Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 березня 2020 р. Справа № 520/14057/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування вимоги,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 21.10.2019 № Ф-138175-17 в розмірі 7 993,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець та являється платником єдиного податку та перебуває на обліку як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Разом з тим, контролюючим органом безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства сформовано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.10.2019 №Ф-138175-17, якою зобов'язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як для платника, який провадить незалежну професійну діяльність, що призвело до подвійного оподаткування його діяльності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позов вказує, що за позивачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску, у зв'язку з чим було сформовано оскаржувану вимогу від 21.10.2019 №Ф-138175-17. Також відповідач зазначив, що у випадку, якщо фізичні особи-підприємці одночасно провадять незалежну професійну діяльність, то вони сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як фізична особа-підприємець, залежно від обраної системи оподаткування та як особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Натомість, позивач сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише як фізична особа-підприємець, тому в результаті нарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виник борг (недоїмка).
У відповіді на відзив позивач зазначає, що доводи відповідача про наявність у нього, позивача, заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску спростовуються матеріалами справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 22.07.2002 року, основний вид економічної діяльності код КВЕД 69.10 діяльність у сфері права. Також як приватний підприємець з 07.11.2017, ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на підставі КВЕД за класами: 46.90, 46.69, 63.99, 68.20, 69.20, 77.31 яка пов'язана із наданням юридичних послуг адвоката.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Київській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з 22.07.2002 (наразі у зв'язку із реорганізацією - у Київському управлінні ГУ ДПС у Харківській області. з 07.11.2017 року є платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, без найманих працівників.
Згідно повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків, ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова з 11 листопада 2017 року.
Також судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1013 від 12.04.2002 року, позивач має право на заняття адвокатською діяльністю.
З наявних матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було сплачено єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування за листопад та грудень 2017 року - 1408 грн. за 2018 рік - 9838 грн. за 2019 рік - 11016,72 грн., що підтверджується копіями квитанцій про сплату ЄСВ за 2017, 2018, 2019 ріки.
Головним управлінням ДПС у Харківській області 21.10.2019 у відношенні фізичної особи ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) за єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який має сплачуватись адвокатом, як особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (самозайнята особа) за №Ф-138175-17 в сумі 7993,78 гривень.
04.09.2019 позивачем в адміністративному порядку оскаржено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 14.08.2019 №0138975706 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 07.10.2019 за №4668/6/99-00-08-06-01 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Незгода позивача із вимогою від 21.10.2019 №Ф-138175-17 зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 VI (далі Закон № 2464 VI).
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5Закону № 2464-VI).
Відповідно до статті 5 Закону №2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 (далі - Порядок № 1162).
Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).
Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162.
Судом встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску.
Розділом ІІІ Порядку № 1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV.
Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).
За змістом наведених норм Порядку № 1162 взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок № 1162 не передбачає.
Судом встановлено, що позивач після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу не подавав, відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку № 1162.
Щодо внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
На виконання абзацу другого частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1).
Дослідивши форму витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (додаток 8 до Положення №10-1, пункт 6 розділу V), слід зазначити, що до відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого визначено фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення №10-1 не визначає.
Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Враховуючи те, що позивач не перебуває на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітність як такий платник, суд доходить висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.
Доводи відповідача щодо обов'язку позивача формувати та подавати до органів доходів і зборів звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Пунктом 16 розділу IV «Формування звіту» Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі - Порядок № 435) передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).
Положення пункту 16 розділу IV «Формування звіту» Порядку № 435 відсилають до додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника «фізичної особи-підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності» формою звіту не передбачено.
Отже, приписи пункту 16 Порядку №435 про обов'язок формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що статус фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачає.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 року у зразковій справі №520/3939/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що позивачем, як фізичною особою-підприємцем виконувався обов'язок щодо сплати єдиного внеску, що підтверджується квитанціями про сплату ЄСВ, а тому відсутні підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Харківській області №Ф-138175-17 від 21.10.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування вимоги - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 21.10.2019 № Ф-138175-17 в розмірі 7 993,78 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова