про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 року м. Київ № 320/2156/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень і вимог контролюючого органу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003463304, яким підприємцю визначене зобов'язання в сумі 4 566 961,82 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003503304, яким підприємцю визначене зобов'язання в сумі 4 202 708,26 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0003513304, яким до платника застосовано штраф (фінансові) санкції в сумі 23 846,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003473304, яким платнику визначене зобов'язання в сумі 385 579,84 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0003523304, яким платнику визначене зобов'язання в сумі 4 456 401,56 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0003483304, яким платнику визначене зобов'язання із ЄСВ в сумі 214 355,29.;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0003493304, яким до підприємця застосовані штрафні санкції з ЄСВ на суму 30 504,01 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем було долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення від 27.01.2020 № 6140 у сумі 10 510,00 грн.
Разом з цим, перевіряючи факт зарахування коштів за вказаним платіжним дорученням на відповідний казначейський рахунок, судом з даних, які містяться у КП «Діловодство спеціалізованого суду», з'ясовано, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням від 27.01.2020 № 6140 у сумі 10 510,00 грн., зарахований на розрахунковий рахунок Київського окружного адміністративного суду при розгляді адміністративної справи №320/1002/20, позовну заяву по якій повернуто позивачеві.
Вказане унеможливлює зарахування даної суми судового збору при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі №320/2156/20.
З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єкти справляння судового збору визначені статтею 3 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, кожна позовна заява є окремим об'єктом справляння судового збору, і за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України «Про судовий збір», а тому судовий збір, зарахований при поданні одного адміністративного позову, не може бути зарахований для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову.
Натомість частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
З огляду на викладене, квитанція від 27.01.2020 № 6140 про сплату судового збору в розмірі у сумі 10 510,00 грн. не може вважатись його сплатою за поданою позовною заявою.
Таким чином, судом встановлено, що станом на даний час судовий збір позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірі не сплачений.
Принагідно суд зазначає, що питання щодо повернення сплаченого судового збору вирішується судом за клопотанням сторони.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510,00 грн.).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено сім вимог майнового характеру: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги, сукупний розмір по яким перевищує 5-ть розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510,00 грн.).
Відтак, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 10 510,00 грн.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 10 510,00 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень і вимог контролюючого органу.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду
Суддя Я.В. Горобцова