11 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/785/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Солтис О.О.,
представника позивача - Федоренко Ю.М.,
представника відповідачів - Бондаренко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
12 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (надалі - позивач, ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №186006 від 21.01.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.01.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 до ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 1700,00 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки водій здійснював перевезення на підставі індивідуальної контрольної книжки водія. Позивач наполягає на тому, що обов'язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред'явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють саме міжнародні автомобільні перевезення. З товарно-транспортної накладної №МВЯ 3905 від 28.11.2019, яка досліджувалася при перевірці, слідує, що вантажні перевезення ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" здійснювалися в межах України і є внутрішніми, а тому у водія був відсутній обов'язок ведення та пред'явлення до перевірки серед інших документів протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Крім того, зауважує, що наказом Міністерства інфраструктури України від 01.07.2014 №290 внесено зміни до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України з безпеки на наземному транспорту від 07.06.2010 №340 в розділ 5 пункт 4 шляхом зазначення: "Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення." Враховуючи наведене, фактичне порушення ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при проведенні перевірки органами Укртрансбезпеки автомобіля SCANIA G400, д.н.з. НОМЕР_1 позивач вважає недоведеним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/785/20, залучено до участі у справі за в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 11 березня 2020 року.
25 лютого 2020 року до суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву /а.с. 59-64/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що 29.11.2019 при проведенні рейдової перевірки, місце перевірки а/д Р-41, об'їзд м. Тернопіль, відповідно до направлення на перевірку №009402 від 25.11.2019 інспекторами Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області був перевірений транспортний засіб (ТЗ) SCANIA, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС", за кермом перебував водій ОСОБА_1 . В ході перевірки інспекторами було виявлено порушення абзацу 3 частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг з перевезення вантажу, де на момент перевірки у водія була відсутня картка водія. Результат перевірки зафіксований в акті від 29.11.2019 №181705, водій зі змістом акту ознайомлений, з актом не погодився, аргументуючи, що веде книжку водія. Повідомлення про призначення розгляду справи направлялися товариству рекомендованими повідомленнями. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 від 21.01.2020 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обов'язковість наявності у водія, який керує транспортним засобом, обладнаним тахографом, особистої картки водія передбачено положеннями статей 18, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Інструкцією використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010.
04 березня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 110-111/, у якій зазначено, що враховуючи здійснення водієм ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" внутрішнього автомобільного перевезення, а не міжнародного, обов'язок оформлення щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи водія з цифрового носія), а також ведення та пред'явлення до перевірки, зокрема, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та особистої картки у водія був відсутній.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
04.06.2019 між ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" та ТОВ "Сканія Кредіт Україна" укладено договір фінансового лізингу №89-02107 /а.с. 11-14/, згідно із статтею 1 якого ТОВ "Сканія Кредіт Україна" зобов'язується за заявкою ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" придбати у власність у постачальника - ТОВ "Сканія Україна" транспортні засоби відповідно до встановлених специфікацій та передати їх у користування ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" на строк та умовах, викладених у цьому договорі, а ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" зобов'язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Згідно з актом приймання-передачі предмету лізингу від 24.06.2019, що є додатком №3 до Договору фінансового лізингу №89-02107 від 04.06.2019 /а.с. 15/, ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" прийнято у користування, зокрема, транспортний засіб Scania G400 LA4x2HNA, шасі № НОМЕР_2 , номер двигуна 8311688, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 /а.с. 16/ транспортний засіб Scania G400, номер шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2018, зареєстрований 21.06.2019 на праві власності за ТОВ "Сканія Кредіт Україна".
За змістом Товарно-транспортної накладної №МВЯ 3905 від 28.11.2019 /а.с. 25, 73/, автомобільний перевізник ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" здійснював перевезення вантажу (насіння соняшнику) на автомобілі марки Scania (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з пункту навантаження: вул. Лесі Українки, 132, село Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, ДП "Чортківський КХП", в пункт розвантаження: вул. Транспортна, 44, м. Чорноморськ, Одеська область, ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія", водій - ОСОБА_1
29.11.2019 о 14:30, на підставі направлення на рейдову перевірку №009402 від 25.11.2019 /а.с. 77/, проведено перевірку транспортного засобу марки SCANIA, д.р.н. НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , за кермом якого згідно посвідчення водія НОМЕР_4 /а.с. 74/ перебував ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт №181705 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.11.2019 /а.с. 72/, у якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт": надавалися послуги з перевезення вантажу, де на момент перевірки у водія була відсутня "картка водія".
У акті №181705 від 29.11.2019 наявні пояснення водія транспортного засобу ОСОБА_1 про те, що водій з актом категорично не згоден, книжку водія веде /а.с. 72/.
21.01.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області Кужілем В.М. на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 у розмірі 1700,00 грн. за надання ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" /а.с. 10/.
Не погодившись з постановою Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 від 21 січня 2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку постанові Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 від 21 січня 2020 року, суд дійшов наступних висновків.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року (надалі - Закон №2344-III).
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту); внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Отже, ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", про що свідчить відповідний запис в товарно-транспортній накладній №МВЯ 3905 від 28.11.2019 /а.с. 25/.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 3 Порядку №1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" №592 від 26 червня 2015 року утворені структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно Додатку 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області та Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області.
Отже, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області та Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області є територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, які уповноважені здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пунктів 12, 14-15, 19-21 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Матеріалами справи підтверджено, що рейдову перевірку транспортного засобу марки SCANIA д.р.н. НОМЕР_5 , який належить позивачу на праві користування, проведено посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі направлення на рейдову перевірку №009402 від 25.11.2019 /а.с. 77/ згідно з щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області у період з 25.11 по 01.12.2019 /а.с.78, 79/. За результатами перевірки складено акт №181705 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.11.2019 /а.с. 72/, у якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт": надавалися послуги з перевезення вантажу, де на момент перевірки у водія була відсутня "картка водія".
Таким чином, 29.11.2019 перевірялася наявність у водія документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 01.07.2014 №290 "Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року N 340" доповнено наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" після пункту 4 новим пунктом 5 такого змісту: "5. Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті забезпечити: 1) здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом; 2) неухильне дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення заходів державного контролю на автомобільному транспорті; 3) здійснення планових, позапланових і рейдових перевірок виключно в межах переліку питань, визначених Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року N 1567; 4) здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення; 5) участь у конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року N 1081, без встановлення обмежень щодо необхідності обладнання автобусів учасників конкурсу тахографами.".
Отже, здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, відноситься до повноважень Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті поряд з повноваженнями здійсненням перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.
Отже, перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, перевірка дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, відноситься до повноважень відповідача та може здійснюватися під час проведення рейдової перевірки, а тому суд критично оцінює доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови з посиланням на неправомірність дій щодо здійснення перевірки у зв'язку із здійсненням перевезень у межах території України.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до приписів частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспектора у акті перевірки №181705 від 29.11.2019 про порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, надання послуг з перевезення вантажу, де на момент перевірки у водія була відсутня картка водія.
Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:
- установлення або заміни тахографа;
- ремонту тахографа;
- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;
- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.
Відповідачами не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що транспортний засіб марки SCANIA, д.р.н. НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , на момент проведення перевірки 29.11.2019 був обладнаний тахографом. В акті перевірки №181705 від 29.11.2019 не зафіксовано факту обладнання вказаного транспортного засобу на момент перевірки тахографом.
Водночас, в акті перевірки №181705 від 29.11.2019 водієм зазначено, що він веде книжку водія, копію вказаної індивідуальної контрольної книжки водія позивачем додано до матеріалів справи /а.с. 17-24/.
У акті перевірки не зафіксовано про відсутність індивідуальної контрольної книжки водія на моменту перевірки та відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження відсутності під час перевірки автомобіля SCANIA, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 індивідуальної контрольної книжки водія.
Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт надання послуг з переведення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", що є необхідним для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 від 21 січня 2020 року прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням №159 від 07.02.2020 /а.с. 6/, та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 52/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (ідентифікаційний код 38052610, вул. Московська, 6, офіс 405, м. Кременчук, Полтавська область, 39627) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (ідентифікаційний код 38052610, вул. Московська, 6, офіс 405, м. Кременчук, Полтавська область, 39627) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186006 від 21 січня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (ідентифікаційний код 38052610, вул. Московська, 6, офіс 405, м. Кременчук, Полтавська область, 39627) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 13 березня 2020 року.
Суддя С.С. Сич