Справа № 420/791/20
12 березня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши клопотання позивача - ОСОБА_1 про відвід судді,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним, яке не підлягає виконанню та скасування, що порушує позивача законні права та гарантовані інтереси незаконне, протиправне, необґрунтоване, безпідставне Рішення від 10.06.2019р. №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання незаконними, протиправними та скасування, що порушують позивача законні права та гарантовані інтереси незаконні рішення, вимоги та інші документи відповідачів, які позивачу невідомі, про які відповідачі не довели до відома позивача, не направленні саме на адресу позивача, проте які потягнули за собою винесення незаконного, протиправного Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019р. №0124175307; зобов'язання вчинити певні дії; визнання у позивача - ОСОБА_1 , на законному рівні такої, що не утворилися, була відсутня і відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ (єдиним соціальним внескам) за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) з липня 2005р. по 14.03.2011р.; визнання відсутніми і відсутніми обов'язки платника ЄСВ, не була і не є платником ЄСВ; визнання незаконними і протиправними дій, та бездіяльності відповідачів; стягнення моральної шкоди.
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним, яке не підлягає виконанню та скасування, що порушує позивача законні права та гарантовані інтереси незаконне, протиправне, необґрунтоване, безпідставне Рішення від 10.06.2019р. №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання незаконними, протиправними та скасування, що порушують позивача законні права та гарантовані інтереси незаконні рішення, вимоги та інші документи відповідачів, які позивачу невідомі, про які відповідачі не довели до відома позивача, не направленні саме на адресу позивача, проте які потягнули за собою винесення незаконного, протиправного Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019р. №0124175307; зобов'язання вчинити певні дії; визнання у позивача - ОСОБА_1 , на законному рівні такої, що не утворилися, була відсутня і відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ (єдиним соціальним внескам) за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) з липня 2005р. по 14.03.2011р.; визнання відсутніми і відсутніми обов'язки платника ЄСВ, не була і не є платником ЄСВ; визнання незаконними і протиправними дій, та бездіяльності відповідачів; стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, з підстав чого позивачу - ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України.
10.03.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання (вхід.№10674/20), про відвід судді, мотивоване тим, що Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. по справі №420/791/20 (головуючий суддя Харченко Ю.В.), є неправомірною. Крім того, позивач акцентує увагу на те, що у провадженні судді Харченко Ю.В. також перебувала справа №815/3928/16, з прийнятим рішенням в ході розгляду котрої, ОСОБА_1 не погоджується.
Дослідивши матеріали позовної заяви, та клопотання позивача - ОСОБА_1 (від 10.03.2020р. вхід.№10674/20) про відвід судді, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого відводу, з урахуванням наступного.
Так, Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, з підстав чого позивачу - ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України.
Також, судом встановлено, що Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2016р. було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 по справі №815/3928/16, відповідно до положень ст.108 КАС України, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.106 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. у справі №815/3928/16 адміністративний позов ОСОБА_1 , з урахуванням приписів п.1 ч.3 ст.108 КАС України, повернуто позивачеві.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017р. у справі №815/3928/16, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. відкрито провадження у справі №815/3928/16 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними, протиправними дій, та бездіяльності; визнання незаконними, протиправними, такими, що не відповідають дійсності, недійсними, недіючими, такими, що порушують права та інтереси позивача Постанов від 02.10.2013р. серії ВП №40011448, від 31.05.2016р. серії ВП №51259786; скасування дії Постанов від 02.10.2013р. серії ВП №40011448, від 31.05.2016р. серії ВП №51259786, та інші постанови, які виявляться й будуть відкриватись; скасування примусових зборів і витрат на проведення примусових дій; визнання вимоги №ф-47 від 05.05.2011р. такою, що не являється виконавчим листом, не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", незаконною, протиправною, не достовірною, недіючою, такою, що не відповідає дійсності, складеною незаконно користуючись службовим становищем; визнання, що право звернення Білгород-Дністровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області до адміністративного суду відносно стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску є втраченим; визнання про відсутність повноважень у Білгород-Дністровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області на звернення до виконавчої служби з заявою як стягувача щодо примусового стягнення, зокрема, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; зобов'язання виконати певні дії, сформулювати на розсуд суду, з урахуванням вимог ОСОБА_1 та суті позову; зобов'язання припинити дії щодо примусового стягнення заборгованості, заходи з примусових зборів і витрат на проведення примусових дій; визнання, що у ОСОБА_1 на законному рівні не виникали, не могли виникати, були відсутні, та наразі відсутні будь-яка заборгованість, у т.ч. по єдиному соціальному внеску за час здійснення підприємницької діяльності та після її припинення, у зв'язку з чим визнати відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення, та про відсутність підстав і повноважень в Білгород-Дністровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області звертатись до суду й виконавчу службу як стягувача заборгованості.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі №815/3928/16, залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018р., та Постановою Верховного Суду від 14.06.2018р., адміністративний позов ОСОБА_1 , відповідно до положень п.4 ч.1 ст.155 КАС України, залишено без розгляду.
Законодавчо передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, проаналізувавши наведені позивачем - ОСОБА_1 у клопотанні про відвід судді, доводи, суд дійшов висновку щодо відсутності, передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу судді, оскільки незгода з процесуальним рішенням у справі не може слугувати підставою для відводу судді.
Не заслуговують на увагу, на думку суду, також інші доводи ОСОБА_1 , викладені в клопотанні про відвід судді, оскільки жодним чином не свідчать про наявність упередженості або необ'єктивності судді при розгляді даної адміністративної справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00) зазначено, що в конкретній справі повинно існувати яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно з п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96), та п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Загальною декларацією з прав людини (ст.10), та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006р.) Європейським судом з прав людини зазначено, що з урахуванням об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Зокрема, судом встановлено, що до клопотання про відвід судді позивачем - ОСОБА_1 не додано жодних належних, достатніх, та юридично спроможних доказів на підтвердження небезсторонності, та упередженості судді.
Частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого ОСОБА_1 відводу судді, оскільки позивачем не наведено належних, та переконливих доводів, аргументів, на підтвердження небезсторонності судді, водночас, обставини, на наявність котрих наголошено у вищевказаному клопотанні про відвід, на думку суду, жодним чином не свідчать про упередженість судді, з урахуванням чого справу №420/791/20 слід передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду, з метою визначення судді, котрий вирішуватиме питання про відвід судді Харченко Ю.В, у межах положень ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.18, 31, 36, 40, 236, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заявлений ОСОБА_1 у клопотанні (вхід.№10674/20 від 10.03.2020р.) відвід судді Харченко Ю.В. визнати необґрунтованим.
2. Справу №420/791/20, відповідно до положень ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою визначення судді, котрий вирішуватиме питання про відвід судді Харченко Ю.В., передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Харченко Ю.В.