Справа № 420/2154/20
13 березня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву позивача про забезпечення позову від 12.03.2020 року (вхідний №11600/20) за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Жуковського, 1, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 14321802) про визнання протиправним та скасування протоколу зупинки та огляду судна «DIOMID» (прапор Р.Румунія) від 11.03.2020 року, притягнення до дисциплінарної відповідальності,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Жуковського, 1, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 14321802) про визнання протиправним та скасування протоколу зупинки та огляду судна «DIOMID» (прапор Р.Румунія) від 11.03.2020 року, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
До суду була подана заява про забезпечення позовних вимог 12.03.2020 року (вхідний №11600/20) шляхом заборони Державній прикордонній службі України, вчиняти будь-які дії стосовно судна «DIOMID» (прапор Р.Румунія, ІМО 04400760), а саме: не перешкоджати в здійсненні бункерувальних операцій на ділянці 61-й милі річки Дунай.
В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що вбачаються неправомірні дії з боку посадових осіб Державної прикордонної служби України, щодо здійснення господарської діяльності судна «БІОМЮ» (прапор Р.Румунія), що підтверджується заявленою позовною заявою та протоколом огляду судна, за яким офіцер Іванов О.Г, перевищив свої повноваження судна та наклав заборону на здійснення бункеру вальних операцій.
Крім того, зазначає що відповідач своїми незаконними діями можуть імовірно утруднити виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оцінивши обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Заходи забезпечення адміністративного позову вживаються у разі наявності таких обставин:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, такими рішеннями, дією або бездіяльністю.
У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до положень ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідачу вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким здійснюється стягнення.
Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження є протокол зупинки та огляду судна від 11.03.2020 року.
Суд вважає, що при винесенні оскаржуваного протоколу відповідач протиправно застосував заборону бункеру вальних операцій в районі 61-й милі р.Дунай, що не може бути визнана судом як явна протиправність, оскільки законність застосування суб'єктом владних повноважень закону входить до предмету доказування в рамках розгляду спору по суті.
Крім того, заборона Державній прикордонній службі України, вчиняти будь-які дії стосовно судна «DIOMID» (прапор Р.Румунія, ІМО 04400760), а саме: не перешкоджати в здійсненні бункерувальних операцій на ділянці 61-й милі річки Дунай є фактичним вирішенням спору по суті на цій стадії процесу, що є неприпустимим з огляду на мету попереднього судового захисту.
Представником позивача не наведеного доказів того, що не застосування заходів попереднього судового захисту може призвести до ускладнення виконання можливого рішення суду по цій справі чи може порушити права чи інтереси інших осіб, які не є учасниками цієї справи.
За вказаних обставин, на думку суду, заява представника позивача про забезпечення позову за вказаних обставин є безпідставною та не може бути задоволена.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суддя,-
В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 12.03.2020 року (вхідний №11600/20) відмовити.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя К.С.Єфіменко