10 березня 2020 року о/об 15 год. 45 хв.Справа № 280/717/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Лялько Ю.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби протиправною; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , яка знаходиться на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_4 , здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
У позові зазначено, що 14.11.2016 ОСОБА_1 було прийнято на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 . 04.05.2018 позивач отримав статус учасника бойових дій. 14.11.2019 позивача було звільнено з військової служби в запас. Як вбачається з довідки про грошове забезпечення, ОСОБА_1 не було здійснено нарахування та виплачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Тому, 28.12.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання відомостей чи було здійснене нарахування та виплата грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, та проханням, в разі не здійснення позивачу нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Відповідач відповіді на вказане звернення не надав.
Позивач підтримав позовні вимоги.
На день судового засідання відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Письмових пояснень від третьої особи на день судового засідання до суду не надходило.
Про день, час і місце розгляду справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином.
Ухвалою судді від 10.02.2020 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 10.03.2020.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Витязі з Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.11.2019 за №265 зазначено: «…Сержанта ОСОБА_2 , головного сержанта 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 11 листопада 2019 року №131-РС за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 14 листопада 2019 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 15 листопада 2019 року. Вважати таким, що посаду і справи здав та вибув до Оріхівського районного військового комісаріату Запорізької області для постановки на військовий облік. Виплатити основні види грошового забезпечення з 01 листопада по 14 листопада 2019 року. Виплатити за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 листопада по 14 листопада 2019 року. Виплатити щомісячну премію у розмірі 87% від посадового окладу за 12 тарифним розрядом з 01 листопада по 14 листопада 2019 року. Виплатити за речове майно при звільненні, яке належить до видачі відповідно до встановлених норм згідно довідки-розрахунку у розмірі 21178 гривень 20 копійок. Використано 38 (тридцять вісім) діб щорічної основної відпустки за 2018 рік. Утримати грошові кошти за 08 (вісім) діб зайво використаної щорічної основної відпустки за 2018 рік. Використано 30 (тридцять) діб щорічної основної відпустки за 2019 рік. Утримати грошові кошти за 05 (п'ять) діб зайво використаної щорічної основної відпустки за 2019 рік. Грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік, передбачену наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, виплачено у повному обсязі. Матеріальну допомогу за 2019 рік для вирішення соціально-побутових потреб, передбачену наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, не виплачено. Службовим або постійним житлом з фондів Міністерства оборони України не забезпечений. Вислуга років в Збройних Силах станом на 14 листопада 2019 року становить: календарна - 04 роки 05 місяців 05 днів, пільгова - 08 років 01 місяць 29 днів. …».
Згідно з Посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 04.05.2018, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позов підлягає задоволенню враховуючи вище викладене та через наступне.
Згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до пп.1 п.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Таким чином, на позивача поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про відпустки» передбачено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. (…).
Як зазначено у ст.16-2 Закону України «Про відпустки», учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
У п.19 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
При цьому, згідно з п.17 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Відповідно до п.18 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Як зазначено у п.8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, у тому числі додаткової соціальної відпуски.
Однак, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним служби.
Відповідач протилежного не довів.
Водночас, у разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом періоду служби військовослужбовця, в якому у нього виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період.
Тобто, особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яка може бути реалізована в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до п.19 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у періоди, передбачені п.17 і п.18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.16-2 Закону України «Про відпустки».
У випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, підзаконні акти не можуть суперечити законам. У разу наявності суперечностей між нормами права підзаконного акту та закону, то застосуванню підлягають норми права передбачені законом, який має вищу юридичну силу.
Стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Враховуючи наведене, бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за минулі періоди часу є безпідставною.
Аналогічне застосування норм права здійснено Великою Палатою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) (провадження №11-550заі19) у постанові від 21.08.2019.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2019.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка знаходиться на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ), здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01.01.2018 по 14.11.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14.11.2019.
У стягненні з відповідача судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 10.03.2020.
Суддя О.О. Прасов