Справа № 500/509/20
13 березня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 7357,43 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, згідно квитанції № ПН 2074425 від 22.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7357,43 грн.
Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір у сумі 7357,43 грн, проте отримав відмову. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та звернувся до суду.
Ухвалою суду від 24.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання учасникам справи відзиву на позовну заяву та пояснення щодо позову, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
03.03.2020, у встановлений судом строк, відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 7357,43 грн, а тому Пенсійний фонд не вчиняв дій та не приймав рішень щодо зобов'язання позивача сплачувати зазначений збір.
05.03.2020, у встановлений судом строк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подала до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без її участі. Також просить долучити до матеріалів справи довідку про зарахування коштів до державного бюджету № 63 від 26.02.2020. При вирішенні даної справи покладається на рішення суду.
Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як підтверджується матеріалами справи, 22.11.2019 між позивачем (покупець) та ПАТ "Компанія з управління активами "Національний Резерв" (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1793. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 735743 грн (арк. справи 9-10).
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 7357,43 грн, відповідно до квитанції (арк. справи 8). Зазначені кошти зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою УДКСУ у місті Тернополі № 63 від 26.02.2020.
Надалі, позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір у сумі 7357,43 грн.
За результатами розгляду такої заяви відповідач листом від 06.02.2020 повідомив позивача щодо порядку сплати та повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначені кошти не повернув (арк. справи 16-18).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку № 1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до частини першої статті 211 КАС суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд вжив заходи для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, запропоновано позивачу надати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження факту придбання нерухомого майна вперше, а також зобов'язано відповідача, на якого як суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, подати докази на обґрунтування свого відзиву на позовну заяву.
Оскільки відповідач будь-яких доказів не надав, то відповідно до частини п'ятої статті 77 КАС суд вирішує справу на підставі наявних доказів, поданих позивачем та зібраних судом.
Як підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в них є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1793 (арк. справи 11-15).
Таким чином, будь-якого житлового нерухомого майна за позивачем не зареєстровано, крім як права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу, вжиття заходів до повернення якого є предметом даної позовної заяви.
Водночас, відповідно до довідки позивач у списки на приватизацію житла включений за адресою: АДРЕСА_2 . Житлові чеки використав частково на суму 2,89 грн, залишок становить 1,31 грн (арк. справи 19).
Враховуючи те, що житловий чек не використано позивачем повністю, то відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.06.2010 № 15-рп/2010 у справі № 1-38/2010 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (справа про безоплатну приватизацію житла) такий житловий чек вважається не використаним.
Довідкою підтверджується, що згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі станом на 29.12.2012 за позивачем на праві приватної власності належить 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ним на підставі розпорядження органу приватизації від 04.02.2000, а тому така частина квартири не відноситься як до першого придбання позивачем нерухомого майна в розумінні Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 (арк. справи 20).
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили би про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, суд не здобув.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав зазначене житло та при укладенні договору купівлі-продажу безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, з змінами і доповненнями (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив повернути йому безпідставно сплачений збір у сумі 7357,43 грн. Така заява відповідачем залишена без задоволення, кошти не повернуті.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 7357,43 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
При цьому протиправною є відмова відповідача щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7357,43 грн, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Водночас, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7357 (сім тисяч триста п'ятдесят сім) грн 43 коп., сплаченого згідно квитанції № ПН 2074425 від 22.11.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., згідно квитанції № 0.0.1613212239.1 від 12.02.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.03.2020.
Реквізити сторін:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 37977726).
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.