12 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3390/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Полтавській області щодо неналежного виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі №440/3390/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії (основної та додаткової), нарахованої та виплаченої 23.07.2019 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 у справі №524/5580/14-а. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 19 грудня 2019 року.
21 січня 2020 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №440/3390/19.
02 березня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій заявник просить визнати дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №440/3390/19 - протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконати рішення полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №440/3390/19 здійснивши вірний розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати державної пенсії (основної та додаткової) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування вказаної заяви, позивач зазначив, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 виконано частково, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії (основної та додаткової) нараховано з порушенням Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області 10.03.2020 надав до суду заперечення на заяву, у яких зазначив, що на виконання постанови у цій справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено розрахунок суми компенсації та визначено розмір доплати, що становить 49646,13 грн. Виплату вказаної суми компенсації буде проведено у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання вимог Порядку № 649 включено до реєстру інформацію відносно судового рішення по даній справі з інформацією про суму, що підлягає виплаті.
Відповідно до положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення суду від 18.10.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховано суму компенсації у розмірі 49646,13 грн за період з лютого 2015 року по червень 2019 рік та зазначено, що сума компенсації буде виплачуватись в порядку, який визначено постановою КМУ від 22.08.2018 № 649 “Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду”.
Згідно з статтею 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
За приписами пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячний індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Таким чином, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), що також підтверджується висновками висловленими Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 6.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 3.07.2018 у справі №521/940/17, від 5.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 8.08.2019 у справі №638/19990/16-а.
При цьому період нарахування компенсації починається з місяця, наступного за місяцем нарахування невиплаченого доходу.
Як вбачається з матеріалів, наданих відповідачем, та не заперечується заявником, доплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 у справі №524/5580/14-а ОСОБА_1 було нараховано у грудні 2014 року та виплачено у липні 2019 року.
Відтак, період нарахування компенсації розпочався у січні 2015 року.
Як убачається з наданого відповідачем розрахунку, компенсацію ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати обраховано за період з січня 2015 (місяць, що слідує за місяцем нарахування доходу) по червень 2019 року (місяць, що передує місяцю виплати цього доходу).
Водночас, для обрахунку узято індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу, обчислений шляхом множення місячних індексів за цей період, що відображено у стовбчику 5 розрахунку. При цьому, результати множення відображено у стовбчику 6 наростаючим підсумком з кінця періоду.
У стовбчику 6 розрахунку зазначено обраховану величину приросту індексу споживчих цін (шляхом віднімання числа 100 від індексу споживчих цін за період невиплати, помноженого на 100): 202 - 100 = 102.
У стовбчику 8 відображено результат множення величини приросту на суму невиплати поділений на 100: 48672,68 х102/100 = 49646,13 грн.
Зазначений обрахунок компенсації ОСОБА_2 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати цілком відповідає прикладу обчислення суми компенсації, що є додатком до Порядку №159. При цьому, узяті для обрахунку індекси споживчих цін за період з січня 2015 по червень 2019 відповідають офіційним даним, опублікованим Держкомстатом.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області, вчинених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року щодо нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії (основної та додаткової) за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 у справі №524/5580/14-а.
Щодо вимоги заяви в частині зобов'язання відповідача виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії (основної та додаткової), нарахованої та виплаченої 23.07.2019 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 у справі №524/5580/14-а, суд зазначає таке.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктів 20 та 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно статті 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8, зміни, що додаються.
Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно із пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктом 4 Порядку №649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до пункту 5 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з пунктом 6 Порядку №649, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
За змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.02.2020 вих. №463/В-02 відповідачем роз'яснено, що виплата заборгованості буде проведена у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.
Отже, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення у частині виплати компенсації та порушення у зв'язку з цим прав позивача, а тому у цій частині вимог слід відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 14, 94, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Полтавській області щодо неналежного виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень підпунткту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко