12 березня 2020 р. № 400/4285/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286
до відповідача:Офісу великих платників податків ДПС, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2019 р. № 0000615304, № 0000605304,
Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2019 № 0000615304 № 0000605304.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що господарська операція з ТОВ «Інтерпромальп» є реальною, що підтверджується первинними документами-актами приймання виконання будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Позивачем правомірно сформовані витрати та податковий кредит, а висновки перевірки зроблені на підставі припущень, з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки господарська операція позивача з ТОВ «Інтерпромальп» не відбулась, оскільки відсутнє придбання або здійснення зафіксованих робіт за номенклатурою «Монтаж електроустаткування на об'єкті 232», первинні документи, надані до перевірки не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку, тому податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки є правомірними та скасуванню не підлягають.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що факт залучення ТОВ «Інтерпромальп» субпідрядників всупереч заборони у вищевказаних договорах, не може свідчить про вчинення позивачем податкового правопорушення, оскільки в даному випадку може йти мова про порушення господарських зобов'язань, а не податкова відповідальність.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ'МГЗ» з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів у періодах відображення взаєморозрахунків з ТОВ «ІНТЕРПРОМАЛЬП» у податковій звітності за період з 01.04.2016 по 31.07.2017 в результаті чого встановлено порушення :
1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 , п.135.1,ст.135,п.138.1,п.138.2,п.138.3 ст.138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 53712грн.,
2) п.198.1,п.198.2,п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. «б» п.200.4 ст.200 ПК України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 2 414992 грн.
За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.11.2019:
- № 0000615304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 53712грн. та 13428грн. штрафні (фінансові) санкції,
- № 0000605304 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016, травень 2016, червень 2016, жовтень 2016, липень 2017 в сумі 2 414 992 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «МГЗ» у бухгалтерському обліку відображено придбання електромонтажних робіт від ТОВ «Інтерпромальп» за період з 01.04.2016 по 31.07.2017.
ТОВ «МГЗ» укладено договір підряду на монтаж електроустаткування № НГЗ-Д-16-161 від 13.04.2016, № НГЗ-Д-16-200 від 10.05.2016, № НГЗ-Д-15-348 від 06.08.2016. До перевірки надано акти виконаних робіт(форма-КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт(форма-КБ-3). Операції відображені у бухгалтерському обліку. Заборгованість по взаєморозрахунках позивача та ТОВ «Інтерпромальп» відсутня.
ТОВ «МГЗ» надано накази та акти введення в експлуатацію основних засобів, на яких виконувались роботи ТОВ «Інтерпромальп».
Перевіркою встановлено, що ТОВ «МГЗ» за період з 01.04.2016 по 31.07.2017 внесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ІНТРЕРПРОМАЛЬП» у загальній сумі 2 414 992,17грн.
Договором підряду (п.9.9) та актами приймання-виконаних робіт за квітень-грудень 2016 встановлено, що субпідрядні організації до виконання робіт не залучались.
Однак, всупереч умовам договору пп.9.9 п.9 «Здійснення робіт», ТОВ «Інтерпромальп» було залучено інших субпідрядників без попереднього письмового повідомлення Замовника.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «МГЗ» має жорстку пропускну систему на території заводу. Позивач надав реєстр перепусток , які ніби-то є працівниками ТОВ «Інтерпромальп». Звіти за формою- 1-ДФ ТОВ «Інтерпромальп» свідчать, що особи, яким видавалась перепустка для здійснення робіт не є працівниками ТОВ «Інтерпромальп».
Таким чином, ТОВ «МГЗ» не пред'явлено до перевірки докази перебування працівників ТОВ «Інтерпромальп» на території ТОВ «МГЗ» для виконання будь-яких робіт. Крім того, роботи з монтажу електроустаткування потребують наявність кваліфікованого персоналу з відповідним документальним підтвердженням кваліфікації та дозвільними документами.
Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ТОВ «Інтерпромальп» роботи «Монтаж електроустаткування на об'єкті 232 ТОВ «МГЗ», які зазначені в первинних документах: актах приймання виконаних підрядних робіт було придбано у наступних ризикових контрагентах: ТОВ «Мастекбуд», ТОВ «Будпром-Інвест», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Експертбілд».
Фіксування фактів недостатності ресурсів для виконання певного виду людиногодин та інші докази, які вказують на неможливість виконання певного обсягу будівельних робіт, зафіксованих у актах виконаних будівельних робіт.
Згідно з пп.138.3.1, п.138.3 ст.138 ПКУ, розрахунок амортизації засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно П(с)БУ № 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, із змінами та доповненнями , а саме:
- п.23 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання;
- п. 30 суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.
Таким чином, враховуючі вище викладене, в ході перевірки здійснено розрахунок суми амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів в частині виконаних робіт ТОВ «ІНТЕРПРОМАЛЬП» і сума нарахованої амортизації за період з 01.04.2016 року по 31.07.2017 року складає 298405 грн.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №275 5-IV зі (змінами та доповненнями, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Враховуючи той факт, що господарська операція між ТОВ «МГЗ» та ТОВ «ІНТРЕРПРОМАЛЬ» не відбулася, відсутнє придбання або здійснення ідентифікованих робіт за номенклатурою «Монтаж електроустаткування на об'єкті 232 ТОВ «МГЗ», первинні документи, надані до перевірки не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин з ТОВ «ІНТРЕРПРОМАЛЬ».
Відповідно до абз. «а» п.198.1,п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно п.200.1,абз «б», «в» п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідач обґрунтовує правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень тим, що угода укладена позивачем з ТОВ «ІНТРЕРПРОМАЛЬ» є нереальною, оскільки перепуски на територію позивача видавались особам, які не зазначені у звіті форми 1-ДФ ТОВ «ІНТРЕРПРОМАЛЬ». Але відповідач ні в акті перевірки, ні у відзиві не зазначив суду, яку норму права порушив позивач, що забороняє йому формувати витрати та податковий кредит за наслідками цієї угоди. Яким чином порушення контрагентом позивача п.9.9 договору підряда (залучення субпідрядників без письмової згоди позивача) вплинула на донарахування позивачу грошових зобов'язань та зменшення бюджетного відшкодування. Відповідач не зазначив жодну норму права, яка б свідчила про порушення позивачем норм податкового законодавства.
Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливість реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників чи організацій є можливим за договорами субпідряду, цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) тощо (правова позиція Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 826/16304/17).
Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (постанова ВС від 19.02.2019 № 825/293/13а).
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними .
На підтвердження реальності угоди, укладеної з ТОВ «Інтерпромальп» позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Послуги, які придбавав позивач, використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем витрат та податкового кредиту за результатами господарської діяльності з цим контрагентом є правомірним.
Згідно зі ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, тому позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 43141471) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 0000615304 № 0000605304.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судовий збір у сумі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень), сплачений платіжним дорученням № 05658 від 22.11.2019 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко