Ухвала від 12.03.2020 по справі 520/2894/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2020 р. Справа № 520/2894/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність МВС України, яке полягає у не наданні до Пенсійного фонду України інформації про зміни у грошовому забезпеченні поліцейських з моменту введення виплат премії, яким є 01 листопада 2016 р та у не направленні вказівки до ліквідаційній комісії ГУ МВС України в Харківській області на виготовлення додаткових довідок про збільшення грошового забезпечення поліцейських ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 р для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати, що станом на 01.01.2016 року державою не було надано асигнувань на виплату премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області;

- визнати, що введення виплати премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 листопада 2016 року, є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських;

- визнати, що введення виплати щомісячної премії поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року є моментом виникнення у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з врахуванням збільшеного розміру грошового забезпечення поліцейських станом на 01 листопада 2016 року;

- зобов'язати МВС України в порядку п.2 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (в редакції 2016 р) повідомити Пенсійний фонд України про введення виплати премії поліцейським Національної поліції, в тому числі поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року, що є підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- після отримання списків від ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії, зобов'язати МВС України надати відповідне розпорядження до сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» про виготовлення та направлення до пенсійного органу додаткової довідки про грошового забезпечення поліцейських з 01 листопада 2016 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до п.3 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до матеріалів позовної заяви - не надано, позовна заява таких застережень не містить.

Згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення вказаних норм, позивачем до позову додані не засвідчені належним чином всі копії письмових доказів як для суду так і для інших учасників справи.

Також, суд зазначає що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд:

- визнати, що станом на 01.01.2016 року державою не було надано асигнувань на виплату премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області;

- визнати, що введення виплати премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 листопада 2016 року, є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських;

- визнати, що введення виплати щомісячної премії поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року є моментом виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з врахуванням збільшеного розміру грошового забезпечення поліцейських станом на 01 листопада 2016 року.

За таких обставин, позивачем заявлено вимоги про визнання певних подій, що не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивачем не зазначено до кого звернуто вказані вимоги.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з зазначенням позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду:

1) письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) належним чином засвідчені копії письмових доказів (додатків до позову) як для суду так і для надсилання учасникам справи.

Суд зауважує, що позивач повинен засвідчити копії лише тих письмових доказів, оригінали яких знаходяться у нього;

3) позовну заяву з зазначенням позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко

Попередній документ
88173947
Наступний документ
88173949
Інформація про рішення:
№ рішення: 88173948
№ справи: 520/2894/2020
Дата рішення: 12.03.2020
Дата публікації: 16.03.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.03.2020)
Дата надходження: 03.03.2020
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії