Справа № 560/4049/19
іменем України
13 березня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 05.03.1985р. по 21.08.1986р. та з 20.10.1986 р. по 18.07.1999 р. Також просить зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову покликається на те, що звернувся до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, маючи необхідний пільговий трудовий стаж за Списком №2, надавши усі необхідні наявні у нього підтверджуючі документи. Відповідач листом 23.07.2019 року повідомив про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, з чим позивач не погоджується.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що позивач не надав документи, необхідні для підтвердження пільгового стажу, а надані документи не відповідають встановленій формі. Зазначає, що трудова книжка позивача не містить даних про повний робочий день на відповідних роботах, про пільговий характер робіт, які відносяться до Списку № 2, не зазначені відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, тощо. Вважає, що згідно з поданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу пільговий стаж позивача за Списком № 2 відсутній, оскільки не підтверджується первинними документами. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд відмовив у клопотаннях про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін та щодо залучення третьої особи без самостійних вимог.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
12 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши:
- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 11 березня 1985 року, копію паспорта,
- довідку, уточнюючу пільговий характер роботи, видану ТОВ «Укрелектроапарат» від 14.06.2019 року №4 за період роботи на посаді електрозварника на напівавтоматичних машинах з 01.06.1985 року до 21.08.1986 року,
- довідку про роботу на посаді електрозварника ручного зварювання, видану ЗАТ «Електро» 04.11.2009 року за №307 за період роботи з 20.10.1986 року по 07.10.2009 року,
- витяги з наказів про проведення атестації робочих місць від 18.07.1994 р. №49 в орендній монтажно-будівельній фірмі «Електро» та від 03.02.2004 р. № 20 в ЗАТ «Електро», якими підтверджене право пільгового пенсійного забезпечення особам, які виконували роботу електрозварника та електрогазозварника.
Зазначені документи є у матеріалах пенсійної справи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.07.2019 року №222030003914 у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах було відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2, про що повідомлено листом від 23.07.2019 року.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788 XIІ та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV.
Відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788 XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, від 24 червня 2016 року № 461 та 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" періодично затверджувались редакції Списків № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в яких у розділі "Загальні професії" (у всіх галузях господарства) передбачені електрогазозварники та газозварники.
Згідно з частиною першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
В силу пунктів 1, 3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, що полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці (після 21.08.1992 року).
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача міститься запис про прийняття його 05.03.1985 року у зварочний цех Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій учнем електрозварника ручної зварки, де він працював до 21.08.1986 року. 01.06.1985 року позивачу присвоєний другий розряд електрозварника на напівавтоматичних машинах.
Як вбачається з довідки ТОВ "Укрелектроапарат" ( правонаступник Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій, а.с.18) №4 від 14.06.2019 року (а. с. 17) уточнюючої характер роботи, позивач у період з 01.06.1985 року по 21.08.1986 року працював у зварювальному цеху №1 на посаді електрозварника на напівавтоматичних машинах повний робочий день, виконувана робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком №2.
20.10.1986 року позивача прийнято на роботу електрозварювальника до Хмельницької мехколони № 13, де він і працював у подальшому до 07.10.2009 року, включаючи періоди реорганізації юридичної особи у інші організаційно-правові форми.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 01.12.1986 року присвоєний третій розряд електрозварника, 22.02.1988 року - 5 розряд електрозварника, 28.07.1994 року - шостий розряд електрозварника.
Згідно з довідкою ЗАТ "Електро" Хмельницьке управління №307 від 04.11.2009 року (а.с.24) ОСОБА_1 працював у Хмельницькому управлінні ЗАТ "Електро" ( правонаступник Хмельницької мехколони № 13) електрозварником ручного зварювання у період з 20.10.1986 року по 07.10.2009 року. Виконувана робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком №2.
Проведення атестації робочих місць за умовами праці в ЗАТ "Електро" після 21.08.1992 року підтверджується наказом від 18.07.1994 року №49 «Про результати проведення атестації робочих місць» та наказом від 03.02.2004 року №20 «Про результати проведення атестації робочих місць в Хмельницькому управлінні ЗАТ «Електро». У вказаних документах міститься інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці та підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно зі списком №2, затверджені списки робочих місць, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Хмельницькому управлінню № 13 фірми «Електро» із збереженням в архіві матеріалів атестації згідно з Законом України "Про охорону праці" (а. с. 21)
З приводу проведених атестацій робочих місць за умовами праці позивачем також надано довідку-висновок №149 експертизи стану умов праці в ЗАТ «Електро», проведеної 27.10.2011 року управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (а.с.22-23)
Як вбачається зі Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України у відповідній редакції, яка була чинною станом на момент роботи та звільнення позивача, виконувана ним робота належала до тих, які дають право на зарахування пільгового стажу.
Відтак, увесь стаж роботи позивача, починаючи з 21.08.1992 року належить до пільгового стажу, оскільки позивач працював на роботах, передбачених Списком № 2, документально підтверджена його зайнятість за відповідними професіями за результатами атестації умов праці та наявні результати атестації його робочого місця за умовами праці.
Що стосується стажу позивача до 21.08.1992 року, судом на підставі вищезазначених доказів та записів трудової книжки також встановлений факт перебування ОСОБА_1 на посадах електрозварника (електрогазозварника) та виконання ним робіт, що безпосередньо пов'язані з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.
Відповідачем не надані будь-які докази того, що позивач не був зайнятий на відповідних роботах протягом повного робочого дня, оскільки з документів справи та пенсійної справи даний висновок зробити неможливо.
Також суд звертає увагу на те, що спірне рішення містить вказівку на відсутність довідки уточнюючої пільговий характер роботи, однак не містить будь-якої інформації про те, за який період і від кого така довідка повинна була бути надана.
Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Також Верховний суд України у постанові по справі № 754/14898/15-а стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Враховуючи це, на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, який відповідач відмовився врахувати, був підтверджений, в першу чергу, записами трудової книжки позивача, а також довідками, наказами та іншими документами, які є у справі. Відтак, цей пільговий стаж необхідно зарахувати з урахуванням змісту довідок, в яких уточнюється характер роботи на відповідних посадах (за відповідними професіями). Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Зважаючи на те, що у цій справі відповідач прийняв необґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивоване відсутністю необхідного стажу, а суд прийшов до висновку про підтвердження зазначеного стажу, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом скасування необґрунтованого рішення, зобов'язання зарахувати трудовий стаж до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та повторно розглянути питання про призначення пільгової пенсії з урахуванням встановлених судом обставин.
Часткове задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання призначити пенсію пов'язується з тим, що саме орган Пенсійного фонду після зарахування пільгового стажу за рішенням суду повинен здійснити новий перерахунок усього необхідного для призначення пенсії стажу, як страхового так і пільгового, та встановити його достатність, після чого прийняти рішення про призначення пенсії. Суд, в свою чергу, не повинен підміняти уповноважений орган, самостійно перераховуючи стаж роботи пенсіонера, відтак в цій частині суб'єкт влади повинен реалізувати дискреційні повноваження та повторно розглянути питання призначення пенсії.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду протягом трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, а тому пенсія, у разі її призначення, повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення позивачем пенсійного віку.
Судові витрати на користь позивача стягуються пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222030003914 від 16 липня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи:
- з 01.06.1985 року по 21.08.1986 року - роботу електрозварником на Хмельницькому заводі трансформаторних підстанцій ім. 50-річчя СРСР;
- з 20.10.1986 року по 07.10.2009 року - роботу електрозварником ручного зварювання у Хмельницькому управлінні ЗАТ "Електро" ( а також юридичних особах -попередниках )
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням встановлених судом обставин.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 700 (сімсот гривень) за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 березня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок