Справа № 560/3216/19
іменем України
02 березня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.,
за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. представника позивача: Діденко Т.В., представників відповідача: Калужської Н.О., Гончарова Я.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" № 78 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, податкових повідомлень-рішень,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" № 78 звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0009541304 від 25.06.2019 з єдиного соціального внеску в сумі 1 215 958, 40 грн.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009551304 від 25.06.2019 на суму 608 416, 14 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80 406, 80 грн., в т.ч. 75 757, 07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 4 649, 73 грн. - пеня;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0009601304 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2019 №Ю-0009541304, скасування Рішення від 25.06.2019 №0009551304 суд залишив без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом, суд розглядає позовні вимоги щодо:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80 406, 80 грн., в т.ч. 75 757, 07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 4 649, 73 грн. - пеня;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0009601304 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, що висновки Головного управління ДПС у Хмельницькій області, викладені в Акті № 0135/22-01-13-04/08681034 від 14.03.2019 про порушення податкового законодавства внаслідок не нарахування та не сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з заробітної плати осіб, засуджених до позбавлення волі, несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних та надання не в повному обсязі, а саме, без відображення нарахованих та виплачених доходів від працевлаштування засуджених, нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб є помилковими. Позивач стверджує, що ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" № 78 є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, є бюджетною неприбутковою установою та проводить свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей: трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства. Позивач вважає, що суми виплат, нараховані засудженими під час відбування покарання в місцях позбавлення волі не є тотожнім поняттю "заробітна плата" у розумінні статті 1 Закону України "Про оплату праці" та підпункту 14.1.48, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та відповідно не е базою нарахування єдиного внеску.
Враховуючи відсутність фактів укладання позивачем із засудженими строкових трудових договорів, позивачу стверджує, що в силу вимог Кодексу законів про працю України, Кримінально-виконавчого кодексу України, ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" № 78 не є роботодавцем осіб, засуджених до позбавлення волі, а засуджені не є його найманими працівниками, тобто, позивач не несе обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок із заробітку засуджених відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Разом з тим, позивач зазначає, що донарахування контролюючим органом єдиного внеску із заробітку засуджених, що залучалися до суспільно-корисної праці, по відношенню до яких підприємство не є роботодавцем в розумінні чинного законодавства проведення донарахувань до розміру мінімальної заробітної плати є неправомірним.
Крім того застосування штрафних санкцій позивач вважає неправомірним, оскільки порушення податкового законодавства виявлені в ході проведення однієї перевірки, а відтак має бути застосована штрафна санкція в розмірі 25 % на суму виявлених порушень, однак за несвоєчасну сплату ПДФО, як вважає відповідач, нараховано штрафну (фінансову) санкцію як за вчинені повторні протягом 1095 днів порушення та застосовано відповідно 50 і 75% ПДФО, що підлягав сплаті.
У зв'язку з цим позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80 406, 80 грн., в т.ч. 75 757, 07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 4 649, 73 грн. - пеня; податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0009601304 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн. підлягають скасуванню як протиправні.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач виклав свою правову позицію щодо спірних правовідносин та зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Вказує, що засуджені до позбавлення волі з метою залучення до суспільно-корисної праці виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, в результаті чого їм забезпечується відповідна компенсація за виконану роботу, тобто заробітна плата, а також додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов, встановлених законодавством про працю, а також право на державне пенсійне забезпечення.
Перевіркою встановлено, що позивач є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України; є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби; є розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня; забезпечує створення умов для залучення засуджених відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України до суспільно корисної оплачуваної праці. На підставі документів, що надані до перевірки, податковим органом встановлено факт оформлення трудових відносин між ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №78" та засудженими, а також факт нарахування заробітної плати та утримання відрахувань у відповідності до вимог статті 118 та 121 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску штраф, у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано гаку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. У зв'язку із чим позивачем прийнято Рішення №0009551304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.06.2019, відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 607979.2 грн. (50% від суми донарахованого єдиного внеску, оскільки сума, що підлягає донарахуванню фактично перевищує гранично допустиму суму).
Крім того, перевіркою встановлено, що платником при подачі звітності по єдиному внеску допущено помилки, які самостійно виправлені позивачем у наступних звітних періодах, а саме: платником самостійно донараховано єдиний соціальний внесок в розмірі 37.70% на суму грошового забезпечення, та відображено в таблиці 4 додатка 4 звітів в червні 2015 за травень 2015 в сумі 4064,80 грн. та 2,6% на суму грошового забезпечення, та відображено в таблиці 4 додатка 4 звітів - : в червні 2015 за травень 2015 в сумі 304,57 грн.. Всього донараховано самостійно платником єдиного соціального внеску на суму 4369,80 грн. У зв'язку із чим, позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 436.98 грн. (10% від суми несвоєчасно нарахованої суми єдиного внеску).
