Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 березня 2020 р. № 520/1858/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20 грудня 2019 №002732/144; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , з 01.01.2020, перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням сплачених сум, відповідно до заяви від 06.12.2019, поданої до відділу з питань перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду У країни в Харківській області (вхідний 12.12.2019 №9235) з урахуванням документів про заробітну плату (архівні довідки від 09.10.2019 № Ж-32-2 та від 09.10.2019 № ж-32-3, видані Державною казенною установою "Архів міста Севастополь" (мовою оригіналу "Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя»).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним а дії такими, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 14.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, а якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, його рішення є правомірним, тому що в нього немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком в управлінні ПФУ в Московському районі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 2018 року.
12 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, з урахуванням архівних довідок про суми заробітної плати від 09 жовтня 2019 року №Ж-32-2 та №Ж-32-3, що видані "Государственным казенным учреждением "Архив города Севастополя" (мовою оригіналу).
До заяви позивачем були подані оригінали наступних документів: 1) "Архивная справка Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя» №Ж-31 від 09.10.2019" - про зарахування та звільнення з роботи на 1 аркуші; 2) "Архивная справка Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя» №Ж-32 від 09.10.2019" - про перейменування підприємства на 1 аркуші з обох сторін; 3) "Архивная справка Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя» №Ж-32-1 від 09.10.2019" - про зарахування та звільнення з роботи на 1 аркуші; 4) "Архивная справка Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя» №Ж-32-2 від 09.10.2019" - про суми заробітної плати з липня 1985 по грудень 1989 на 1 аркуші з обох сторін; 5) "Архивная справка Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя» №Ж-32-3 від 09.10.2019"- про суми заробітної плати з січня 1990 по березень 1994 на 1 аркуші з обох сторін.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20 грудня 2019 №002732/144 позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Відмовляючи у проведенні перерахунку, відповідач, з посиланням на ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасового окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VІІ, зазначив, що для врахування архівних довідок №Ж-32-2 та №Ж-32-3 від 09.10.2019, наданих архівом міста Севастополь, при обчисленні розміру пенсії підстав немає.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з п.п. 1, 2, 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV ( надалі - Закон №1058-ІV) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України " від 15.04.2014 №1207-VІІ (далі - Закон від 15.04.2014 №1207-VІІ) тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону №1207-VІІ, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1207-VІІ, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст. 3 Закону №1207-VІІ сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнаються тимчасово окупованою територією.
Абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачуватися зазначені внески (збір). - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включатися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Отже, за приписами вимог чинного законодавства України, довідки про розмір заробітної плати (доходу) видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, а якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
З липня 1985 року по березень 1994 року, тобто у періоди, зазначені в довідках про заробітну плату №Ж-32-2 та №Ж-32-3 від 09.10.2019, що були надані ОСОБА_1 до відповідача, він працював матросом на Севастопольському виробничому об'єднанні рибної промисловості "Атлантика", яке 05.12.1991 було перейменоване в Севастопільське державне підприємство "Атлантика", яке, в свою чергу було ліквідоване ухвалою Господарського суду м. Севастополя у справі №20-4/653-9/058-12/221-9/362-4/125 та виключено із Державного реєстру юридичних та фізичних осіб 04 серпня 2011 року.
Період роботи позивача на вказаному підприємстві підтверджується копією його трудової книжки, а також архівною довідкою від 09.10.2019 №Ж-32-1, виданою Державною казенною установою "Архів міста Севастополь" (мовою оригіналу "Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя»).
Оскільки підприємство було ліквідовано, довідки про заробітну плату за вказаний вище період позивачу було видано Державною казенною установою "Архів міста Севастополь" (архівні довідки від 09.10.2019 №Ж-32-2 та Ж-32-3, видані Державною казенною установою "Архів міста Севастополь" мовою оригіналу "Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя»).
Суд зазначає, що довідки, що видані архівною установою, містять всі встановлені законодавством реквізити, підписи та печатки.
Так, надання вказаних довідок є підставою для здійснення перерахунку моєї пенсії у відповідності із ч. 1 ст. 43 Закону України №1058-ІV та забезпечення права позивача на відповідний соціальний захист.
У рішеннях Верховного Суду сформульовані правові висновки щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа №569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4. 9, 17, 18 Закону №1207-VII, у розрізі міжнародних принципів, закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як. наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou V. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia. 23.02.2016) згідно з якими: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таку позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №310/8280/16-а, від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17, від 18 квітня 2019 року у справі №344/16404/16-а, від 17 липня 2019 року у справі №302/757/17-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Такі висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі №175/4336/16-а, від 23 липня 2019 року у справі №537/53/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду.
З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітку, отриманого на Державній казеній установі "Архів міста Севастополь".
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20 грудня 2019 №002732/144.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням сплачених сум, відповідно до заяви від 06.12.2019, поданої до відділу з питань перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду У країни в Харківській області за вхідним №9235, з урахуванням документів про заробітну плату (архівні довідки від 09.10.2019 №Ж-32-2 та №Ж-32-3, видані Державною казенною установою "Архів міста Севастополь" (мовою оригіналу "Государственного казенного учреждения «Архив города Севастополя»).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов