Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 березня 2020 р. № 520/1769/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" (вул. Короленка, буд. 25, офіс 11, м. Харків, 61003) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.02.2020 № 16658 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю ""Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" включено до переліку ризикових платників податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості. Позивач вважає, що внесення його до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності товариства, відтак у даному випадку внесення Товариства у перелік суб'єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості створює для нього на відміну від інших суб'єктів підприємницької діяльності в Україні певні перешкоди в здійсненні ним законодавчо визначеного обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Ухвалою суду від 12.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про включення позивача до переліку ризикових суб'єктів. Крім того, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки.
Представником позивача через канцелярію суду надано відповідь на відзив, в якій останній підтримав вимоги та доводи заявленого позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання, про що внесено відповідний запис до реєстру №1 632 102 0000 012466.
Позивач є платником податку на додану вартість, про що 01.12.2013 внесено запис до реєстру платників податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1418194500100.
Судом встановлено, що рішенням Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №16658 від 04.02.2020 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 включено Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку "наявна податкова інформація, що свідчить про невідповідність реалізованих товарів /послуг придбаним".
Вважаючи зазначене рішення необґрунтованим та протиправним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" звернулось з позовом до суду.
Розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості такого рішення органу владних повноважень суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11 грудня 2019 року., а саме: невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним", як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих підстав для складання у відношенні позивача рішення від 04.02.2020 № 16658 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою "невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним", у зв'язку з чим рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.02.2020 № 16658 є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується посилання представника відповідача на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд доходить висновку, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Положеннями частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У даній справі, суд враховує правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі "Щокін проти України" (заява N 23759/03) та від 07.07.2011 року у справі "Серков проти України" (заява N 39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності складено ним рішення від 04.02.2020 № 16658, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст.. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.02.2020 № 16658 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" (вул. Короленка, буд. 25, офіс 11, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38867768) сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.О. Лук'яненко