ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 березня 2020 року м. Київ № 320/5813/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Осоіл"
доГоловного управління Державної податкової служби в Київській області
провизнання протиправними та скасування наказу, акту та податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Осоіл" (далі - ТОВ «Осоіл», позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Київській області (далі - ГУ ДПС в Київській області, відповідач) про:
визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Київській області № 17 від 30 серпня 2019 p., яким призначено проведення фактичної перевірки суб'єктів господарювання;
визнання протиправним та скасування акту перевірки ГУ ДПС у Київській області без номеру від 09.09.2019 р.;
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2019 р. № 000124320.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року адміністративну справу № 320/5813/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом було проведено перевірку з порушенням діючого законодавства, оскільки наказ ГУ ДПС у Київській області про проведення перевірки не відповідає за формою та змістом вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
Також позивач вказує, що у період, який перевірявся на АЗС проводилися профілактичні роботи, шляхом налаштування засобів вимірювальної техніки, а саме: відпуску палива через паливороздавальні колонки NOVA -1KED-50-0.25-1-F-1-01D фірми ТОВ "Славутич" (зав. №0560, 0559, 0756, 0757, 0850) для виявлення похибки колонки, в тому числі відпуск пального за готівку, відомостями, талонами, банківськими платіжними картками, тощо.
А тому, на думку позивача, висновок ГУ ДПС у Київській області про порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: реалізацію пального без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на контейнерній АЗС за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, є безпідставним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою відповідачу надано час для подачі відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
14 лютого 2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому ГУ ДПС у Київській області в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.
Відзив обґрунтовано тим, що оскільки інформація в додатку до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 належить до Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДПС (має ідентифікаційні ознаки суб'єктів господарювання), робиться витяг із зазначеного додатку окремо на кожний об'єкт перевірки (суб'єкт господарювання).
При цьому, відповідач зазначав, що у вказаному витягу з додатку до наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.08.2019 №17 зазначені: найменування контролюючого органу - ГУ ДПС у Київській області; адреса об'єкту перевірки: Київська область, м. Обухів, вул. Київська; мета перевірки; вид перевірки; підстава для проведення перевірки - п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України; найменування та реквізити суб'єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «Осоіл»; тривалість перевірки - 09.09.2019 - 10 діб; період діяльності, який буде перевірятися - згідно з ст.102 Податкового кодексу України.
Вказаний наказ ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 підписаний в.о. начальника О. Мартинюком та на наказі наявна печатка контролюючого органу.
У той же час, відповідач також звергає увагу, що допуск до фактичної перевірки відбувся, про що свідчать направлення на перевірку з підписом оператора АЗС Сікорського В.В. та акт фактичної перевірки № 12/10-36-32-00-10/40242647 від 09.09.2019 (бланк №00003).
А тому, на думку податкового органу, позивач, фактично допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав товариства, оскільки права останнього можуть порушити лише наслідки проведення такої перевірки та винесені за її наслідками відповідні рішення.
Поряд з цим, відповідач зазначає, що оскільки фактичною перевіркою встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», тому висновки акту перевірки є обґрунтованими та прийняте на підставі них спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.
19 лютого 2020 року ТОВ «Осоіл» подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Зокрема, позивачем було зазначено, що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області допущені грубі порушення Конституції України, приписів Податкового кодексу України в частині порядку проведення фактичних перевірок, порушення обов'язків посадових та службових осіб контролюючих органів, невідповідність формі і змісту Наказу № 17 від 30 серпня 2019 p., а Відповідач у відзиві не спростував цих порушень, що є підставою для скасування як вказаного наказу, так і Акту фактичної перевірки від 09.09.19 р. та Податкового повідомлення-рішення від 01.10.2019 р. № 0001243201.
Ухвалою суду від 12.03.2020 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки ГУ ДПС у Київській області № 12/10-36-32-00-10/40242647 від 09.09.2019 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ГУ ДПС у Київській області на підставі вимог Податкового кодексу України, Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" та інших нормативно-правових документів, відповідно до наказу від 30.08.2019 року № 17 проведено фактичну перевірку додержання ТОВ "Осоіл" вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберіганні пального, за результатом якої складений акт від 09.09.2019 № 12/10-36-32-00-10/40242647 (далі - акт перевірки).
В ході проведення фактичної перевірки встановлено факт реалізації ТОВ "Осоіл" пального за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Зокрема, перевіркою встановлено факт реалізації з 01.07.2019 по 03.07.2019 пального (дизельне паливо УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) на загальну суму 16 833, 93 грн., що підтверджується електронною копією розрахункового документа і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій або в пам'яті модема, поданих до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку.
20 вересня 2019 року ТОВ "Осоіл" подано до ГУ ДПС у Київській області заперечення на Акт перевірки .09.2019 № 12/10-36-32-00-10/40242647, які останнім листом від 01 жовтня 2019 року за № 3318/10/10-36-32-00-10 залишено без задоволення, а висновки Акту - без змін.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2019 р. № 000124320, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 000, 00 грн.
