Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 березня 2020 р. Справа № 520/1911/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати компенсації втрати частини доходу та індексації за період з 19.09.2018 по 01.06.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу та індексацію за період з 19.09.2018 по 01.06.2019 відповідно до положень Законів України “Про індексацію грошових доходів населення” та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснив виплату присудженої йому пенсії без здійснення компенсації втрати частини доходів та без врахування положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 у справі №520/9808/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Вказаним рішенням зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (правонаступником якого є Головне управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35% з 19.09.2018. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/9808/18 від 25.04.2019 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/9808/18 від 07.12.2018 було залишено без змін. Зазначене рішення набрало законної сили 25.04.2019.
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії відповідно до рішення суду.
Також, у червні 2019 на виконання судового рішення відповідачем проведено доплату пенсії позивачу у сумі 5434,30 грн. за період з вересня 2018 по травень 2019.
ОСОБА_1 07.11.2019 звернувся до Головного управління ПФУ у Харківській області з заявою, в якій зазначив, що перерахунок проведений без врахування положень Законів України “Про індексацію грошових доходів населення” та “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”. У зв'язку з чим, просив здійснити донарахування суми індексованого доходу відповідно до положень Законів України “Про індексацію грошових доходів населення” та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, згідно з Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” за період з 19.09.2018 по 01.06.2019.
Листом від 06.12.2019 № 10444/0216-20 на заяву позивача, Пенсійний орган зазначив, що судом не визначено зобов'язань, щодо перерахунку пенсії з врахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Пенсія призначена та виплачується з додержанням вимог чинного законодавства.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема соціальні виплати.
Згідно з ст. 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2050-III виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі соціальних виплат). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року №6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року №21-518а14, від 11 липня 2017 року №21-2003а16 та підтримана в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №522/5664/17, від 20.02.2018 №336/4675/17.
З аналізу наведених норм вбачається, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі соціальні виплати, у зв'язку з порушенням строків їх виплат, мають компенсаторний характер, які передбачають відповідальність підприємства, установи чи організації за несвоєчасну виплату доходу та компенсацію за позбавлення можливості своєчасно розпоряджатися належними особі до виплати коштів.
При цьому, дія зазначених вище нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат.
Наведене в статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 та Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 констатовано протиправність дій відповідача при відмові у перерахунку пенсії за віком з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35% з 19.09.2018. Зобов'язано вчинити кореспондуючі дії в частині відновлення порушеного права позивача.
Вказані рішення судів повністю виконані відповідачем у червні 2019 року.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що несвоєчасність нарахування та виплати позивачеві вищевказаних сум відбулася у зв'язку із неправомірною відмовою відповідача в виплаті належної суми пенсійних виплат, при цьому виплата сум соціальної допомоги відбулася з порушенням встановленого строку з причин, що не залежали від позивача, що дає підстави суду дійти висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів громадян відповідно до норм Закону №2050-ІІІ.
Оскільки, позивачу здійснено донарахування пенсійних виплат на підставі рішення суду, виплата яких відбулась лише у червні 2019, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексацію за період з 19.09.2018 по 01.06.2019 відповідно до положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (надалі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, згідно з абзацом 1-2 статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Відповідно до статті 4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини 6 статті 5 Закону №1282, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до частини 6 статті Закону №1282, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок №1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Абзацом 3 пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуваннями виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачується особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За приписами абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Згідно підпункту 4 пункту 6 Порядку №1078 індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.
Таким чином, з наведеного слідує, що пенсія, яку отримує позивач, є об'єктом індексації, яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін, що перевищив встановлений поріг індексації, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У відповідності до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Таким чином, суд погоджується із доводами позовної заяви щодо протиправності дій відповідача, що полягають у відмові позивачу у проведенні індексації пенсії за період з 19.09.2018 по 01.06.2019 відповідно до положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити індексацію пенсійних виплат за спірний період.
Натомість, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем сум компенсації втрати частини доходів та індексації присудженої суми пенсії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.246, 257, 258, 263, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу та індексації за період з 19.09.2018 по 01.06.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати пенсії згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та індексацію пенсійних виплат відповідно до положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” за період з 19.09.2018 по 01.06.2019.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов