13 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/367/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Нікітенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Горяшко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа - акціонерне товариство "Банк Форвард" про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що приватним виконавцем Павелків Т.Л. у провадженні № 60429950 винесені наступні постанови:
- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.11.2019 року, згідно якої постановлено звернути стягнення на доходи боржника, а саме здійснити відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідності до ст. 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" на користь стягувача, у першу чергу - витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 2000 грн., суму боргу у розмірі 25664,02 грн., основну винагороду приватного виконання у розмірі 2566,40 грн., стягнення основної винагороди приватного виконавця здійснювати пропорційно у розмірі 10 відсотків від суми стягнення за виконавчим документом, загальна сума яка підлягає стягненню 30230,42 грн.;
- про арешт коштів боржника від 25.12.2019 року, в якій зазначені рахунки в банківських установах відкриті на ім'я позивача за весь час його трудової діяльності, в тому числі і рахунки якими користується на даний час ОСОБА_1 і на які надходить пенсія позивача та заробітна плата, а саме - ПАТ "Укрсиббанк" (МФО 351005), ПАТ "Райффазен Банк Аваль" (МФО 300335).
20.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. вчинено другий виконавчий напис № 571 про стягнення з ОСОБА_1 на користь правонаступника ПАТ "Банк Руский Стандарт" - акціонерне товариство "Банк Форвард" заборгованість в розмірі 80669,22 грн.
04.10.2019 року АТ "Банк Форвард" пред'явив виконавчий напис №571 від 20.09.2019 року до виконання і 28.10.2019 року відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60429944, в якій зазначена заборгованість позивача перед банком у розмірі 81519,22 грн.
28.10.2019 року на підставі виконавчого напису № 288 від 18.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60429950 про стягнення боргу в розмірі 25664,02 грн.
25.12.2019 року приватним виконавцем Павелків (Вольф) Т.Л. за ВП № 60429944 також було прийнято постанову про арешт коштів боржника.
Позивач вважає, що постанови приватного виконавця Павелків (Вольф) Т.В. про відкриття виконавчого провадження № 60429950 та № 60429944 від 28.10.2019 року за виконавчими написами вчиненими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М є протиправними виходить з наступного.
18.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. вчинено виконавчий напис № 288 про стягнення з ОСОБА_1 на користь правонаступника ПАТ "Банк Руский Стандарт" - акціонерне товариство "Банк Форвард" заборгованість в розмірі 24814,02 грн.
04.10.2019 року акціонерне товариство "Банк Форвард" звернулось із заявою №1/1/4- 1099/375 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про примусове виконання рішення боржником ОСОБА_1 , в якій вказано місцезнаходження майна боржника (грошових коштів): картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Банк Форвард", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105. У вказаній заяві стягувач - акціонерне товариство "Банк Форвард" просило відкрити за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. за № 288 від 18.09.2019 року про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 коштів у розмірі 25664,02 грн., накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові кошти) боржника. У випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 , звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування, роботи боржника, або за місцезнаходженням його майна. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 06.02.2020 року виконавчим округом приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни визначено: м. Київ.
Відповідно до інформації яка міститься у виконавчих написах, а також у заявах стягувача вбачається, що місце проживання боржника, ОСОБА_1 , є саме - АДРЕСА_1 , тобто вказана інформація про місце проживання, була відома відповідачу.
Відповідно до довідки № 9 від 16.01.2020 року ОСОБА_1 по теперішній час працює в Каховському міжрайонному управлінні водного господарства.
На території міста Києва ОСОБА_1 не має жодного майна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
За відсутності доказів того, що у місті Києві знаходиться майно, що належить позивачу, відповідач повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п.10 ч.4 статті 4 Закону №1404-VІІІ.
Звертаючись з заявою про відкриття виконавчого провадження стягувач зазначив, що ОСОБА_1 є власником рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Банк Форвард", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського буд.105, дана обставина жодними доказами не підтверджується. За вищевказаною адресою знаходиться саме стягувач у виконавчих провадженнях акціонерне товариство "Банк Форвард", з яким у боржника відсутні будь-які правовідносини.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову від 28 жовтня 2019 року ВП № 60429950 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. №288 від 18.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в сумі 25664,02 грн.;
- визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову від 28 жовтня 2019 року ВП № 60429944 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. №571 від 20.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в сумі 81519,22 грн.;
- визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову від 28.11.2019 року ВП № 60429950 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову про арешт коштів боржника від 25.12.2019 року за ВП № 60429950;
- визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову про арешт коштів боржника від 25.12.2019 року за ВП № 60429944.
Ухвалою суду від 17.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
Позивач вимоги суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою суду від 26.02.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 04.03.2020 року.
