13 березня 2020 року м. Київ № 369/16235/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень,
18 грудня 2019 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту та ненаданні позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації;
- скасувати Рішення 3-ї чергової сесії 7-го скликання № 10 від 21 листопада 2015 р. «Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок»;
- скасувати Рішення 15-ї чергової сесії 7-го скликання № 171 від 7 березня 2017 р. «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;
- скасувати Рішення 21-ї сесії 7-го скликання № 249 від 30 жовтня 2017 р. в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельних ділянок та наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;
- зобов'язати відповідача надати позивачу письмово інформацію щодо вільних земельних ділянок статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та надати завірену в установленому порядку копію відповідного договору;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу позивачу на розробку землеустрою (землевпорядної графічної документації), що необхідно подавати до органу місцевого самоврядування разом з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки.
20 грудня 2019 р. ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області сказану справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
11 лютого 2020 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Цією ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду належним чином завірених копій: клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
21 лютого 2020 р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 р. продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Вказаною ухвалою запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали надати до суду: додаткове клопотання щодо поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, документи на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду; належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням правильних відомостей щодо відповідача по цій справі (його адреса місцезнаходження та код ЄДРПОУ).
10 березня 2020 р. до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду та уточнюючий адміністративний позов із зазначенням правильних реквізитів відповідача.
Дослідивши вказані документи, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 р.) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч. 2 статті 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 р.) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 р.) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні положення щодо строку звернення до суду з позовом закріпленні в статті 122 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 р.).
Так, частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частині 3 ст. 122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 р.) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд у постанові від 21 червня 2018 р. (справа № 820/1667/16) зазначив про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивач просить суд скасувати рішення 3-ї чергової сесії 7-го скликання № 10 від 21 листопада 2015 р. "Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію та прийняття рішень щодо надання земельних ділянок", рішення 15-ї чергової сесії 7-го скликання № 171 від 7 березня 2017 р. "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " та рішення 21-ї сесії 7-го скликання № 249 від 30 жовтня 2017 р. в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельних ділянок та наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.
Ці рішення прийнято у 2015-2017 роках, у тому числі й за наслідками звернень позивача. Суддя зазначає, що позивачу бути відомо про порушення його прав після прийняття та отримання спірних рішень у 2015 р. та 2017 р., але до суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся лише 18 грудня 2019 р., тобто через декілька років після їх прийняття, а отже з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.
При цьому, ні у позовній заяві, ні у клопотаннях про поновлення строку звернення до суду позивач не заперечує того факту, що йому було відомо про оскаржувані рішення. Зазначаючи про причини пропуску строку звернення до суду, позивач вказує на свою юридичну необізнаність та намагання упродовж тривалого періоду вирішувати спірні питання з відповідачем у позасудовий спосіб, хоча і не надав цьому жодного документального підтвердження.
Суддя зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Той факт, що позивач тривалий час вирішував на свій розсуд із відповідачем спірні питання у порядку досудового врегулювання спору, є його власним волевиявленням та рішенням і судом не визнається поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
Крім того, суд зазначає про те, що незнання про пропущення строку звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є дії такої особи, як спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Водночас, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тому, суд згідно з приписами ч.3 ст. 123 КАС України не визнає поважними причинами наведені заявником у позові та у поданому клопотанні про поновлення строку звернення до суду з цим позовом факти, мотиви та підстави для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог і застосовує наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачені цією нормою.
Так, ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України необхідно залишити без розгляду в частині заявлених таких позовних вимог: - скасувати Рішення 3-ї чергової сесії 7-го скликання № 10 від 21 листопада 2015 р. «Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок»; - скасувати Рішення 15-ї чергової сесії 7-го скликання № 171 від 7 березня 2017 р. «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »; - скасувати Рішення 21-ї сесії 7-го скликання № 249 від 30 жовтня 2017 р. в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельних ділянок та наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Крім того, суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу позивачу на розробку землеустрою (землевпорядної графічної документації), що необхідно подавати до органу місцевого самоврядування разом з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки, є похідною вимогою від вимоги про скасування Рішення 15-ї чергової сесії 7-го скликання № 171 від 7 березня 2017 р. «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » та Рішення 21-ї сесії 7-го скликання № 249 від 30 жовтня 2017 р. в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельних ділянок та наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки забезпечує гарантування захисту права у разі визнання його порушеним.
Тому вказану позовну вимогу також необхідно залишити без розгляду на підставі ч.3 ст. 123 КАС України.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Суд вважає за можливим відкрити провадження щодо частини позовних вимог, а саме: - визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту та ненаданні позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації; - зобов'язати відповідача надати позивачу письмово інформацію щодо вільних земельних ділянок статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та надати завірену в установленому порядку копію відповідного договору.
Відповідно до вимог ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Заявник зазначає, що не працює, не отримує пенсію, не отримує допомогу по безробіттю, не отримує жодних інших видів допомоги та компенсації, проживає у соціальному закладі. На підтвердження вказаних обставин надано відповідні докази.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, з урахуванням доводів позивача про матеріальне становище, суддя вирішив звільнити позивача від сплату судового збору.
Керуючись статтями 123, 171, 243, 248, 257, 258-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень в частині заявлених позовних вимог:
- скасувати Рішення 3-ї чергової сесії 7-го скликання № 10 від 21 листопада 2015 р. «Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок»;
- скасувати Рішення 15-ї чергової сесії 7-го скликання № 171 від 7 березня 2017 р. «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;
- скасувати Рішення 21-ї сесії 7-го скликання № 249 від 30 жовтня 2017 р. в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельних ділянок та наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;
- зобов'язати Лісниківську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу позивачу на розробку землеустрою (землевпорядної графічної документації), що необхідно подавати до органу місцевого самоврядування разом з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки.
2. Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
3. Відкрити провадження за позовом ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень в частині позовних вимог:
- визнати неправомірною бездіяльність Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту та ненаданні позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації;
- зобов'язати Лісниківську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 письмово інформацію щодо вільних земельних ділянок статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, данні щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та надати завірену в установленому порядку копію відповідного договору.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Журавель В.О. за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Запропонувати відповідачеві протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву з належним чином засвідченими доказами на обґрунтування своєї позиції, у тому числі надати копії звернень заявника, матеріали щодо їх розгляду, відомості щодо ходу інвентаризації земель населеного пункту, дати її завершення та причин ненадання позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації.
Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
3. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
4. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
5. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
6. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Журавель В.О.