Справа № 420/1667/20
12 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави України про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
27 лютого 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не визначення способу/механізму реалізації конституційних прав позивача, бездіяльність відповідача;
- зобов'язати відповідача вжити невідкладні заходи для реалізації конституційних прав позивача, повідомивши про такі заходи, їх результати позивачу через ООАС.
Ухвалою суду від 02 березня 2020 року судом відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі суду від 02 березня 2020 року судом роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви, викладеної розбірливим почерком (усі скорочення слів у позовній заяві мають бути загальноприйнятими і зрозумілими, зафіксованими у державних стандартах і словниках з дотриманням загальноприйнятих норм) з уточненими позовними вимогами, приведеними у відповідність до вимог ст.5 КАС України (з копією відповідачу);
- доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин або їх належним чином засвідчених копій (з копією відповідачу);
- доказів сплати 1681,60 грн. судового збору або належним чином обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами на підтвердження його обґрунтованості.
Ухвалу суду від 02 березня 2020 року позивачем отримано 02 березня 2020 року, що підтверджується розпискою про отримання.
03 березня 2020 року до суду від позивача за вх.№9921/20 надійшла ксерокопія заяви про усунення недоліків, написаної власноруч на одному аркуші, у якій позивач, посилаючись на не встановлення їй доступу до коштів ДБУ (Державного бюджету України) для сплати судового збору, посилаючись на справу №420/5128/19 та на справу №815/6096/17 просить суд вважати недоліки усунутими, звільнити її від сплати судового збору та надати додатковий час для усунення недоліків.
Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 до суду доказів сплати судового збору не надано.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривень.
Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами ОСОБА_1 повинна надати до суду докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача), тобто у розмірі 1681,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням вищевказаних умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд зазначає, що предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав позивача чи відшкодування шкоди здоров'ю позивача.
Позивач у даній справі не є військовослужбовцем. Доказів, що позивач є матір'ю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, чи що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, чи що позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, до суду не надано.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що судовий збір по даній справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, отриманого у 2019 році відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» (рік напередодні року звернення позивачем до суду).
З вказаних підстав суд не приймає до уваги посилання позивача на встановлення судом в ухвалі суду від 05 грудня 2019 року по справі №420/5128/19, що сума пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про доходи № НОМЕР_1 за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року складає 24959,97 грн., оскільки у даній справі №420/1667/20, яка зареєстрована в Одеському окружному адміністративному суді 27.02.2020 року, може бути врахованим лише річний дохід позивача за 2019 рік.
При цьому, щодо посилання позивача на не встановлення судом їй порядку доступу до Державного бюджету України для сплати судових витрат, суд зазначає, що законодавством України не передбачено такі повноваження органів судової влади України як надання позивачам доступу до бюджетних коштів для сплати судових витрат. Окрім цього законодавством України не передбачено можливості сплати позивачами - фізичними особами судового збору за рахунок бюджетних коштів.
Щодо посилання ОСОБА_1 на справу №815/6096/17 суд зазначає, що ні КАС України, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено такої підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, як процесуальні рішення, прийняті в рамках інших судових справ.
За таких обставин суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Отже, позивачем не усунено недоліки позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі від 02 березня 2020 року.
Зокрема позивачем до суду не надано належним чином оформленої позовної заяви (з копією відповідачу), доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин або їх належним чином засвідчених копій (з копією відповідачу), доказів сплати 1681,60 грн. судового збору або належним чином обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами на підтвердження його обґрунтованості.
Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому суд не вбачає підстав для продовження позивачу строку для усунення недоліків, оскільки позивач мала достатній час для усунення хоча б в частині подання належним чином оформленої позовної заяви з примірником відповідачу, що однак позивачем зроблено не було.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві, роз'яснивши що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.