справа №1.380.2019.005865
з питань ухвалення додаткового рішення
12 березня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №1.380.2019.005865 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі - УСБУ у Львівській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 18.02.2020 було повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Суд вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо не проведення із ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні, - невиплату на день виключення зі списків (31.03.2018 року) грошової премії за березень 2018 року, грошової премії в розмірі місячного грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а також не нарахування та невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової календарної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки.
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення, яке становить 15744,25 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
- стягнути з Управління Служби безпеки України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.04.2018 року по день постановлення судом рішення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
04.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Згідно з якою просить суд: ухвалити додаткове рішення. яким установити спосіб виконання рішення від 18.02.2020 у справі №1.380.2019.005865 в частині стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, шляхом визначення конкретної особи (суб'єкта владних повноважень, державного виконавця, тощо), якій слід провести розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2018 року по день постановлення судом рішення та який нормативно правовий акт слід застосувати при проведенні такого розрахунку.
Заява обґрунтована тим, що жодним відомчим (СБУ-УСБУ) підзаконним нормативно-правовим актом не визначений порядок розрахунку середнього заробітку у разі його нарахування та виплати за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначено, що ухвалюючи рішення суд не визначив спосіб виконання судового рішення в тій частині, кому ж слід провести розрахунок середнього заробітку позивача та який саме нормативно-правовий акт слід застосувати при проведенні такого розрахунку. Офіційна позиція у справі відповідача про незастосування до військовослужбовців СБУ норм КЗпП України та Порядку №100 може суттєво ускладнити виконання рішення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд визнав за можливе проводити розгляд заяви без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення, суд при вирішенні вказаного питання виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Суд вважає необґрунтованими покликання позивача на те, що позиція відповідача про незастосування до військовослужбовців СБУ норм КЗпП України та порядку №100 може суттєво ускладнити виконання рішення суду, оскільки у рішенні вказана позиція була судом спростована, зокрема суд вказав, що враховуючи те, що нормами спеціального законодавства не врегульовано порядок виплати військовослужбовцям грошового забезпечення за час затримки розрахунку, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми КЗпП України.
Наведені заявником підстави ускладнення виконання судового рішення, на переконання суду, не мають причинно-наслідкового зв'язку з нечіткістю чи незрозумілістю змісту тексту рішення.
Щодо визначення конкретної особи якій слід провести розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 , то така має визначатися відповідачем відповідно до посадових інструкцій уповноважених осіб УСБУ у Львівській області.
При цьому, на час розгляду даної заяви у суду немає жодних підстав вважати, що рішення де буде виконано відповідачем після набрання ним законної сили.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків, не є беззаперечним доказом.
Також суд зазначає, що задовільнив позов ОСОБА_1 у відповідності до заявлених ним вимог надавши у рішенні правову оцінку спірним правовідносинам.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви із зазначених в ній обставин.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 255, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 12.03.2020.
Суддя В.М.Сакалош