Іменем України
(ДОДАТКОВЕ)
12.03.2020 р. Справа № 400/4661/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження питання щодо судових витрат на правову допомогу в адміністративній справі
за позовомНаціонального природного парку "Бузький Гард", Мигія,Первомайський район, Миколаївська область,55223
доДержавної аудиторської служби України, вул. П.Сагайдачного, 4, Київ 70, 04070
провизнання протиправним та скасування висновку,
Національний природний парк «Бузький Гард» звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України з вимогами визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі робіт за предметом «Будівництво еколого-освітнього візит-центру Національного природного парку «Бузький Гард» в селі Богданівка Доманівського району Миколаївській області», ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-07-000739-с від 06.12.2019 р.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 позов Національного природного парку "Бузький Гард" задоволено, визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу закупівлі робіт за предметом "Будівництво еколого-освітнього візит-центру національного природного парку "Бузький Гард" в селі Богданівка Доманівського району Миколаївської області, індентифікатор закупівлі UA-2019-10-07-000739-с від 06.12.2019, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Національного природного парку "Бузький Гард" судові витрати в розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн).
Також, як встановлено в рішенні, позивачем у відповіді на відзив заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу та надання доказів на підтвердження розміру витрат в строк, передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України.
26.02.2020 від представника позивача надійшла заява про понесені витрати на правову допомогу, до якої додані відповідні докази: копія договору про надання правової допомоги від 19.02.20, копія акту приймання наданих послуг від 24.02.20.
Ухвалою від 27.02.2020 призначено розгляд питання про судові витрати у судовому засіданні 12.03.2020 о 11:00.
11.03.2020 від представника позивача надійшла заява про надання додаткових доказів, а саме копії платіжного доручення №37 від 03.03.2020 в сумі 4000,00 грн.
В судове засідання 12.03.2019 представники учасників справи не прибули.
Враховуючи неявку учасників справи, суд розглянув питання про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
При прийнятті рішення, судом здійснено розподіл судових витрат, а саме судового збору в розмірі 1921 грн шляхом відшкодування його на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо понесення інших судових витрат, позивачем у відповіді на відзив заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу та надання доказів на підтвердження розміру витрат в строк, передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України.
Представником позивача 26.02.2020 надані докази понесення позивачем судових витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн: договір № 02/20 про надання правової допомоги від 19.02.2020, що був укладений Національним природним парком "Бузький Гард" і Адвокатським бюро "Романа Кецкала"; акт приймання наданих послуг від 24.02.2020; платіжне доручення №37 від 03.03.2020 на суму 4000 грн.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
В даному випадку сума витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн є цілком розумною, виходячи з предмету розгляду даної справи. Фактичне понесення позивачем суми витрат на правову допомогу підтверджено наявними у справі доказами.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути пропорційним до предмету спору та співмірним до тих витрат, які поніс позивач, в зв'язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.
З урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума витрат позивача на правову допомогу в розмірі 4000 грн є цілком співмірною та пропорційною предмету розгляду справи.
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн, підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд, -
1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (вул. П.Сагайдачного, 4,Київ 70,04070 40165856) на користь Національного природного парку "Бузький Гард" (Мигія,Первомайський район, Миколаївська область,55223 36200559) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень (чотири тисячі грн).
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з з дня складання повного тексту.
Суддя В. В. Біоносенко