12 березня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/145/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною відмову Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, доданих до клопотання (П/1194-01.01) ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення № 2018 від 24.12.2019 року, прийняте 108 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (П/1194-01.01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області , яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, доданих до клопотання (П/1194-01.01) ОСОБА_1 ; зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області , яка детально позначена в графічних матеріалх із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, доданих до клопотання (П/1194-01.01) ОСОБА_1 . Крім того просить суд зобов'язати Щасливцевську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та звільнити позивача від сплати судового збору.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року частково задоволено вказаний позов. Визнано протиправною відмову Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, доданих до клопотання (П/1194-01.01); визнано протиправним та скасовано рішення № 2018 від 24.12.2019 року, прийняте 108 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (П/1194-01.01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, доданих до клопотання (П/1194-01.01); зобов'язано Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозтошуванням, із урахуванням висновків суду та стягнуто з Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 04400647, 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцево, вул. Миру, 26) за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн., шляхом безспірного списання. У задоволенні решти вимог відмовлено.
05 березня 2020 року представником позивача подана до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого останній просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування сплачених витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши їх на користь позивача з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради у сумі 13500,00 грн. Також представником позивача подано до суду клопотання про долучення до справи документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката.
Згідно із ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на те, що судове рішення ухвалено за правилами спрощеного письмового позовного провадження, заява про ухвалення додаткового рішення ухвалюється в тому самому порядку, тобто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного: частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до положень ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Повноваження представника позивача у даній справі підтверджені ордером.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Судом було висловлено правову позицію, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. по справі № 826/856/18.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як видно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру позивачем надано до суду: договір про надання правничої допомоги №24/12/19 від 24.12.2019р., квитанція до прибуткового касового ордеру №7 від 17.02.2020р., довідку-рахунок №20-7 від 17.02.2020р.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. у справі №826/856/18.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи доводи касаційної скарги Верховний Суд у вказаній вище справі вказав, що за змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Представником позивача надані докази, які у частковій мірі відображають факт наданняпозивачу послуг з професійної правничої допомоги та оплату таких послуг в сумі8500 грн. Так, згідно довідки - розрахунку від 20-7 від 17.02.2020 р. на суму 8500,00 грн. (яка подана згідно заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу):
1. За консультацію клієнта щодо захисту його прав при оскарженні спірного рішення - 1000,00 грн.
2. За роз'яснення клієнту земельного законодавства щодо процедури надання дозволу на розробку проекту землеустрою - 1000,00 грн.;
3. За надання клієнту правової інформації приводу судової практики по земельних спорах в тому числі, правових висновків ВС та судової практики Європейського суду по земельних спорах - 1000,00 грн.;
4. За складання позовної заяви - 2000,00 грн.;
5. За складання відповіді на відзив на позовну заяву по справі № 540/145/20 - 2000,00 грн.;
6. За складання клопотання про долучення до матеріалів справи № 540/145/20 доказів на правничу допомогу -500,00 грн.;
7. За участь в судовому засіданні - 1000,00 грн.
Відтак, загальна вартість послуг складає 8500,00 грн.
Дослідивши поданий розрахунок, суд частково з ним погоджується та вважає, що послуги за №№ 2, 3 по суті стосуються консультації клієнта щодо захисту його прав, порушених спірним рішенням, тому є похідними від послуги № 1 та не можуть рахуватися окремо. Відтак, суд не враховує окремо послуги №№ 2, 3 на суму 2000,00 грн. у загальну вартість наданих позивачу послуг.
Окремо слід зауважити, що позовна заява за своєю суттю та формою є аналогічною попереднім позовним заявам, які перебувають та перебували у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду, за виключенням реквізитів оскаржуваних рішень та земельних ділянок, а отже складання позовної заяви (2000 грн.) та відповіді на відзив (2000,00 грн.) не є співмірними та підлягають зменшеню до 1000 грн. за кожну.
Щодо обґрунтованості та пропорційності до предмета спору розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу, що предметом спору є надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, однак судове засідання проходило в порядку письмового провадження, з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, про що свідчить заява представника позивача від 18.02.2020 року, що виключає витрати на судове засідання у розмірі - 1000,00 грн.
Відтак, враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 3500,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13500 грн. та клопотання про долучення до справи документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката, подану до суду 05.03.2020 року, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати та у резолютивній частині рішення зазначає про розподіл судових витрат.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У такому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, що за приписами КАС України виключає судові дебати. Разом з тим, до вирішення справи по суті, а саме 18.02.2020 р. представником позивача було подано до суду клопотання про долучення до справи документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката. До вказаного клопотання додано довідку-рахунок №20-7 від 17.02.2020р., відповідно до якої вартість послуг визначена у 8500,00 грн.
05 березня 2020 року представником позивача подана до суду заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додане клопотання про долучення до справи документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката, до якого додано довідку-рахунок №20-7-1 від 04.03.2020р., відповідно до якої вартість послуг визначена у 135000,00 грн.
Суд зазначає, що представником позивача не було заявлено про намір подання доказів понесення позивачем додаткових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення у даній справі, що є обов'язковою умовою згідно положень ст.142 КАС України. Положення ж ст.252 КАС України не передбачають можливість надання стороною додаткових клопотань після ухвалення рішення по суті справи та доказів щодо збільшення суми судових витрат, щодо яких він просить ухвалити додаткове рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку що в цій частині заява про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву представника позивача Буженко Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 04400647, 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцево, вул. Миру, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) грн., шляхом безспірного списання.
В іншій частині - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 109020100