12 березня 2020 року № 363/1568/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вишгородського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду Київської області, в якому просив:
- визнати неправомірними та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.02.2019 року за №734/05 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати до стажу роботи періоди проходження виробничої практики на шахті ім. С.В. Косіора на посаді підземного гірничого робітника та роботи на шахті «Луганська №1» на посаді дільничного маркшейдера, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 03.08.1989 року по 13.10.1989 року, з 01.02.1990 року по 06.03.1990 року, з 04.06.1990 року по 01.01.1998 рік, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 03.10.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 3 жовтня 2018 року позивач, у зв'язку з досягненням ним 50-річного віку, набув право на пільгову пенсію за віком, оскільки більше ніж 13 років пропрацював на підприємствах з особливо тяжкими умовами праці та має загальний трудовий стаж 30 років. Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у призначенні пенсії на пільгових умовах та не зараховано до пільгового стажу роботи період проходження ним виробничої практики на шахті ім. С.В. Косіора, з 03.08.1989 по 13.10.1989, період роботи на посаді підземного гірничого робітника з 01.02.1990 по 06.03.1990, а також період роботи на шахті «Луганська № 1» на посаді дільничного маркшейдера з 04.06.1990 по 01.01.1998.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17 квітня 2019 року вказану справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.
5 листопада 2019 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2019 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12 грудня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву в якому у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, інформація про спеціальний трудовий стаж позивача наявна за період з 01.01.1998 по 19.09.2003. Відповідно до вищезазначеного, пільговий стаж ОСОБА_1 складає 5 років 8 місяців 19 днів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року замінено відповідача Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду у Київській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
30 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням голови комісії з припинення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 30.01.2019 № 271 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначено, що за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, інформація про спеціальний трудовий стаж наявна лише за період з 01.01.1998 по 19.09.2003. Пільговий стаж позивача, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону складає 5 років 8 місяців 19 днів.
Надаючи правову оцінку виниклим спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічні умови призначення пільгової пенсії закріплені у пункті «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, обов'язковою умовою для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до вказаної норми, є безпосередня зайнятість працівника повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 10 років за наявності страхового стажу не менше 25 років та після досягнення 50 років.
Водночас статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено право шахтарів у разі наявності 15 років стажу на підземних роботах на встановлення мінімального розміру пенсії - 80% від заробітної плати.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок № 637).
Як визначено статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Водночас згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач з 03.08.1989 по 13.10.1989 проходив виробничу практику на шахті імені С.В. Косіора, з 01.02.1990 по 06.03.1990 працював на посаді підземного гірничого робітника на шахті імені С.В. Косіора, з 04.06.1990 по 19.09.2003 працював дільничним маркшейдером на шахті «Ворошиловградська № 1», яка в подальшому була перейменова в шахту «Луганська» № 1, посада пов'язана з підземними роботами.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.12.2010 № 805 ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті «Луганська» в період з 04.06.1990 по 19.09.2003 на посаді дільничного маркшейдера, виконував гірничі роботи, був зайнятий на підземних роботах 50 % і більше робочого часу за рік.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.12.2010, ОСОБА_1 в період з 24.07.1989 до 03.08.1989 працював повний робочий день на шахті «ім. С.В. Косіора», виконував гірничі роботи (учбовий пункт), а також з 04.08.1989 по 16.10.1989 виконував роботи пов'язані з підземними роботами.
Згідно наказів ДП «Луганськвуголь» від 19.05.1997, 16.05.2002 № 593, 341, робітникам, які займали посади дільничного маркшейдера підтверджено право на пільгове забезпечення.
У спірний період роботи позивача діяли Списки № 1 і № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Так, постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах» від 22.08.1956 № 1173, до Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, віднесено: б) інженерно-технічні робітники, маркшейдери, їх помічники, головні (старші) маркшейдери (п.2 розділу І «Гірничі роботи»). В примітках зазначено, що обов'язковою умовою є зайнятість на підземних роботах 50 % і більше робочого часу за рік. Якщо зайнятість на підземних роботах є менше половини робочого часу на рік, то стаж зараховується за Списком №2.
З 01.01.1992 чинні Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.
Згідно з розділом І «Гірничі роботи» посада «маркшейдер» (позиція 1010100г-23178), «маркшейдер дільничий» (позиція 1010100г-23183) віднесені до робочих, керівників, спеціалістів, зайнятих на підземних роботах 50 % і більше робочого часу за рік (в обліковому періоді) та до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, професій і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 року № 162 до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, віднесено (Розділ І позиція 1010100г «робітники, керівники, спеціалісти, зайняті на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді)): гірники на маркшейдерських роботах, гірники геолого-маркшейдерської служби, робітники геолого-маркшейдерської служби, маркшейдерські робітники тощо.
Таким чином, посади «маркшейдер дільничий», підзмний гірничий робітник відносяться до професій, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача про те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, інформація про спеціальний трудовий стаж позивача наявна за період з 01.01.1998 по 19.09.2003.
Оскільки наданими позивачем документами повністю підтверджується його загальний страховий стаж понад 25 років, з яких пільговий стаж понад 13 років, який включає в себе період проходження виробничої практики на шахті імені С.В. Косіора, з яких період роботи на посаді підземного гірничого робітника, дільничного маркшейдера на шахтах «ім. С.В Косіора», «Луганська №1», з 03.8.1989 по 13.10.1989, з 01.02.1990 по 06.03.1990, з 04.06.1990 по 01.01.1998, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати вказаний період роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1.
Суд акцентує увагу на тому, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, усі вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивача права на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановлених судом обставин.
Оскільки, 2 жовтня 2018 року позивачу виповнилося 50 років, і він мав страховий стаж понад 25 років, з яких більше 10 років на підземних роботах, пенсія за віком на пільгових умовах йому має бути призначена з 3 жовтня 2018 року, тобто після досягнення ним 50-ти річного віку.
У позовній заяві позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.02.2019 року за №734/05 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суд звертає увагу на те, що в даному випадку ефективними способом захисту порушених прав та інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.02.2019 року за № 734/05.
При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з квитанцією №ПН81 від 15.04.2019, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.02.2019 року за №734/05 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди проходження виробничої практики на шахті ім. С.В. Косіора на посаді підземного гірничого робітника та роботи на шахті «Луганська №1» на посаді дільничного маркшейдера: з 03.08.1989 року по 13.10.1989 року, з 01.02.1990 року по 06.03.1990 року, з 04.06.1990 року по 01.01.1998 рік, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 03.10.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 12.03.2020
Суддя Я.В. Горобцова