про зупинення провадження у справі
13 березня 2020 року м. РівнеСправа №460/1770/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про:
визнання протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно:
доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статі 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язання вчинення дій:
щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, та виплатити річницю між перерахованим розміром доплати та фактично отриманим;
щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, та виплатити річницю між перерахованим розміром пенсій та фактично отриманим.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Предметом даного спору є дії (бездіяльність) органу Пенсійного фонду щодо нарахування та виплати пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Суд враховує, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18). Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України.
З приводу найбільш загальної картини правозастосування строків звернення до суду, Верховний Суд в ухвалі від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а зазначив, що на даний час вона не є позитивною для осіб, яким пенсія була нарахована при призначені у зменшеному вигляді або вчасно не перерахована (за винятком абсолютного права).
Також вказав, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.
Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Таким чином, підняті у справі №510/1286/16-а питання вказують на наявність виключної правової проблеми, оскільки ця не може бути вирішена відповідним касаційним судом в межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права; існує необхідність відступити від викладеного в рішеннях Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист; існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме, значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмету спору), які перебувають на розгляді в судах; існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема, відсутня усталена судова практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі, необхідність застосування аналогії закону чи права; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.
Основна мета вирішення виключної правової проблеми полягає у забезпеченості єдності практики як однієї з основних форм реалізації принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судових рішень. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом і судом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб та є також запорукою довіри громадян до судової влади.
У зв'язку з цим, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18) адміністративну справу №510/1286/16-а за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №510/1286/16-а (провадження № 11-345апп19) прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 11 вересня 2019 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Станом на дату вирішення питання про зупинення провадження у справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо результатів розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи №510/1286/16-а.
За таких обставин, суд вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі №460/1770/20 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Керуючись статтями 236, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №460/1770/20 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання суддею).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Дорошенко Н.О.