27 лютого 2020 року № П/320/70/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Власюк К.Ф,, за участю: представника позивача - Мотрич М.О., представника відповідача - Тюрменка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач-2) з вимогами:
- визнати протиправним дії Державної податкової служби України та скасувати незаконні рішення регіональної комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрації податкових накладних №1286123/36791844 від 20.09.2019 і залишеного без змін рішенням центральної комісії ДПС України № 39326/36791844/2 від 04.10.2019 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 8 від 07.06.2019 на загальну суму 750000.00грн., у т.ч. ПДВ 20% 125000.00грн.;
- визнати протиправним дії Державної податкової служби України та скасувати незаконні рішення регіональної комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрації податкових накладних №1286122/36791844 від 20.09.2019 і залишеного без змін рішенням центральної комісії ДПС України№39330/36791844/2 від 04.10.2019 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 9 від 07.06.2019 на загальну суму 821614.06грн., у т.ч. ГІДВ 20% 136935,68грн.;
- зобов'язати відповідача ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «СКБ»:
№ 8 від 07.06.2019 на загальну суму 750000.00грн., у т.ч. ПДВ 20% 125000.00грн.;
№ 9 від 07.06.2019 на загальну суму 821614.06грн., у т.ч. ПДВ 20% 136935.68грн. днем їх подання на реєстрацію у ЄРПН позивачем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подані для реєстрації податкові накладні.
Відповідач-1, своїм правом, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористались, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Відповідач-2 з позовом не погодився, 05.02.2020 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем не було надано копії первинних документів, які б підтверджували безпосереднє здійснення господарської операції, чим було порушено процедуру подачі податкової накладної до податкового органу.
Позивачем до суду надана відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача-2 щодо ненадання позивачем разом з письмовими поясненнями до контролюючого органу первинної документації, яка підтверджує реальність здійснення господарських операції. Зазначив, що ним була надана необхідна первина документація та вважає оскаржувані рішення прийнятими протиправно та необґрунтовано.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
ТОВ «СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ», відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість з 27.11.2009. Основний вид діяльності: код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Підрядник) та ТОВ «КДД СТАНДАРТ» (Генпідрядник) укладено договір підряду від 05.06.2019 №05/06/19-1ПД на виконання робіт (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору, Підрядник за завданням Генпідрядника зобов'язаний на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів, у відповідності до проектної документації, договірної ціни (додатки № 1 а № 2 до договору) діючих будівельних норм та правил, та у визначений договором строк виконати вказані роботи, а генпідрядник зобов'язаний надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах договору (п. 2.1. Договору).
Згідно абзацу 2 п. 2.2. Договору роботи виконуються підрядником з використанням власних матеріалів, обладнання, устаткування, витратних матеріалів. Згідно п. 3.3.1. Генпідрядник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати укладення сторонами договору сплатити Підряднику на його рахунок аванс в розмірі 1571614,06 грн., в т.ч. ПДВ 20% 261935,68 грн. для придбання ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування, витратних матеріалів, тощо), тобто до початку робіт. Відповідно до п.8.1, та п. 11.4.4. Договору закупівлю та поставку матеріалів на об'єкт здійснює Підрядник.
На виконання зазначених положень договору Генпідрядником ТОВ «КДД СТАНДАРТ» 07.06.2019 був перерахований аванс на рахунок Підрядника ТОВ «СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ» у розмірі 1571614,06 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується випискою по рахунку позивача за 07.06.2019, платіжним дорученням №1183 від 07.06.2019 на суму 750000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 125000,00 грн., платіжним дорученням №1184 від 07.06.2019 на суму 821614,06грн., у т.ч. ПДВ 20% 136935,68 грн.
За результатом вище вказаної господарської операції позивачем 07.06.2019 складено податкові накладні за №8 та №9, які в передбачений законом строк, а саме 27.06.2019 направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Надалі, через систему електронного документообігу "М.Е.Dос" на електрону адресу позивача надійшли квитанції від 27.06.2019, в яких зазначено, що реєстрація зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем 16.07.2019 через систему електронного документообігу "М.Е.Dос" надіслані до Комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, повідомлення №23 від 17.09.2019 та №24 від 17.09.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації яких зупинено.
До вищезазначених повідомлень, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції по податкових накладних №8 та №9 від 07.06.2019 додані наступні документи: Договір підряду №05/06/19-1ПД від 05.06.2019; Договірна ціна №1 від 05.06.2019 до Договору підряду; Договірна ціна №2 від 05.06.2019 до Договору підряду; платіжне доручення №1183 від 07.06.2019 за яким ТОВ «КДД СТАНДАРТ» частково сплатило позивачу, передбачений п.п. 3.3.1. п. 3.3. Договору підряду, авансовий платіж, а саме 750000,00 грн. в т.ч. ПІДВ 125000,00 грн.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1286123/36791844 від 20.09.2019, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 07.06.2019 в ЄРПН та рішення №1286122/36791844 від 20.09.2019, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №9 від 07.06.2019 в ЄРПН.
Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних №8 від 07.06.2019 та №9 від 07.06.2019 зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач не погодившись із вищезазначеними рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та 02.10.2019 оскаржив їх в електронній формі засобами електронного зв'язку до ДФС України.
Комісія ДФС України з питань розгляду скарг прийняті рішення №39326/36791844/2 від 04.10.2019 та рішення №39330/36791844/2 від 04.10.2019 про залишення скарги ТОВ «СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ» без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зі змісту квитанцій від 27.06.2019 №9139529916 про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.06.2019 №8 та від 27.06.2019 №9139471134 про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.06.2019 №9 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а й норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним у квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.
Такий висновок суду базується на тому, що податковим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку».
Втім, як принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
З наданих представником відповідача пояснень, судом встановлено відсутність визначеного критерію ризиковості платника податку, що застосовано у даному випадку.
Відтак, контролюючим органом не надано пояснень обставин, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність податкових накладних від 07.06.2019 №8 та від 07.06.2019 №9 критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірності зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.
Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку» містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Так, податковий орган зобов'язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлено пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку», а й на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.
Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Відтак, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначного (множинного) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено, як зазначено в квитанції, через те, що «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Відтак, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що податковим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.
В той же час, згідно п.п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З огляду на наведені норми та оскаржувані рішення судом встановлено, що вони прийняті Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем і ТОВ «КДД СТАНДАРТ» та податкових накладних.
Суд зауважує, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.
Так, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, виписаної позивачем, стало ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкові накладній/розрахунку коригування.
Втім, сукупність наданих позивачем первинних документів виключають підстави для сумніву щодо законності підстав у позивача виписати податкові накладні при здійсненні господарських операцій з ТОВ «КДД СТАНДАРТ».
Також, позивачем наданий пакет документів, який достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідачі у справі, були наділені правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень.
Разом із цим, відповідачі будь-яких належних доказів на підтвердження обґрунтованості спірних рішень та підстав їх прийняття під час розгляду справи до суду не надали.
Відтак, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між ним та ТОВ «КДД СТАНДАРТ», а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростовано відповідачами, суд дійшов висновку про відсутність у відповідачів правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації податкових накладних від 07.06.2019 №8 та від 07.06.2019 №9.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 20.09.2019 №1286123/36791844 та від 20.09.2019 №1286122/36791844 прийнято необґрунтовано та з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів.
Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.09.2019 №1286123/36791844 про відмову у прийнятті податкової накладної від 07.06.2019 №8 та від 20.09.2019 №1286122/36791844 про відмову у прийнятті податкової накладної від 07.06.2019 №9 підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ" від 07.06.2019 №8 та від 07.06.2019 №9 датою її реєстрації, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.
Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно пункту 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги пункту 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.
Згідно положень статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №8 від 07.06.2019 та №9 від 07.06.2019 датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області витрати по сплаті судового збору згідно платіжного доручення від 27.12.2019 №376 у розмірі 7684 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної №1286123/36791844 від 20.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 07.06.2019.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрації податкових накладних №1286122/36791844 від 20.09.2019 податкової накладної №9 від 07.06.2019.
4. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ" № 8 від 07.06.2019 днем їх подання на реєстрацію позивачем.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ"№ 9 від 07.06.2019 днем їх подання на реєстрацію позивачем.
6. Стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області у розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ КЕПІТАЛ БІЛДІНГ"
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 02 березня 2020 р.