справа №1.380.2019.006434
10 березня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
представника позивача Галька Р.В.,
представника відповідача Бігун Х.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.1988 року по 01.04.1990 року на посаді монтажника технологічних трубопроводів Язівської добувної дільниці рудника підземної виплавки сірки; з 02.04.1990 року по 02.05.1990 року на посаді моториста цементувального агрегата Язівської добувної дільниці рудника підземної виплавки сірки; з 03.05.1990 року по 14.03.1994 року на посаді моториста цементувального агрегату дільниці рекультивації та відновлення свердловин рудника підземної виплавки сірки Яворівського виробничого об'єднання «Сірка» за списком №1 виробництва, робіт, професій з вантажними умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, не був зарахований період роботи на посаді моториста цементувального агрегату Дільниці рекультивації та відновлення свердловин рудника підземної виплавки сірки Яворівського виробничого об'єднання «Сірка» з 22.08.1992 по 19.05.1993, хоч у 1998 році було проведено атестацію робочого місця та віднесено його посаду до списку №1. Позивач вважає, що основним документом який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Згідно записів у трудовій книжці загальний пільговий стаж ОСОБА_1 по списку №1 за період праці на Яворівському виробничому об'єднанні «Сірка» складає більше п'яти років, а тому при досягненні позивачем 55-ти років, він має право на призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою від 05.12.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі
26.12.2019 року підготовче засідання відкладено на 04.02.2020 року.
04.02.2020 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 27.02.2020 року.
27.02.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні до 10.03.2020 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що наданими позивачем документами не підтверджено 5 років на посадах, передбачених списком №1, що є необхідною умовою для призначення пенсії ОСОБА_1 у віці 55 років. Стаж роботи за списком №1 становить 4 роки 11 місяців 13 днів. Вважає, що відповідно до Порядку застосування списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, період роботи на посаді моториста цементувального агрегату дільниці рекультивації та відновлення свердловин рудника підземної виплавки сірки з 22.08.1992 по 19.05.1993 до стажу роботи за списком №1 не може бути зараховано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по списку №1. Додатково подав пакет документів необхідних для призначення пенсії, а саме:
-трудову книжку НОМЕР_1 згідно записів якої позивач працював на Яворівському виробничому об'єднанні «Сірка» на дільницях: Язівська добувна дільниця рудника підземної виплавки сірки: з 01.07.1988 по 01.04.1990 монтажником технологічних трубопроводів; з 02.04.1990 по 02.05.1990 мотористом цементувального агрегату; Дільниця рекультивації та відновлення свердловин рудника підземної виплавки сірки: з 03.05.1990 по 14.03.1994 моторист цементувального агресату; Дільниця рекультивації та відновлення свердловин рудника підземної виплавки сірки
-довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДП НДГХП «Сірка» №36 від 29.05.2018;
-витяг з наказу - постанови №271/33 від 20.05.1998 про проведення атестації робочого місяця моториста цементувального агресату на дільниці демонтажу і ліквідації сіркодобувних та наземних комунікацій рудника підземної виплавки сірки та висновок державної експертизи умов праці №2182 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці у Яворівському державно гірничо-хімічному підприємстві «Сірка».
У вказаному витягу з наказу зазначено, що первинна атестація на підприємстві була проведена у 1998 році.
Листом від 06.06.2019 за №687/03.08 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи зокрема тим, що наданими документами не підтверджено 5 років на посадах, передбачених списком №1, що є необхідною умовою для призначення пенсії ОСОБА_1 у віці 55 років. Стаж роботи за списком №1 становить 4 роки 11 місяців 13 днів. Таким чином, підстав для призначення пенсії за віком за списком №1 немає.
Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.п. 2, 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
З системного аналізу вказаних норм видно, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається за певних умов, а саме:
лише працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1;
за результатами атестації робочих місць;
після досягнення чоловіками 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з яких не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема, щодо умов праці (зокрема, повноти робочого дня) за час виконання роботи, як до 21 серпня 1992 року, так і після 21 серпня 1992 року, трудовий стаж встановлюється відповідно до Порядку № 637 на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Поряд з цим, відповідно до пп. 4.1, 4.4, 4.5 п. 4, п. 4 Порядку № 383 згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (набрав чинності з 21 серпня 1992 року, далі - Порядок №442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Зі змісту вказаних положень вбачається, що дійсно, до пільгового стажу зараховується період роботи із шкідливими умовами праці на підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць - у період з 18 жовтня 1986 року по 20 серпня 1992 року, проте наступний період - після набуття чинності Порядком, має бути результат атестації робочих місць відповідно до вимог Порядку № 383.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження шкідливих та важких умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 2 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15) висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом, зокрема у постанові від 29 серпня 2019 року по справі №501/1012/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду та Верховного Суду України щодо застосування викладених норм права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду не відступала.
Згідно долученого до матеріалів справи витягу із наказу - постанови від 20.05.1998 №271/33 «Про атестацію робочих місць» атестацію на підприємстві позивача проведено після 21.08.1997 р., а саме 20.05.1998 р.
На підставі наявних доказів, суд приходить до висновків, що атестація в період з 22.08.1992 р. по 19.05.1998 р. на підприємстві якому працював позивач, не проводилася.
Таким чином, оскільки перша атестація на підприємстві проведена після 21.08.1997 року, то період роботи на посаді моториста цементувального агрегату дільниця рекультивації та відновлення свердловин рудника підземної виплавки сірки з 22.08.1992 по 19.05.1993 до стажу роботи за списком №1 не може бути зараховано, що свідчить про відсутність підстав вважати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи.
Суд не приймає посилання позивача щодо необхідності зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу лише на підставі записів трудової книжки, оскільки згідно приписів ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку №383 обов'язковою умовою зарахування періоду роботи до пільгового стажу є результати атестації вказаного робочого місця за умовами праці.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені законодавчі норми та правову позицію Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що відсутність підтвердження особливого характеру роботи позивача у певний період за результатами атестації не породжує виникнення у нього права на зарахування такого стажу до пільгового, а отже й про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.03.2020.
Суддя Крутько О.В.