04.03.2020 року розгляд справи відкладено на 13.03.2020 року у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
10.03.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні ст. 190 ЦКУ. Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 в валюті гривні, відкритого в АТ "Банк Форвард", який знаходить за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105. Тобто Гук, є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
У судове засідання відповідач та третя особа не з'явилися, причини неявки невідомі.
Заслухавши позивача та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
04.10.2019 року представник стячувача АТ "Банк Форвард" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. з заявою про примусове виконання рішення (1/1/4-1099/375). У заяві стягувачем зазначено місце знаходження майна боржника (грошових коштів) - рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Банк Форвард", який розташований за адресою М.Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, 01032. До заяви додано: квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису № 288 від 18.09.20219 року, копію довіреності представника стягувача.
28.10.2019 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису № 288, виданого 18.09.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60429950.
28.11.2019 року відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію ті інші доходи боржника у ВП № 60429950.
25.12.2019 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про стягнення з боржника основної винагороди у ВП № 60429950.
04.10.2019 року представник стячувача АТ "Банк Форвард" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. з заявою про примусове виконання рішення (1/1/4-1099/756). У заяві стягувачем зазначено місце знаходження майна боржника (грошових коштів) - рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ "Банк Форвард", який розташований за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, 01032. До заяви додано: квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису № 571 від 20.09.20219 року, копію довіреності представника стягувача.
28.10.2019 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису № 571, виданого 20.09.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60429944.
25.12.2019 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про стягнення з боржника основної винагороди у ВП № 60429944.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону № 1404-VIII.
При цьому, відповідно до пункту 10 частини 4 вказаної статті виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За змістом статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, ОСОБА_1 станом на дату відкриття виконавчих проваджень, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки № 9 від 16.01.2020 року ОСОБА_1 працює в Каховському міжрайонному управлінні водного господарства.
Разом з тим, спірні постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2019 ВП № 60429950 та ВП № 60429944, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т. Л. за місцезнаходженням АТ "Банк Форвард", у якому позивачем відкриті карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
Надаючи оцінку позиції відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 3.1 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III ) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Згідно з ч. 6.1, 6.2 ст. 6 Закону № 2346-III банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам).
Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 ст. 7 Закону № 2346-III встановлено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок юридичної фікції / визнання неіснуючого існуючим/, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Якщо відкинути цю юридичну фікцію, то таке означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також і у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.08.2019р. справі № 922/1293/15.
Суд погоджується із відповідачем, що безготівкові кошти боржника є його майном, проте наявність лише самого карткового рахунку без обліку на ньому коштів не може вважатись майном, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.27 статті 1 закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Картковий рахунок - це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.
Суд вважає, що у даному випадку місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень ст. 190 ЦК України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.
Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 цього ж Кодексу).
Поняття "картковий рахунок" було передбачено Постановою НБУ від 19 жовтня 2005 року "Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням" №137, яке втратило чинність на підставі Постанови НБУ №223 від 30 квітня 2010 року.
При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що "картковий рахунок" є майном в розумінні ст.190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження "карткового рахунку" за місцем знаходження будь-якого банку.
Судом встановлено, що у ОСОБА_1 є рахунок № НОМЕР_3 , від 09.07.2012 року, у валюті гривня та рахунок № НОМЕР_4 , від 15.10.2012 року, у валюті гривня, відриті в АТ "Банк Форвард", який розташований: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105.
Однак, відповідно листів АТ "Банк Форвард", надісланих суду відповідачем, вони містять інформацію лише про наявність самих карткових рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в АТ "Банк Форвард", не зазначено про наявність на них грошових коштів.
Тобто на рахунках, відкритих ОСОБА_1 у АТ "Банк Форвард" на час відкриття виконавчих проваджень відсутні грошові кошти, відтак - відсутнє майно у розумінні частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII.
Таким чином, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. протиправно всупереч вимогам ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавчі провадження № 60429950 та № 60429944 з порушенням правил територіальної діяльності приватного виконавця.
Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів правомірності, винесених рішень.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242 - 246, 250, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову від 28 жовтня 2019 року ВП № 60429950 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. № 288 від 18.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в сумі 25664,02 грн.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову від 28 жовтня 2019 року ВП №60429944 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. №571 від 20.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в сумі 81519,22 грн.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову від 28.11.2019 року ВП № 60429950 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову про арешт коштів боржника від 25.12.2019 року за ВП № 60429950.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною постанову про арешт коштів боржника від 25.12.2019 року за ВП №60429944.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни ( 02125, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 офіс. 15, посвідчення приватного виконавця № 0432 від 29.11.2019 року) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 105000000