Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
12 березня 2020 р. Справа № 520/1596/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в письмовому провадженні питання щодо залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що отримує основну державну пенсію по ІІ групі інвалідності та додаткову пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 нарахування та виплата основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні були здійснюватись відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою 06.12.2019 року про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, рішенням відділу з питань перерахунків пенсії № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2019 повідомлено, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплата основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 проводиться на законних підставах, у розмірах, встановлених постановою КМУ № 1210. Позивач не погоджується з відмовою щодо перерахунку йому пенсії у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, тому за захистом своїх прав звернувся до суду. Просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.02.2020 року відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України. Запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.
20.02.2020 року представником відповідача - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, надано до суду відзив на позов, в якому він зазначив, що розміри основної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були змінені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №745, а з 01.01.2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210. За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає, що проводячи виплату основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, пенсійний орган діяв правомірно.
Посилаючись на практику Верховного Суду пенсійний орган також зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014, передбачений ст. ст. 122. 123 КАС України, просив залишити позов без розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.04.2019 року.
Позивач з 14.02.2017 року є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 27 лютого 2007 року.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує основну державну пенсію по ІІ групі інвалідності та додаткову пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумах, обчислених відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210.
В позовній заяві позивач зазначив, що на початку грудня 2019 року дізнався з мережі Інтернет та ЗМІ про те, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсійним органом невірно здійснювався розрахунок та виплата йому основної державної пенсії по ІІ групі інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим 06.12.2019 року про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, рішенням відділу з питань перерахунків пенсії № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2019 повідомлено, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначено, що виплата основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 проводиться на законних підставах, у розмірах, встановлених постановою КМУ № 1210.
Не погоджуючись з отриманим рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу може ухилятися від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускати протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів.
У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. У такому випадку суд у триваючих правовідносинах має вирішити питання захисту прав позивача у межах строку звернення до адміністративного суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В позовній заяві позивач зазначив, що на початку грудня 2019 року дізнався з мережі Інтернет та ЗМІ про те, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсійним органом невірно здійснювався розрахунок та виплата йому основної державної пенсії по ІІ групі інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом відбувається щомісячно, отже, про порушення своїх прав позивач мав знати отримуючи пенсійні виплати у розмірі, з яким він не погоджується, ще у 2014 році.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 08.08.2019 року по справі №127/13736/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42788/18), яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, твердження позивача, що лише у грудні 2019 року він дізнався про порушення своїх прав, є безпідставними та не беруться судом до уваги при визначенні строку звернення до суду з даним позовом.
Суд зауважує, що позивач, як особа, що щомісячно отримує пенсійні виплати, з огляду на оприлюднення нормативно правових актів, що регулюють спірні питання у сфері пенсійного забезпечення, повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов'язків з боку пенсійного органу, в той же час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, а звернувся до суду після спливу шести років від початку заявлених ним до захисту вимог.
Отже, звернувшись 05.02.2020 року до суду з позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, позивач пропустив строк звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом не вбачається, позивачем таких не зазначено, не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин.
Згідно ч. 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин, підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Згідно із ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 205, 240, 241, 243, 248, 256, 264, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Шевченко О.В.