Справа № 420/1517/20
12 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, за участю 3-ї особи - управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59813898 від 24.10.2019р.,-
З позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю 3-ї особи - управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59813898 від 24.10.2019р.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Заявник надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені статтею 287 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Голдер проти Сполученого Королівства”).
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа “Gradescolo S.R.L. проти Молдови”. У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Як вбачається із позову, Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59813898 від 24.10.2019р.
При цьому, лише 24.02.2020 року звернувся із даним позовом до суду.
Тобто, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із матеріалів справи, судом встановлено, що Позивачем не надано обґрунтовану заяву про поновлення строку із наданням відповідних доказів, а лише тільки у позові зазначає, що 10 лютого 2020 року ознайомився із матеріалами ВП №59813898, у тому числі і з постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2019р.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України. якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми, позивачем у позовній заяві зазначено неповне найменування Відповідача. Також, суд зазначає, що назва Відповідача зараз - Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Крім того, у позові не зазначено код ЄДРПОУ стосовно Відповідача.
Крім того, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позові відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, згідно зі змістом ст. 94 КАС України, що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем (у разі знаходження оригіналу у нього) із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.
Суд зазначає, що заявником до позову надано додатки до позовної позовної заяви, які не засвідченні взагалі.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 КАС України.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які стали підставою для несвоєчасного звернення до суду та приведення адміністративного позову у відповідність до вимог статей 94, 160, 161 КАС України.
Відповідно до ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 р. за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №60021794 від 17.09.2019р., №60021909 від 09.10.2019р., №60022011 від 11.09.2019 р. - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Бутенко А.В.