Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 березня 2020 р. № 520/13197/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.,
представника позивача - Поліщука О.Л.,
представника відповідача - Гусаченко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул.Алчевських,40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019 р., якою на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладений штрафу розмірі 250380 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки інспектора, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ХК6173/298/НП/АВ від 24.05.2019р. та на підставі якого винесена оскаржувана постанова №ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019р. про накладення на Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 250380 грн., не відповідають фактичним обставинам справи, а інспекційне відвідування проведено з грубим порушенням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не забезпечено повноти та об'єктивності з'ясування фактичних обставин справи .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач, Головне Управління Держпраці у Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту інспекційного відвідування з огляду на встановлений факт допуску позивачем двох працівників до виконання роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, без належного оформлення.
Протокольною ухвалою від 05.02.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Харківська обласна державна адміністрація на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області направило звернення громадянки ОСОБА_2 від 24.04.2019 року (вх.№А-4736 віл 24.04.2019) у якому остання зазначила, що працювала без офіційного оформлення трудових відносин у магазині торгівельної мережі «GFS» (а.с.55).
В подальшому, інспекторами праці було встановлено адресу фактичного здійснення діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , зазначену інформацію було викладено в інформаційній довідці складеній начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Ковальової М.В. на ім'я начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, щодо наявності підстав для проведення контрольного заходу у відношенні ФОП ОСОБА_1 (а.с.56).
Начальником Головного управління Держпраці у Харківській області було прийнято Наказ від 13.05.2019 року №872 "Про проведення заходу державного контролю" щодо ФОП ОСОБА_1 (а.с. 57-58).
На підставі наказу відповідачем було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування №02.03-03/1548 від 13.05.2019 року (а.с.28).
14.05.2019 року інспекторами праці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування відповідачем було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 14.05.2019 року №ХК6173/298/НП (а.с.29-30).
Під час інспекційного відвідування 14.05.2019 у ФОП ОСОБА_1 , за адресою фактичного здійснення діяльності, а саме: 1-й поверх приміщення магазину секонд-хенд, розташованого в будинку АДРЕСА_2 було виявлено працівників, які здійснювали діяльність в інтересах позивача без належного оформлення трудових відносин з останнім, а саме:
- ОСОБА_3 - виконувала роботу продавця- консультанта, під час опитування надала свої персональні дані, зазначила, що працює на посаді продавця-консультанта у ФОП ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 . По суті поставлених питань відмовилася посилаючись на ст.63 Конституції України.
- ОСОБА_4 - виконувала роботу продавця- консультанта, під час опитування надала свої персональні дані, зазначила, що стажується на посаду продавця-консультанта у ФОП ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 . По суті поставлених питань відмовилася посилаючись на ст.63 Конституції України.
Того ж дня, інспектором праці Щербіною Н.І. було складено вимогу про надання/поновлення документів від 14.05.2019 року №ХК6173/298/НД, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 09 год.00 хв. 24.05.2019 року надати до Головного управління Держпраці у Харківській області документи (а.с.61-62.).
Примірник вимоги направлено відповідачем об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення :6109102986133, про що зазначено у вимозі від 14.05.2019 року №ХК6173/298/НД.
У строк встановлений у вимозі документи на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області від ФОП ОСОБА_1 не надходили.
За результатами проведеного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідачем складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ХК6173/298/НП/АВ від 24.05.2019 р. ( а.с.11-19).
Актом інспекційного відвідування відповідачем встановлено, порушення вимог ФОП ОСОБА_1 частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України 2-х працівників було допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного акту інспекційного відвідування відповідачем було винесено припис №ХК/6173/298/НП/АВ/П від 24.05.2019, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язано у строк до 24.06.2019 року усунути порушення, зазначені в акті інспекційного відвідування № ХК6173/298/НП/АВ від 24.05.2019 р (а.с.66).
Розгляд справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 24.05.2019 року №ХК6173/298/НП/АВ/П відбувся за участю представника позивача та за результатами розгляду справи відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019 року у розмірі 250380,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України (а.с. 9-10).
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019 року, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1 п. 4 затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №386/2011 Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
У відповідності до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно з п. 7 Положення №386/2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі Закон №877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що встановлено ст. 259 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295) (чинний на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Щодо посилання представника позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17 від 14.05.2019 року, відповідно до якої Порядок № 295 втратив чинність, суд зазначає наступне.
Як вбачається з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17, датою її прийняття є 14.05.2019. Разом з тим, контрольний захід у формі інспекційне відвідування відносно позивача було ініційовано владним суб'єктом 13.05.2019 року, що підтверджується витягом з наказу від 13.05.2019 року №872 про проведення заходу державного контролю відносно ФОГІ ОСОБА_1 .
Тобто, на час реалізації делегованих повноважень Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок № 295), яким керувалися посадові особи територіального органу Держпраці був чинний.
Так, відповідно до положень п.2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Статтею 265 КЗпПУ передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Так, статтею 265 КЗпП передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, повинен бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р. (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпПУ та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті інспекційного відвідування.
Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, підставою прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019 слугував акт інспекційного відвідування в якому зазначено, що позивачем при здійсненні своєї підприємницької діяльності в магазині секонд - хенд за адресою: АДРЕСА_2 , допущено порушення ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи двох працівників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладання з ними трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
У позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача зазначив, що особи, які зазначені в акті інспекційного відвідування, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 з питань працевлаштування не звертались і до роботи позивачем не допускались.
Судом під час судового розгляду справи встановлено, що твердження відповідача щодо відсутності належного оформлення трудових відносин позивачки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ґрунтуються на письмових поясненнях останніх та на відеофіксації зафіксованої працівниками управління під час проведення інспекційного відвідування.
В матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зміст яких є досить стислим без зазначення: 1) відомостей щодо особи: паспортних даних, їх контактного телефону, документу, що її посвідчує та інші відомості, які дозволяють ідентифікувати особу; 2) відомостей щодо роботодавця; 3) адреси та назви місця, де вказана особа надавала послуги Графи "робочий час" та "оплата праці" взагалі не заповнені. Також у поясненнях зазначено, що відповідно ст.63 Конституції України відмовились від підпису (а.с.59-60).
Таким чином, достовірне встановлення вказаних осіб є неможливим як і те місце, де вони виконували обов'язки продавця-консультанта.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження існування та опитування зазначених осіб відповідачем до суду не надано.
Зі змісту пояснень є незрозумілим, яка конкретно посадова особа ГУ Держпраці у Харківській області та на підставі яких даних встановила вищевказаних осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Також, в матеріалах справи міститься компакт-диск, наданий до суду представником відповідача (а.с. 68).
В судовому засіданні було досліджено відеозапис, з якого вбачається що особа яка здійснювала відеозйомку підходила до невстановлених осіб та представлялась працівником Держпраці, при цьому з відео не вбачається пред'явлення посадовою особою службового посвідчення, що не дає змоги суду встановити особу, яка здійснювала інспекційне відвідування стосовно позивача.
Крім того, з відео також неможливо встановити обставин, які викладені в акті інспекційного відвідування, а саме допущення до роботи 2-х працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без укладання трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ, оскільки особа, яка представилась ОСОБА_3 в загалі не вказала де саме та на кого вона працює, а інша особа яка представилась стажером взагалі не можливо на відео чітко почути прізвище ( ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 ) та також не вказала де саме і у кого проходить стажування.
Крім того, відповідачем у відзиві (а.с.41-53) та у листі від 15.05.2019№ 02-03/02-15/5225 (а.с.64) зазначено прізвище стажера саме - ОСОБА_4 , в той же час у акті інспекційного відвідування від 24.05.2019 № ХК6173/298/НП/АВ інспекторами праці вказано, що ОСОБА_4 14.05.2019 року виконувала роботу продавця - консультанта.
Відповідно до положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 КАС України).
Отже, наданий відповідачем електронний відеозапис не містить інформацію щодо предмета доказування, оскільки з відео не можливо встановити обставини, які були встановлені у акті інспекційного відвідування інспекторами праці та достовірно встановити вказаних осіб як і те місце, де вони виконували обов'язки продавця-консультанта.
Таким чином, суд не вбачає наявності у позивача порушень ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України, викладені в оскаржуваній постанові факти не відповідають дійсності, оскільки відповідачем належними доказами не доведено, що ФОП ОСОБА_1 при здійсненні підприємницької діяльності, використовувала найману працю без офіційного оформлення трудових відносин.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019 р., складеної Головним управлінням Держпраці в Харківській області, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування такої постанови є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять додаткових доказів понесення позивачем судових витрат, крім витрат про сплату судового збору.
Керуючись статтями 246, 250,255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6173/298/НП/АВ/П/ТД-ФС від 21.06.2019 р.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул.Алчевських,40, код ЄДРПОУ 39779919) судовий збір у розмірі 2503 (дві тисячі п'ятсот три) грн. 81 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13.03.2020 року.
Суддя О.М.Тітов