про залишення позовної заяви без руху
13 березня 2020 року справа № 340/789/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П., розглянувши матеріали у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління Держпраці у Кіровоградській області Заніздри Віталія Антоновича (вул.Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною і скасувати постанову № КР3939/1124/АВ/ТД-ФС від 11.12.2019 року постановлену тимчасово виконуючим обов'язки начальника управління держпраці у Кіровоградській області Заніздрою В. А. про накладання штрафу.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При цьому, згідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Частиною 1 ст.160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
При цьому, ч.5 ст.160 КАС України вказує, що в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частина 4 статті 161 КАС України вказує, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За правилами ч.ч.4, 5 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем оскаржено постанову №КР3939/1124/АВ/ТД-ФС від 11.12.2019 року про накладення штрафу.
Отже, в межах заявлених вимог позивачу необхідно надати:
- докази що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з ч. 3ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею сьомою Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 21020 гривень;
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 10510 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу, а отже, заявлено вимоги майнового характеру.
Сума судового збору за вказаними позовними вимогами складає - 1251,90 грн.
При цьому, звертаючись до суду із цим позовом, позивачем доказів сплати судового збору не надано.
За наведених обставин, позивачу необхідно сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 1251,90 грн.
Зважаючи на викладене, позивачеві необхідно надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, відповідно вимог Закону України "Про судовий збір".
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.kr.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В зв'язку із зазначеним, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та встановити строк для виправлення існуючих недоліків в позовній заяві, шляхом надання доказів сплати судового в повному розмірі та докази що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом семи днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник