12 березня 2020 року Справа № 280/4982/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм Груп» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 19)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм Груп» (далі - позивач або ПП «НВП «Прайм Груп») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.03.2019 та оформлене протоколом №44 про внесення позивача до бази ризикових платників податків;
зобов'язати Комісію відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити позивача з бази ризикових платників податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПП «НВП «Прайм Груп» віднесено до переліку ризикових платників податків у зв'язку із наявністю ознак ризиковості у діяльності його контрагента - ТОВ «Дельфа-С». Також вказує, що листи ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 та від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, якими визначено критерії ризиковості платників податків, не є нормативно-правовими актами та не мають юридичної сили. Вказує, що внаслідок віднесення до бази ризикових платників податків порушено право позивача на реєстрацію податкових накладних. За таких обставин, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито провадження в адміністративній №280/4982/19; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому зазначено про правомірність віднесення ПП «НВП «Прайм Груп» до переліку ризикових платників податків з підстав наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Також вказує, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податку не є юридично значимим для платника та не має безпосереднього впливу на його права та обов'язки. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності
Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Прайм Груп» (код ЄДРПОУ 42591529) 01.08.2018 зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69).
На адвокатський запит представника позивача Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надано відповідь від 12.09.2019 №1173/10/08-01-06-03-17, з якої вбачається, що підставою для включення ПП «НВП «Прайм Груп» до реєстру ризикових платників є податкова інформація, отримана від Вознесенівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області про придбання у січні 2019 року товарів у контрагента - постачальника, ТОВ «Дельфа-С», походження яких по ланцюгу постачання не встановлено.
Також, до листа додано витяг з протоколу від 05.03.2019 №44 (далі по тексту - Протокол №44) засідання комісії ГУ ДФС України у Запорізькій області, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2018 №799 «Про затвердження складу Комісії ГУ», створеного на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою встановлено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядок роботи комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту - Комісія), із якого слідує, що присутні на засіданні голова, заступники голови та члени Комісії розглянули отриману від Вознесенівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області податкову інформацію, відповідно до якої можливе включення до категорії ризикових за критерієм «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником»: ПП «НВП «Прайм Груп».
В зазначеному протоколі також відображено, що Комісія ухвалила рішення, яким визначила ПП «НВП «Прайм Груп» таким, що відповідає критеріям ризиковості (відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку), також надано доручення секретарю Комісії забезпечити включення ПП «НВП «Прайм Груп» до бази ризикових платників.
Вважаючи рішення відповідача, оформлене протоколом №44, про внесення позивача до бази ризикових платників підприємства, що відповідають критеріям ризиковості протиправним, ПП «НВП «Прайм Груп» звернулось до суду із вимогою про його скасування та зобов'язання відповідача виключити позивача з бази ризикових платників податків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 117 (втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, проте була чинною на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок N 117).
Пунктом 2 Порядку N 117 передбачено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також висловлена Верховного Судом у постановах від 25.04.2018 у справі N 826/1902/15, від 18.09.2018 у справі N 818/398/15, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.
За правилами, встановленими ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, обов'язковою ознакою рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Звідси, розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і не має обов'язкового характеру та є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.
Посилання позивача на те, що що листи ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 та від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, якими визначено критерії ризиковості платників податків, не є нормативно-правовими актами та не мають юридичної сили не спростовують вищенаведених висновків суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що починаючи з 06.03.2019 реєстрація податкових накладних, шо надсилаються до Єдиного реєстру податкових накладних, зупиняється.
Водночас, суду не надано жодного належного та достовірного доказу на підтвердження вказаної обставини.
За таких обставин, рішення комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом від 05.03.2019 №44, про внесення позивача до бази ризикових платників підприємств, що відповідають критеріям ризиковості є правомірним, а тому підстави для задоволення позовних вимог ПП «НВП «Прайм Груп» відсутні.
Стосовно клопотання контролюючого органу про заміну відповідача на Головне управління ДПС у Запорізькій області слід зазначити, що спірне рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яке станом на день розгляду справи перебуває у процесі припинення, проте не припинено та є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм Груп» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 12.03.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко