Справа № 420/265/19
12 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 січня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 22.01.2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
14 лютого 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (т.1 а.с.33), в якій позивач усунув недоліки позовної заяви на виконання ухвали суду від 22.01.2019 року та, окрім іншого, уточнив прохальну частину позовної заяви і просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 77% на 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.01.2018 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання Постанови КМУ №103 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 77% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером Служби безпеки України, полковником у відставці, та у 2000 році був звільнений зі Служби безпеки України.
У грудні 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2018 року (в новій редакції) позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,та деяких інших осіб», однак відповідач не здійснив нарахування та перерахунок пенсії, з посиланням на відсутність підстав щодо здійснення такого перерахунку, чим порушив права позивача.
Позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.01.2018 року протиправною та необґрунтованою з наступних підстав.
Так, позивач вказує, що йому призначено пенсію за вислугу років довічно Одеським Управлінням Служби Безпеки України з 31.01.2000 року в розмірі 77% від грошового забезпечення при вислузі 29 років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На переконання позивача, внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, а тому, при перерахунку його пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На підтвердження своїх доводів позивач послався на п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», постанову Верховного Суду України від 06.10.2015 року у справі №21-2432а15, постанови Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17, від 24.04.2018 року у справі №686/12263/17 та від 02.05.2018 року №818/1076/18.
Позивач зазначив, що при проведені перерахунку, відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення.
На підставі викладеного в позовній заяві, позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими.
Ухвалою суду від 18 лютого 2019 року судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Разом з цим, письмовою ухвалою суду від 18.02.2019 року судом витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в частині, що стосуються предмету спору.
11 березня 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами його направлення на поштову адресу позивача та належним чином засвідченими копіями матеріалів пенсійної справи (т.1 а.с.39-59).
У відзиві на позов відповідач зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 перерахунок пенсії позивача проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічною зростання в України».
Відповідач зазначив, що згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції зі змінами згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.14 №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). З огляду на вказане положення Закону, згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.01.2018 у зв'язку зі зміною розміру грошовою забезпечення діючих військовослужбовців зазначено основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення. На переконання відповідача, вказане обмеження застосовано ним згідно прямого положення законодавства.
Крім того, обґрунтовуючи застосування 70% розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача, відповідач звернув увагу, що до 01.01.2018 позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018.
На думку відповідача, в даному випадку внесенням змін до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 р. №2262-ХІІ, зменшенням максимального розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.05 № 5-рп/2005.
В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на рішення Верховного Суду від 04.04.18 у справі №822/524/18 (справа про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця).
Таким чином, на думку відповідача, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача відсутні.
26 березня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що, на його думку, відповідач не спростував тверджень та доводів позивача по суті позовних вимог, та навів аналогічні доводи щодо протиправності дій відповідача, які зазначені в позовній заяві і просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.1 а.с.60-61).
Ухвалою суду від 09.04.2019 року зупинено провадження у справі №420/265/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року поновлено провадження в адміністративній справі №420/265/19 зі стадії, на якій його було зупинено.
Ухвалою суду від 21.11.2019 року, зважаючи на наявність розбіжностей у відсотковому значенні розміру пенсії позивача від грошового забезпечення, яке зазначено позивачем та відомості щодо якого містяться в матеріалах пенсійної справи, судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву (у разі необхідності) та призначено підготовче засідання у справі на 12.12.2019 року о 15 год. 20 хв.
29 листопада 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.1 а.с.97).
У підготовчому засіданні 12.12.2019 року позивачем зазначено, що у позовних вимогах ним помилково зазначені відсотки призначеної йому пенсії, а саме: замість 82% грошового забезпечення позивач у позовній заяві зазначив про 77% грошового забезпечення, у зв'язку з чим позивач заявив клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні для подання заяви про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду, постановленою на місці, судом задоволено клопотання позивача та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.01.2020 року об 11 год. 00 хв.
17 грудня 2019 року засобами електронної пошти від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Головного управління (у порядку письмового провадження) (т.1 а.с.104-105).
23 грудня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог разом із доказами її направлення на адресу відповідача (т.1 а.с.108-109), в якій позивач просить суд здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №420/265/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в наступній редакції:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 82% на 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.01.2018 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання Постанови КМУ №103 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із урахуванням проведених виплат.
11 січня 2020 року засобами електронної пошти від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Головного управління (у порядку письмового провадження) (т.1 а.с.106-107).
13 січня 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 14.01.2020 року за відсутності позивача, а також позивач просив суд подальші підготовчі та судові засідання проводити за відсутності позивача за наявними у справі матеріалами. У вказаній заяві позивач також зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі (т.1 а.с.103).
У підготовчому засіданні 14.01.2020 року судом залучено до матеріалів справи заяву позивача про уточнення позовних вимог та прийнято її до розгляду як заяву по суті справи.
Письмовою ухвалою суду від 14.01.2020 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/265/19 на тридцять днів, встановлено відповідачу п'ятиденний строк для подання відзиву на уточнену позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 06.02.2020 року на 09 год. 30 хв.
21 січня 2020 року засобами електронної пошти від представника відповідача надійшла заява, в якій зазначено, що Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області 11.03.2019 року подано відзив на позовну заяву, а тому представник відповідача просить суд вважати відзив, який подано до суду 11.03.2019 року таким, що поширюється на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року (т.1 а.с.124).
05 лютого 2020 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника відповідача (т.1 а.с.122-123).
Письмовою ухвалою суду від 06.02.2020 року судом закрито підготовче провадження у справі та адміністративну справу №420/265/19 призначену до судового розгляду по суті на 18.02.2020 року о 09 год. 00 хв.
У судове засідання 18.02.2020 року сторони не з'явились, надавши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Від позивача 13.01.2020 року через канцелярію суду надходила заява про розгляд справи за його відсутністю, в якій позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. З боку представника відповідача 17.12.2019 року, 11.01.2020 року, 05.02.2020 року, 17.02.2020 року надані клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, зважаючи на клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи без їх участі, а також, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, та відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, зважаючи на строки розгляду справи, визначені ч.2 ст.193 КАС України, судом вирішено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Розгляд справи по суті розпочато судом 18.02.2020 року.
Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду ч.2 ст.193, ч.4 ст.243 КАС України із прийняттям та складанням судового рішення у повному обсязі 12.03.2020 року - на 23-й день з дня початку розгляду справи по суті.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером за вислугою років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням СБУ в Одеській області 27.01.2005 року (т.1 а.с.12).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивача 31.12.2000 року звільнено з військової служби з УСБУ в Одеській області (т.1 а.с.47 - зворотній бік) та загальна вислуга років позивача складала 29 років 04 місяці 29 днів, у тому числі: у календарному обчисленні - 26 років 08 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні - 09 місяців 07 днів, час навчання - 01 рік 10 місяців 25 днів (т.1 а.с.45 - зворотній бік).
У січні 2000 року позивач звернувся до УСБУ в Деській області із заявою про призначення пенсії (т.1 а.с.45).
Згідно з протоколом Управління СБУ в Одеській області, позивачу призначено пенсію за вислугу років (29 років) у розмірі 82% грошового забезпечення (т.1 а.с.42).
Відповідно до протоколів про перерахунок пенсії, які наявні в пенсійній справі позивача, судом встановлено, що позивачу у період з 2005 року по 2017 рік неодноразово були проведені перерахунки пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 82%.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2018 року відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року та визначено розмір пенсії на рівні 70 % відповідного грошового забезпечення (т.1 а.с.44 - зворотній бік).
22 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування розміру його пенсії з 01.01.2018 року у належному розмірі грошового забезпечення.
08 січня 2019 року відповідач надав позивачу відповідь №2920/х-11 на подану позивачем заяву та повідомив, що 14.04.2018 року на умовах та в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Законом України від 27.03.2014 року №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» на підставі наданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018 року, позивачу перераховано пенсію виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення (т.1 а.с.15). Як зазначив пенсійний орган, пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, а тому для її перерахунку у більшому розмірі підстави відсутні.
Не погоджуючись із діями відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з підпунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80".
01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), яким до частини другої статті 13 Закону №2262-XII внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Водночас, суд зазначає, що нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII.
Згідно ч.1 ст.63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до абзацу 2 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
В свою чергу, 13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Стаття 63 Закону України №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону України №2262-ХІІ ні Законом України №3668-VI, ні Законом України №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України №3668-VІ та Законом України №1166-VII зміни до статті 13 Закону України №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України №3668-VІ та Закону України №1166-VII не зазнала.
Внесені вищевказаними Законами зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, суд погоджується із твердженнями позивача та вважає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Зазначена позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18 (Пз/9901/58/18) 16.10.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухвалені рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.
У пункті 35 вищевказаного рішення за наслідками розгляду зразкової справи №820/6514/17(Пз/9901/8/18) зазначено, що рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Так, в постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
У ході розгляду справи судом встановлено, що 13.04.2018 року відповідачем здійснено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.01.2018 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області.
В результаті здійсненого перерахунку, позивачу зменшено розмір пенсії з 82% до 70% відповідного грошового забезпечення.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідач, в свою чергу, не заперечував, що позивач мав право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення у розмірах, встановлених законодавством для військовослужбовців, з 01 січня 2018 року, однак у розмірі 70% відповідного грошового утримання, а не 82%.
Виходячи з викладеного, оскільки у відповідача при перерахунку пенсії позивача були відсутні правові підстави для зміни розміру пенсії позивача з 82% до 70% грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення - підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом, Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 встановлює, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові КМУ від 13.02.2008 за № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992 за № 393", а саме пункт 5 викладено в такій редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
Вказаною Постановою також встановлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Судом зазначалось, що в силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок його пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.
Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року залишено без змін.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
При цьому, як вже зазначалось судом, 30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 за № 103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 в частині внесення змін до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 та постанова КМУ від 30.08.2017 № 704 є чинними.
З набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
При цьому, скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи вищевикладене, та оскільки вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% грошового забезпечення із урахуванням проведених виплат, - є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, суд вважає, що ця вимога також підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Таким чином, враховуючи викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача та зобов'язати відповідача, також, здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років у розмірі 82% грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Решта доводів відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. При цьому, щодо надання оцінки кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), та зокрема, сформовану у рішенні у справі «Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Наведена судом практика Європейського суду з прав людини також застосовується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 року у справі № 802/2236/17-а, від 07.08.2018 року у справі №826/16871/16, від 12.02.2019 року у справі №808/1801/18, від 13.02.2020 року у справі №812/1325/17, від 11.02.2020 року у справі №520/9544/18, правові висновки якого підлягають застосуванню судами при розгляді справ.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону, а доказів щодо судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до суду не надано, питання про розподіл судових витрат у справі при прийнятті рішення судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2,9,72,77,90,120,139,241-246,258,262,295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 82% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Соколенко
.