12 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2877/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2019/000007/2 від 17.12.2019 р,
встановив:
27.12.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - позивач) до Чорноморської Митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000007/2 від 17.12.2019 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2019 року ТОВ "Строй Мир" укладено контракт № TR-UA-19/10/15 з компанією GEMON GIDA IC VE DIS SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія GEMON GIDA IC VE DIS SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI здійснив на адресу покупця - ТОВ "Строй Мир" поставку товару: товар №1: дитячий стільчак для унітазу з пластмаси - код товару 39222000; товар №2: меблі з пластмаси : комод у асортименті, полка для взуття у асортименті - код товару - 94037000; товар№3: ванночка для купання з пластмаси - код товару - 39221000; товар № 4 : меблі для сидіння з пластмаси : дитячий стілець, маленька табуретка- код товару - 94018000; товар№ 5: прибори столові та кухонні, з пластмаси: сушарка для посуду, великий лоток для столових приладів, круглий хлібник, овальний хлібник, сушарка для приладів, прямокутний піднос , тримач для столових приборів, етажерка для овочів - код товару - 39241000; товар 6: речі домашнього вжитку з пластмас: дитячий горщик, кошик для білизни з малюнком, мала корзина для білизни, великий кошик для білизни, сміттєвий контейнер - код товару - 39249000. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 15844,48 доларів США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 17.12.2019 року відповідачем прийнято рішення №UA508000/2019/000007/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів № 2 та №4, а саме товару №2 - на рівні 4,02 дол. США/кг (числове значення митної вартості становить 7678,5х4,02= 30867,57 дол. США), товару № 4 - на рівні 4,01 доларів США (числове значення митної вартості становить: 251,2х4,01=1007,31 доларів США) . Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Рішення не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Також, вказує, що митним органом не зазначено жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору".
При цьому, позивач зазначає, що обставини на які вказує митниця в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
31.01.2020 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом ТОВ "Строй Мир" 17.12.2019 року до митного органу було подано митну декларацію № UA508040/2019/100355 для здійснення митного оформлення товару ввезеного на умовах поставки FOB-Istanbul, на виконання умов договору від 15.10.2019 р. № TR-UA-19/10/15 між ТОВ «Строй Мир» та GEMON GIDA IC VE DIS SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості, відповідно до Митного кодексу України, митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтвердженні документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості відповідачу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Чорноморської митниці Держмитслужби інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за правилами письмового провадження, позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
Представника відповідача, протокольною ухвалою, в судове засідання не допущено у зв'язку із ненаданням суду належних доказів, щодо представництва в судах, так як частиною 1 ст.42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч.1ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (само представництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Частиною 4 ст.55 КАС України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
30.09.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Конституцію України статтею 131-2, відповідно до частини першої та третьої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 16-1розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Разом з тим, у пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином, право на представництво Чорноморської Митниці Держмитслужби в суді першої інстанції у цій справі з 01 січня 2020 року має за посадою керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами, та/або адвокат.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив, що 15.10.2019 року ТОВ "Строй Мир" укладено контракт № TR-UA-19/10/15 з компанією GEMON GIDA IC VE DIS SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI.
На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія GEMON GIDA IC VE DIS SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI здійснив на адресу покупця - ТОВ "Строй Мир" поставку товару: товар №1: дитячий стільчак для унітазу з пластмаси - код товару 39222000; товар №2: меблі з пластмаси : комод у асортименті, полка для взуття у асортименті - код товару - 94037000; товар№3: ванночка для купання з пластмаси - код товару - 39221000; товар № 4 : меблі для сидіння з пластмаси : дитячий стілець, маленька табуретка- код товару - 94018000; товар№ 5: прибори столові та кухонні, з пластмаси: сушарка для посуду, великий лоток для столових приладів, круглий хлібник, овальний хлібник, сушарка для приладів, прямокутний піднос , тримач для столових приборів, етажерка для овочів - код товару - 39241000; товар 6: речі домашнього вжитку з пластмас: дитячий горщик, кошик для білизни з малюнком, мала корзина для білизни, великий кошик для білизни, сміттєвий контейнер - код товару - 39249000.
Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом позивачем 17.12.2019 року було подано митну декларацію №UA508040/2019/100355, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 15844,48 доларів США.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист, рахунок - фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт), доповнення до контракту, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату, довідку про надання транспортно-експедиційних послуг.
При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України.
Так, у спірному рішенні відповідачем зауважено на тому, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані документи містять розбіжності, а саме:
- для підтвердження транспортних витрат декларантом надано договір транспортно-експедиторських послуг № 0012-Т/18 від 06.03.2019 р. Відповідно до п. 1.1 даного договору Експедитор (ТОВ «Глобал Оушен Лінк») зобов'язується забезпечити послуги організації перевезення вантажів клієнта (ТОВ «Строй Мир»). Із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ «Глобал Оушен Лінк» встановлює вартість перевезення, адже відповідно до п. 3.1.2 від свого імені укладає договори з перевізниками.
- надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару.
- відповідно до п. 3.1.2 договору транспортно-експедиторських послуг № 0012-Т/18 від 06.03.2019 р. від свого імені укладає договори про страхування вантажів і контейнерів. Відповідно до п. 2.1 цього договору організація всіх послуг визначених договором здійснюється на підставі заявки, яка є додатком та невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.3.1 клієнт надає експедитору заявку на організацію перевезення вантажів із зазначенням переліку послуг, що замовляються. При цьому, відповідно до п. 4.1 ціна послуг погоджується в заявці. Оскільки до митного оформлення заявку про яку йдеться у згаданому договорі не надано, то не можливо встановити який перелік послуг було замовлено у експедитора, а відповідно і не можливо встановити числові значення витрат (складових митної вартості), які повинні додаватися при визначенню митної вартості товару.
- серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховання достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок ( при наявності витрат) інформацію необхідну для отримання страхування.
З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ТОВ "Строй Мир" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ "Строй Мир" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення (передбачені договором на перевезення); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково було надано прайс - лист компанії GEMON GIDA IC VE DIS SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI від 29.11.2019 та комерційну - пропозицію відповідної компанії від 02.12.2019 року.
17.12.2019 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення № UA508000/2019/000007/2 про коригування митної вартості товарів, в результаті митну вартість товарів № 2 та № 4 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - товару № 2 МД від 27.11.2019 р. № UA125110/2019/423528, а саме: 4,02 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 7678,5х4,02=30867,57 доларів США); товару № 4 МД від 12.12.2019 р. № UA500020/2019/200604, а саме: 4,01 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 251,2 х 4,01= 1007,31 доларів США) та оформлено картку відмови № UA508040/2019/00009 від 17.12.2019 р.
Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, позивач повинен був надміру сплатити за товар № 2 - 91527,99 грн. ПДВ та за товар № 4 - 2872,96 грн. ПДВ.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів слугували наступні обставини: для підтвердження транспортних витрат декларантом надано договір транспортно-експедиторських послуг № 0012-Т/18 від 06.03.2019 р. Відповідно до п. 1.1 даного договору Експедитор (ТОВ «Глобал Оушен Лінк») зобов'язується забезпечити послуги організації перевезення вантажів клієнта (ТОВ «Строй Мир»). Із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ «Глобал Оушен Лінк» встановлює вартість перевезення, адже відповідно до п. 3.1.2 від свого імені укладає договори з перевізниками. Надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару. Відповідно до п. 3.1.2 договору транспортно-експедиторських послуг № 0012-Т/18 від 06.03.2019 р. від свого імені укладає договори про страхування вантажів і контейнерів. Відповідно до п. 2.1 цього договору організація всіх послуг визначених договором здійснюється на підставі заявки, яка є додатком та невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.3.1 клієнт надає експедитору заявку на організацію перевезення вантажів із зазначенням переліку послуг, що замовляються. При цьому, відповідно до п. 4.1 ціна послуг погоджується в заявці. Оскільки до митного оформлення заявку про яку йдеться у згаданому договорі не надано, то не можливо встановити який перелік послуг було замовлено у експедитора, а відповідно і не можливо встановити числові значення витрат (складових митної вартості), які повинні додаватися при визначенню митної вартості товару. Крім того, серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховання достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію необхідну для отримання страхування. Також зазначено, що декларантом на подано усіх необхідних документів: - платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; договір із третіми особами із договором про поставку товарів вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення, документи, що містять відомості про вартість страхування, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.
Суд не погоджується з висновками митного органу, що надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосередньо перевізником товару, з огляду на те, що вартість перевезення підтверджується рахунком перевізника № 327369 від 10.12.2019 року та довідкою про транспортні витрати № 1962 від 10.12.2019 р., які було надано до митного органу під час здійснення декларування товару. Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант надає всі наявні у нього документи. На час здійснення декларування у позивача не було в наявності вказаної заявки, оскільки її було передано для погодження перевізнику, який в свою чергу повернув позивачу її після проходження митного оформлення, що підтверджується копією заяви та супровідного листа з датою її повернення, а отже вказана обставина не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стосовно посилань відповідача на те, що наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних клієнтів, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Також, суд зазначає, що не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для здійснення коригування, посилання відповідача про те, що наданий прайс-лист та комерційна пропозиція виставлені пізніше ніж рахунок на попередню оплату та відповідно пізніше здійснення фактичної оплати за товар.
Що стосується, посилання митного органу, що згідно правил Інкотермс 2010 на умовах FOB продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок інформацію про отримання страхування, суд зазначає, що такі є безпідставними, так як умовами поставки за контрактом є базис поставки FOB, відповідно до якого, страхування не є обов'язковим. Більш того, під час митного оформлення декларантом подано документи в яких зазначається про відсутність факту страхування вантажу.
У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, пакувальний лист, рахунок - фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт), доповнення до контракту, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату, довідку про надання транспортно-експедиційних послуг, вказана ціна товару з урахуванням умов поставки FОВ Istanbul.
За таких обставин суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.
В постановах Верховного Суду зазначено, що митний орган, може додатково витребовувати у декларанта лише ті документи, які підтверджують митну вартість: "Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК".
Як вже було зазначено вище, на пропозицію митного органу надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару, позивачем були надані відповідні пояснення та документи.
Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 р. у справі №804/16980/14, від 06.02.2018 р. у справі №815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 2 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 27.11.2019 року №UA125110/2019/423528, а саме: 4,02 дол. США/кг (числове значення митної вартості Товару № 2 становить: 7678,5*4,02 = 30867,57 дол. США), митну вартість товару № 4 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 12.12.2019 року №UA500020/2019/200604, а саме: 4,01 дол. США/кг (числове значення митної вартості Товару № 4 становить: 251,2*4,01 = 1007,31 дол. США).
Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Проте вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 року № UA508000/2019/000007/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому сплачений ТОВ "Строй Мир" судовий збір у сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул. Миколаївське шоссе, 5 км., код ЄДРПОУ 41688915) до Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000007/2 від 17.12.2019 р. - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби № UA508000/2019/000007/2 від 17.12.2019 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул. Миколаївське шоссе, 5 км., код ЄДРПОУ 41688915) судові витрати у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 108020200