Позивач вважаючи, що фактичну перевірку було проведено з порушенням вимог діючого законодавства, що на його думку тягне визнання протиправним та скасовування наказу на перевірку та податкового повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з підпунктами 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених цим Кодексом:
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення перевірки.
Вимоги до оформлення наказу на проведення перевірки визначено в пункті 81.1 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Позивач в протиправність оскаржуваного наказу посилається, що ні він, ні додаток до нього не містять періоду діяльності позивача, які належить до перевірки.
За приписами п. 2.4.1 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України зазначено, що накази, розпорядження видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності ДФС, адміністративно-господарських, фінансових або кадрових питань.
У пункті 2.3.20 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України вказано, що додатки до документів, крім додатків до супровідних листів, складаються з метою доповнення, пояснення окремих питань документа або документа в цілому.
Таким чином, у разі якщо наказ потребує доповнення або викладення якихось об'ємних питань, то вони можуть бути викладені у додатках до нього.
При наданні службового документа та якщо немає необхідності в копії всього документа (додатку) оформлюється витяг зі службового документа (додатку).
Відповідно до пункту 3.17 ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення" витяг зі службового документа - засвідчена копія частини тексту службового документа.
Згідно з пунктом 3.16 ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення" засвідчена копія (службового документа) - копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу.
Документи, що надсилаються підприємствам, установам, організаціям, громадянам, підписуються Головою та заступниками Голови ДФС згідно з розподілом обов'язків або керівниками структурних підрозділів (у межах норм чинного законодавства) відповідно до їх повноважень.
Згідно з пунктом 2.3.27 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - якщо документ надрукований не на бланку, скороченого - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів (ініціалу імені) і прізвища.
Отже, витяг зі службового документа (додаток до наказу) являється засвідченою копію частини тексту службового документа (додатка), який повинен бути оформлений з дотриманням таких вимог: у назві документа зазначається: "витяг з протоколу" "витяг з додатку" відтворюється вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит "Підпис" (без особистого підпису); проставляється відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.
З наданої відповідачем копії Витягу з додатку № 1 до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 року № 17 «Про проведення фактичних перевірок» Перелік суб'єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам у вересні 2019 року, судом встановлено, що в останньому вказано:
- мету проведення перевірки: здійснення контролю за діяльністю суб'єкт в у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, у тому числі наявністю ліцензій, виданих органами ДФС та реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі; внесенням місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру І місць зберігання; маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів; встановленими мінімальними оптово - відпускними або роздрібними цінами на алкогольні напої; встановленими максимальними роздрібними цінами на тютюнові вироби, реєстрацією платниками акцизного податку при здійсненні суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального, реєстрацією) в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, реєстрацією акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тощо;
- вид перевірки: фактична;
- підстава для проведення перевірки: п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України;
- період діяльності, який буде перевірятися: згідно з ст.102 Податкового кодексу України;
- тривалість перевірки: з 09.09.2019 - 10 діб;
Також вказано адресу об'єкту перевірки: Київська область, м. Обухів, вул. Київська та найменування контролюючого органу - ГУ ДПС у Київській області.
За вказаних вище обставин, суд приходить до переконання, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам, встановлених п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи також встановлено, що копію вказаного наказу та направлення на перевірку від 09.09.2019 року № 23 та № 24 під розписку було вручено оператору АЗС ОСОБА_1 , який фактично здійснює розрахункові операції. Тобто останнім було допущено представників контролюючого органу до проведення перевірки та було ознайомлено з її результатами без заперечень, про що свідчить відповідна відмітка в копії акту перевірки.
Вказаний факт позивачем не заперечувався.
Разом з тим, суд вирішуючи вимогу позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Київській області № 17 від 30 серпня 2019 p., яким призначено проведення фактичної перевірки суб'єктів господарювання, виходить з того, що згідно правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16, від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15, від 24.01.2019 №826/13963/16 платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Таким чином, оскільки матеріалами справи встановлено допуск відповідача до проведення фактичної перевірки, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 30.08.2019 №17 не підлягають задоволенню.
Як було встановлено вище, відповідачем до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 250 000, 00 грн. за порушення ним статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: за реалізацію в період з 01.07.2019 по 03.07.2019 пального (дизельне паливо УКТ ЗЕД 2710 19 43 00), за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі, на загальну суму 16 833,93 грн., що підтверджується електронною копією розрахункового документа і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій або в пам'яті модема, поданих до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" суб'єкт господарювання може здійснювати оптову та роздрібну торгівлю пального за наявності відповідної ліцензії.
Абзацом 9 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Аналіз вказаних вище норм Закону свідчить про те, що застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів до суб'єкта господарювання можливо лише у разі здійснення ним роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
Тобто, визначальною обставиною для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності має бути встановлення саме такого факту.
Позивач заперечуючи здійснення ним роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії в період з 01.07.2019 року по 03.07.2019 року посилався на проведення у вказаний період ДП "Київоблстандартметрологія" повірки колонок паливороздавальних для рідкого палива за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що позивач листом від 21.06.2019 року за №21/06/1 звернувся до Генерального директора ДП "Київоблстандартметрологія", в якому просив провести повірку вимірювальної техніки, а саме: колонок паливороздавальних для рідкого палива NOVA-1KED-50-0/25-1-F-1-01D фірми ТОВ "Славутич", які розташовані на (модульних) контейнерах АЗС ТОВ «Осоіл», зокрема, за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська.
Відповідно до рахунку № 40052818 а від 24.06.2019 року ДП "Київоблстандартметрологія", останнім мало бути проведено повірку 5 колонок паливороздавальних для рідкого палива.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до журналу перевірки паливороздавальних колонок на точність відпуску нафтопродуктів на АЗС м. Обухів, вул. Київська у період з 01 липня по 03 липня 2019 року здійснено повірку паливороздавальної колонки для рідкого палива NOVA-1KED-50-0/25-1-F-1-01D фірми ТОВ "Славутич" зав № 0559.
За результатами повірки ДП "Київоблстандартметрологія" паливороздавальної колонки для рідкого палива NOVA-1KED-50-0/25-1-F-1-01D фірми ТОВ "Славутич" зав № 0559 позивачу видано свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 03.07.2019 року № П40М44105219.
Також повірка ДП "Київоблстандартметрологія" паливороздавальної колонки для рідкого палива NOVA-1KED-50-0/25-1-F-1-01D фірми ТОВ "Славутич" зав № 0559 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту перевірки ПРК (ОРК) на точність відпуску нафтопродуктів на АЗС та зливання їх після перевірки до резервуарів та Актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.09.2019 року № 40052818а.
Суд звертає увагу, що згідно наданих позивачем документів, ДП "Київоблстандартметрологія" за результатами повірки паливороздавальної колонки для рідкого палива NOVA-1KED-50-0/25-1-F-1-01D фірми ТОВ "Славутич" зав № 0559 встановлено фактичну похибку ПРК (ОРК) +/- 0,5 % при допустимій +/- 0,5 %.
Судом також встановлено, що згідно довідки від 03.07.2019 року № 5/07/19 у період з 01.07.2019 року по 03.07.2019 року ТОВ «Нікос» згідно з договором № 97/НК від 04.03.2016р. було проведено технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій ТОВ «Осоіл».
За результатами технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій ТОВ «Осоіл» встановлено, що згідно із технічними та функціональними характеристиками апарати контрольно - касові електронні спеціалізовані «АЗС «POS Master», «АЗС POS MINI» призначені для роботи на автозаправних станціях. Вони забезпечують керування паливно - роздавальними колонками усіх типів, в тому числі колонками NOVA -1KED-50-0.25-1-F-1-01D фірми ТОВ «Славутич», встановленими на контейнерних модульних АЗС ТОВ «ОСОІЛ».
Також ТОВ «Нікос» повідомило позивача, що налаштування засобів вимірювальної техніки, а саме пролив палива через паливороздавальні колонки NOVA-1KED-50-0.25-1-F-1-01D для виявлення похибки, відбувається через апарати контрольно - касові електронні спеціалізовані «АЗС «POS Master», «АЗС POS MINI», що підключені до паливо роздавальних колонок в одному циклі.
Під час проведення регламентних робіт з ремонту, налаштування та оновлення програмного забезпечення, через СЕККА АЗС POS Master, зав.№ TN80080049, фіск.№ 3000224387, що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Обухів, вул. Київська, в період з 01.07.2019 по 03.07.2019 були проведені такі фіскальні чеки:
від 01.07.2019:10446,10447.10448,10449,10450,10451,10452,10453,10454;
від 02.07.2019:10455,10456,10457,10458,10459,10460,10461;
від 03.07.2019: 10462,10463.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3, 5, 6 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 року № 1314-VII законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться:
науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів
науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.
Делегування науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, визначеними цією частиною, своїх повноважень щодо проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, іншим особам або залучення ними в будь-який спосіб до цієї діяльності осіб, які не мають відповідних на те повноважень, забороняється.
Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 16 вказаного Закону призначені органи з оцінки відповідності повідомляють науковому метрологічному центру, уповноваженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, на ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, про видані ними сертифікати перевірки типу засобів вимірювальної техніки.
Сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено.
З системного аналізу викладеного вбачається, що проведення повірки засобів вимірювальної техніки є обов'язком позивача, невиконання якого матиме правовим наслідком притягнення до відповідальності.
Таким чином, факт відпуску позивачем пального в період з 01.07.2019 року по 03.07.2019 року відповідачем доведено не було, оскільки в даному випадку мало місце проведення повірки та технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій ТОВ «Осоіл», що не є реалізацією пального в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наявні в матеріалах справи докази спростовують висновки контролюючого органу про порушення позивачем статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Відтак, суд приходить до переконання, про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 250 000, 00 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 01 жовтня 2019 р. № 000124320 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Осоіл" (код ЄДРПОУ 40242647, 02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 1) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 01 жовтня 2019 р. № 000124320.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осоіл" (код ЄДРПОУ 40242647, 02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко