Справа № 420/220/20
11 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Захарчук О.В.
представника позивача не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) клопотання про закриття провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України від 11.03.2020 р. за вхід. № 11143/20,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в якому позивач просить:
визнати протиправним і скасувати наказ начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 40867311) №12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року у частині накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність;
стягнути з Південного міжрегіонального управління з витань, виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 40867311) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5840, 80 грн. судових витрат, які складаються з витрат на правничу допомогу 5000,00 грн. та 840,80 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 15 січня 2020 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
11.03.2020 року за вхід. № 11143/20 до суду надійшла заява від Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про закриття провадження по справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАСУ, яка обґрунтована.
11.03.2020 р. Наказом №4/ос-ст «Про скасування дисциплінарних стягнень» скасоване дисциплінарне стягнення, а саме:
скасоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу підрозділу воєнізованого формування «ЦИКЛОН-ПІВДЕНЬ», накладене наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року.
Розглянувши заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) у своєму рішенні по справі "Меньшакова проти України" (Заява №377/02) від 08.04.2010 наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ). Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93)" (пункти 52-53).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржується наказ начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року у частині накладення на дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
В свою чергу, відповідачем по справі 11.03.2020 р. Наказом №4/ос-ст «Про скасування дисциплінарних стягнень» скасовано дисциплінарне стягнення у відношенні ОСОБА_1 .
Приписами пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України на суд покладено обов'язок закривати провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені останнім і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, для закриття провадження з наведених у даній нормі підстав необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень до чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
Вказана правова позиція висловлена у Постанові ВС від 09.11.2018 р. справа № 263/15749/16-а, Постанові ВС від 06.12.2018 р. справа № 823/1051/15, Постанові ВС від 19.03.2019 р. справа № 591/2813/17.
Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.5 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З урахуванням наведених норм суд вважає за можливе повернути сплачений судовий збір за квитанцією № 63 від 10.01.2020 р. у сумі 840, 80 грн.
Положеннями ч.1 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Крім того, у поданому адміністративному позові позивач просить стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції витрати на правничу допомогу в розмірі 5000, 00 (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником Позивача були надані наступні докази:
договір про надання правової допомоги № 1/3 від 26.12.2019 р.;
рахунок - фактура № 3 від 13.01.2020 р.;
квитанція № 132 від 17.01.2020 р. на суму 5 000 грн.
Досліджуючи співмірність заявлених до стягнення судових витрат (5000,00 грн) із складністю справи та з урахуванням немайнового спору, суд виходить з наступного.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію віднесено до категорії справ незначної складності.
Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлював свою правову позицію по даній категорії справ, що свідчить про сталість судової практики у справах предметом позову, яких визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на запит на інформацію.
Рішення по справі прийнято в порядку спрощеного позовного провадження.
По даній справі відбулось 2 судових засідання - 04.02.2020 року, 20.02.2020 року та третє судове засідання, в яке представник позивача не з'явився. При цьому, в судовому засідання 04.02.2019 року вирішено виключно процесуальні питання: залучення до матеріалів справи відзиву на позов, вирішене клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Судове засідання тривало з 12 год. 13 хв. до 12 год. 24 хв.
В судовому засіданні 20.02.20120 року, вирішено клопотання про виклик свідків та оголошено перерву до 11.03.2020 р. для сповіщення свідків, засідання тривало з 11 год. 05 хв. до 11 год. 33 хв.
Загальна тривалість судових засідань склала 39 хвилин (11 хв.+28 хв.).
Разом з цим, представником позивача у рахунку-фактурі №3 від 13.01.2020 року зазначена сума 2000 грн. за 2 години участі у судових засіданнях.
Фактично, із розрахованих 2 годин, представник позивача був зайнятий у судових засіданнях 39 хвилин.
Крім того, у рахунку-фактурі №3 від 13.01.2020 року визначено до сплати 1000 грн. за консультування замовника та опитування свідків.
Однак, опитування свідків фактично не відбулось, оскільки відповідачем подано клопотання про закриття провадження по справі.
У зв'язку з цим, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2500 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №815/1479/18 (провадження № №К/9901/23194/19):
«Для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою».
Керуючись ст. 2, 6, 8, п. 8 ч. 1 ст. 238, 256, 295, 297 КАС України, суд,
Клопотання про закриття провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України від 11.03.2020 р. за вхід. № 11143/20 - задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу №12/ОС-СТ від 12.12.2019 р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність позивача - закрити.
Повернути ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету суму судового збору у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) сплаченого згідно квитанції №63 від 10.01.2020 р.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (адреса: 65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 40867311, факс (048) 765-74-10, odessa@kvs.gov.ua) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 296 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.