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0002081303, яким застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 510 грн., відповідач вказав, що в перевіряємому періоді, ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№78)" подавалися Податкові розрахунки за формою 1-ДФ не у повному обсязі та із недостовірними відомостями про суму доходу, що нарахований та виплачений на користь фізичних осіб, а також про суму утриманого та перерахованого з них податку, що призвело до збільшення податкових зобов'язань.
Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у позовній заяві, повторно зазначив, що ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" № 78 не є роботодавцем, а особи, засуджені до позбавлення волі, не є найманими працівниками в розумінні статті 2 Кодексу Законів про працю України, засуджені не перебували в штаті бюджетної установи, і з ними не укладалися строкові трудові договори.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечили повністю. Просять відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Відповідно до ухвали від 31.10.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 29.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №560/3219/19 для належної підготовки справи для розгляду по суті на 15 (п'ятнадцять) днів та витребувано необхідні докази по справі.
Протокольною ухвалою від 05.02.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд замінив Головне управління ДФС України у Хмельницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС України у Хмельницькій області.
Відповідно до ухвали від 05.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2020 позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2019 №Ю-0009541304, скасування Рішення від 25.06.2019 №0009551304 залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області провело планову документальну виїзну перевірку ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№78)" з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатом якої встановлено ряд порушень, на що позивачем подано заперечення до акта перевірки.
За результатом розгляду заперечень до акта перевірки, відповідачем призначено та проведено позапланову документальну виїзну перевірку ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№78)", за результатом якої складено акт №0420/22-01-13-04/08681034 від 03.06.2019, та встановлено порушення вимог:
- пункту 51.1 статті 51, пунктів "б", "г", пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7 статті З Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну, від 13.01.2015 №4, а саме: зазначено недостовірні відомості у 4 кварталі 2017 (РНОКПП 259001856 є недійсний), 2 квартал 2018 (а саме РНОКПП 2894410299 є недійсний), а також подання податкового розрахунку сум доходу нарахованого виплаченого на користь платників податків не в повному обсязі, а саме: без відображення нарахованого та виплаченого доходу для працевлаштованих засуджених зазначених в додаток №1 до акту перевірки та нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб і загальної суми по засуджених військового збору.
- підпункту 168.1.2, пункту 168,1 статті 168 та абзац "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого з заробітної плати засуджених у 2017 під час виплати оподаткованого доходу на загальну суму 1 17327.53 грн., в тому числі за січень 2017 в сумі 16315,82 грн. при фактичні виплаті заробітної плати 15.03.2017р., лютий 2017 в сумі 16322,69 грн. при фактичні виплаті заробітної плати 28.03.2017, 26.05.2017, 29.05.2017, 31.05.2017, 27.06.2017, 10.07.2017, березень 2017 в сумі 15271,58 грн. при фактичній виплаті заробітної плати 23.08.2017, квітень 2017 в сумі 10786,98 грн. при фактичній виплаті заробітної плати 23.08.2017, травень 2017 в сумі 10039.031 грн. при фактичній виплаті заробітної плати 23.08.2017 червень 2017 в сумі 10906,36 грн. при фактичній виплаті заробітної плати 23.08.2017, липень 2017 в сумі 8216,73 грн. при фактичній виплаті заробітної плати 23.08.2017, серпень 2017 в сумі 9823,18 грн. при фактичній виплаті заробітної плати 28.09.2017., вересень 2017 в сумі 8836,42 грн. при фактичні виплаті заробітної плати 19.10.2017, жовтень 2017 в сумі 10808,74 грн. при фактичні виплаті заробітної плати 09.11.2017 13.11.2017р. податок перераховано лише 27.12.2017.
- на порушення пункту 1 частини 1 статті 4, пункту1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закон № 2464 від 08.07.2010, підпункту 1 пункту 4.3 розділу IV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 455 від 09.09.2013, № 449 від 20.04.2015:
а) в щомісячних звітах по єдиному соціальному внеску за період з жовтня 2016 по лютий 2018 ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№78)" занижено фонд оплати праці засуджених за рахунок не відображення суми нарахованих доходів, на які нараховується єдиний внесок за звітний місяць (із заробітної плати /доходу) на загальну суму 5527083,67 грн. за рахунок не відображення нарахованої суми заробітної плати засудженим в розмірі 1153449,85 грн. та суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою засуджених за звітний місяць (із заробітної плати / доходу) у розмірі 4373633,82 грн.
б) за період з жовтня 2016 по лютий 2018 не проведено нарахування єдиного внеску на суму нараховану суму заробітної плати засуджених у розмірі 253758,96 грн., за період з жовтня 2016 р. по лютий 2018 року га не нараховано єдиний внесок на суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою засуджених у розмірі 962199,43 грн. Всього за результатами перевірки донараховано ЄСВ на загальну суму 1215958,40 грн.
- частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону № 2464, та підпункту 1 пункту 4.3 розділу IV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " № 21-5 від 27.09.2010 - платником самостійно донараховано єдиний соціальний внесок в розмірі 37,70% на суму грошового забезпечення, та відображено в таблиці 4 додатка 4 звітів - : в червні 2015 за травень 2015 в сумі 4064,80 грн. та 2.6% на суму грошового забезпечення, та відображено в таблиці 4 додатка 4 звітів в червні 2015 за травень 2015 в сумі 304,57 грн. Всього донараховано самостійно платником єдиного соціального внеску на суму 4369,80 грн.
Відповідно до висновку акта перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються в судовому порядку.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80 406, 80 грн., в т.ч. 75 757, 07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 4 649, 73 грн. - пеня та форми "ПС" №0009601304 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн. протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно вимог ПК України заробітна плата - є доходом, який підлягає оподаткуванню відповідно до вимог законодавства, а відповідальність за порушення вимог щодо оподаткування доходу покладена на податкового агента.
Положеннями статті 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом ( пункт 164.1 статті 164 ПК України).
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно пункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюється податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Відповідно до вимог підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
При цьому, відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Суд зазначає, що контролюючий орган, дослідивши оборотно-сальдові відомості та платіжні доручення на перерахування ПДФО із заробітної плати засуджених встановлено, що позивачем в порушення вимог підпункту 168.1.2, пункту 168,1 статті 168 та абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб утриманий із заробітної плати засуджених у 2017 під час нарахування та виплати оподаткованого доходу на загальну суму 1 17327,53 грн., в тому числі за січень 2017 в сумі 16315,82 грн., лютий 2017 в сумі 16322,69 грн., березень 2017 в сумі 15271,58 грн., квітень 2017 в сумі 10786,98 грн., травень 2017 в сумі 10039,031 грн., червень 2017 в сумі 10906,36 грн., липень 2017 в сумі 8216,73 грн., серпень 2017 в сумі 9823.18 грн.. вересень 2017 в сумі 8836,42 грн.. жовтень 2017 в сумі 10808,74 грн. податок з доходів фізичних осіб сплачено до бюджету 27.12.2017.
Суд встановив, що згідно розрахунку своєчасності перерахування до бюджету сум ПДФО на доходи (розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №0009561304 від 25.06.2019), розрахунок суми штрафної (фінансової) санкції здійснено з 01.03.2017.
З 01.03.2017 за несвоєчасне перерахування на 245 дні до бюджету ПДФО на суму 16315,82 грн., відповідно до статті 127 ПК України нараховано штрафну (фінансову) санкцію на суму 4078,96 грн. - 25 % суми ПДФО, що підлягала сплаті.
30.03.2017 за несвоєчасну сплату ПДФО на суму 16322,69 грн. на 272 дні нараховано штрафну (фінансову) санкцію на суму 8 161,35 грн. - 50% суми ПДФО, що підлягала сплаті
30.04.2017 за несвоєчасну сплату ПДФО в розмірі 15271,58 грн. на 241 дні, Відповідачем нараховано штрафну (фінансову) санкцію на суму 11453,69 грн. - 75% ПДФО, що підлягав сплаті.
Таким чином, за несвоєчасну сплату ПДФО, як вважає контролюючий орган, з 01.03.2017, нараховано штрафну (фінансову) санкцію як за вчинене повторні протягом 1095 днів порушення та застосовано відповідно 50% і 75% ПДФО, що підлягав сплаті.
Суд вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% і 75% ПДФО є неправомірним з урахуванням наступного.
Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і не утримання та/або несплата (не перерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті, до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше; - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Таким чином, вказаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за не нарахування, не утримання та/або не сплату (не перерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, шо нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 вказаного Кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № П/811/616/17, від 07.02.2019 у справі № П/811/606/17.
Таким чином, для застосування пункту 127.1 статті 127 ПК України потрібно, щоб нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Тобто склад порушення пов'язується з фактом виплати доходу без сплати податку. У разі якщо виплата доходу, а відповідно, і перерахування податку здійснені з порушенням строку, визначеного підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Кодексу, фактично має місце порушення, передбачене статтею 126 Кодексу, відповідно, і штрафні санкції мають бути застосовані у встановленому нею розмірі.
Враховуючи зазначене, висновок контролюючого органу про наявність підстав визначених пункту 127.1 статті127 ПК України щодо застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 127 Податкового кодексу України не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки відповідальність за правопорушення, передбачене статті 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто у випадку, коли взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом).
При цьому підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50% та 75% суми податку) застосовуються не за сам факт виявлення будь-якого податкового порушення, а за повторне вчинення діянь. Застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксоване в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні.
Як встановив суд, контролюючим органом не було зафіксовано факту повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, податкові повідомлення-рішення, якими Підприємству були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі, тричі протягом року, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не приймались. Тому, у діях Підприємства не вбачається ознак повторності, оскільки вищевказані порушення податкового законодавства виявлені в ході проведення однієї перевірки, а відтак має бути застосована штрафна санкція в розмірі 25 % на суму виявлених порушень.
Вищезазначене твердження підтверджується і позицією Верховного Суду , висловленій у постанові від 08.02.2019 у справі № 804/8801/17.
Таким чином, застосування штрафних санкцій в розмірі 75757,07 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Д" від 25.06.2019 №0009561304 (платіж 11010100) є неправомірним та такими, що суперечить пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
Враховуючи встановлене, суд вважає, що повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80406,80 грн., в т.ч. 75757,07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, пеня - 4649,73 грн. підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46425,19 грн.
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0009601304 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України - податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно підпунктів 18.1, 18.2 пункту 18 статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Згідно пункту 51.1 статті 51 ПКУ платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
За вимогами пункту 70.16 статті 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов'язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).
З 01.04.2015 наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
Згідно вимог порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Відповідно до підпункту 47.1.3 пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: податкові агенти.
Суд зазначає, що ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№78)", як податковий агент, зобов'язане нарахувати, утримати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з відображенням таких сум доходу та нарахуванням, сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору на користь фізичних осіб (засуджених до позбавлення волі) у податкових розрахунках за формою 1-ДФ з відповідним відображенням даних платників податків:
В порушення абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, Наказу № 4 інформація в податкових розрахунках за форою 1ДФ за перевіряємий період до Хмельницького відділення (Хмельницького району) Хмельницької ДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№78)" надавалась не в повному обсязі, а саме: без відображення нарахованих та виплачених доходів а також суми утриманого податку із працевлаштованих засуджених.
Разом із тим, при поданні податкового розрахунку сум доходів за формою 1-ДФ, позивачем допущено помилку та зазначено недостовірні відомості, що призвели до зміни платника податку у 4 кварталі 2017 (а саме РНОКГІП 259001856 є недійсний) та у 2 кварталі 2018 (а саме РНОКПП 2894410299 є недійсний).
Факт порушення підтверджується первинними документами, що досліджені вище, та інформацією, що міститься в податковому розрахунку за формою 1 ДФ, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до вимог підпункту 119.2 статті 119 ПК України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми у триманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та; або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Враховуючи вище проаналізовані норми законодавства, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.06.2019 №0009601304, відповідно до якого застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафної санкції у розмірі 510 грн.
Посилання позивача на те, що у зв'язку із відсутністю інформації у податкового агента про реєстраційний номер платника податку по засуджених, він не мав можливості подати Податковий розрахунок сум доходу нарахований (виплачений) на користь платників податків у повному обсязі та зазначити суму виплаченого доходу, суд вважає необґрунтованим, та зазначає, що відповідно до вимог статті 171 ПК України, особою, відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Право на отримання інформації із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме реєстраційного номеру облікової картки платника податку, надано самій фізичній особі на підставі паспорта, або законному представнику на підставі довіреності.
При цьому, відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, передбачено можливість отримувати РНОКПП на підставі довіреності, яку відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про нотаріат", мають право завіряти начальники колонії.
Як встановив суд, позивач із зазначеними заявами до відповідача не звертався.
Враховуючи, порушення позивачем податкового законодавства, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення форми "ПС" №0009601303 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. є законним та правомірним, відтак, у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування вказаного рішення необхідно відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 342,62 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" №78 до Головного управління ДПС України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80406,80 грн., в т.ч. 75757,07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, пеня - 4649,73 грн. - в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46425,19 грн.
У задоволенні решти позовних вимоги - відмовити.
Стягнути на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" №78 судовий збір в розмірі 342 (триста сорок дві) грн. 62 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12 березня 2020 року
Позивач:Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" № 78 (с. Райківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31356 , код ЄДРПОУ - 08681034)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя В.В. Матущак