розслідувань у наданні інформації на адвокатський запит, поданий на підставі Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 22 травня 2019 року № 0812.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
За приписами статті 24 вказаного Закону адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (частина 1 статті 24 вказаного Закону).
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку, визначеному Законом № 2939-VI.
Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства, суд наголошує, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв'язку з чим відносини, які склалися між позивачем та Державним бюро розслідувань щодо зобов'язання останнього надати відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Посилання позивача на незастосовність до розглядуваного спору правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що висвітлена у постанові від 16 січня 2019 року (справа №686/23317/13-а), оскільки вона стосується принципово інших обставин та правовідносин є безпідставними, оскільки у вказаній справі зроблено висновок, що вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатські запити не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (пункт 24 цієї постанови), незалежно від того, кому спрямований такий запит, на захист яких прав, свобод чи інтересів, від імені кого він поданий, який характер носить запитувана інформація та незалежно від її змісту.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених правових норм, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо ненадання інформації, запитуваної адвокатським запитом, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція суду висвітлена постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 640/16398/19.
Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю за правилами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження у справі №640/16891/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій