Справа № 420/652/20
13 березня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-7792/13-19-СГ від 14.11.2019 року, яким відмовлено від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га ОСОБА_1 , з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл у вигляді наказу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області.
Ухвалою суду від 03.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
12.03.2020 року від представника позивача адвоката Ковальчука О.М. (який згідно наданого до суду ордера ОД №298490 не має обмежень у здійсненні представництва інтересів позивача ОСОБА_1 ) до суду надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду та про повернення помилково сплаченого судового збору.
Вирішуючи клопотання позивача, суд враховує наступне.
Згідно з п.2 ч.3 ст.2 та ст.8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч.1-3 ст. 9 КАС України).
Відповідно до положень частини 1 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Пунктом 3 частини 3 ст. 44 КАС України визначено право учасника справи подавати до адміністративного суду заяви та клопотання.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (ч.1 ст. 47 КАС України).
Пунктом 5 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної без розгляду - це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono - розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 ст. 166 КАС України).
Частиною 2 цієї статті КАСУ визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3 ст. 166 КАСУ).
Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, при цьому суд не зобов'язаний з'ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.
На підставі вищезазначеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача та залишити без розгляду адміністративний позов у справі №420/652/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - ЗУ №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-IX, з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривень.
Як було встановлено судом, позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанцій від 27.12.2019 року та 28.01.2020 року.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Згідно пункту 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи, що представником позивача подано заяву про залишення адміністративного позову без розгляду, а позивач не має законодавчих підстав для звільнення його від сплати судового збору, судом не вбачається законодавчих підстав для повернення позивачу судового збору, сплаченого ним за подання адміністративного позову в адміністративній справі №420/652/20 відповідно до вимог КАС України та у розмірі, визначеному Законами України «Про судовий збір» та "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 12, 132, 139, 166, 240, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, -
Клопотання представника позивача - задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України, з урахуванням положень пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В.