12 березня 2020 року м. Ужгород№ 260/209/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ), якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій станом на 17.01.2020 р.; 2) Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 недоотриману грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 404, 20 грн., з урахуванням грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , яким зокрема зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2018 року. Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення суду було в добровільному порядку перераховано позивачу грошові кошти в сумі 6301,80 грн. Позивач вважає, що відповідач не провів з ним повного розрахунку щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової оплачуваної відпустки, оскільки вважає, що розрахунок середньомісячного доходу необхідно обраховувати за останні 2 місяці, що передували дню звільненню, тобто за листопад та грудень 2018 року. Відтак, на переконання позивача виплаті підлягала компенсація у розмірі 6706,00 грн., у зв'язку з чим, відповідач не провів повного та належного розрахунку з позивачем за додаткову відпустку як учаснику бойових дій на загальну суму 404, 20 грн.
Ухвалою судді від 27 січня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз'яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
03 лютого 2020 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000, 00 грн. Позовні вимоги, визначені в позовній заяві від 22 січня 2020 року підтримує в повному обсязі.
27 лютого 2020 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій станом на 17 січня 2020 року; 2) Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 недоотриману грошову компенсацію за невикористану грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 3733,12 грн., з урахуванням грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення; 3) Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що на виконання рішення суду військовою частиною було нараховано та виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, у відповідності до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам та виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31 грудня 2018 року у розмірі 6301,80 грн. Відтак, на переконання відповідача позивачу здійснено всі виплати, визначені в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/754/19.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року в адміністративній справі № 260/754/19 (головуючий суддя - Гебеш С.А.) від 28 листопада 2019 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , а саме: 1) Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2018 року; 2) Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2018 року; 3) У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення Закарпатського окружного адміністративного суду набрало законної сили 08 січня 2020 року.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в справі № 260/754/19 нараховано та виплачено позивачу 17 січня 2020 року грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік у розмірі 6301,80 грн.
Згідно з п. 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців тиа членів їх сімей" від 20 грудня 1991 № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Абзацом третім п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що розрахунок компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій необхідно здійснювати у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 105 від 08.02.1995, виходячи з грошового забезпечення за останні 12 місяців, що передували дню звільненню.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України, визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ від 15 березня 2018 року № 200.
Згідно з п. 10 розділу ХХХІ Інструкції грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Як вже зазначалося судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року зокрема зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2018 року.
Згідно з п. 12 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Таким чином, позивачу згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/754/19 підлягала грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 та 2018 роки у кількості 28 календарні дні (по 14 днів за кожний рік).
Судом встановлено та підтверджується розрахунком на виплату компенсації за додаткову відпустку та інформацією про розрахунок на виплату компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій від 06 березня 2020 року № 97 у грудні 2018 року розмір місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має позивач на день звільнення склав 6854,75 грн.
Враховуючи положення п. 10 розділу ХХХІ Інструкції, сума компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки становить 6397,76 грн. (6854,75 грн. / 30 кал. дн. Х 28 кал.дн.).
Крім того, суд зазначає, що п. 3 резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
Відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Згідно абз. 1 п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Відповідно до п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Згідно з п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Відповідно до п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наданого відповідачем розрахунку компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій, з суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у розмірі 6397,76 грн. утримано та одночасно компенсовано податок з доходів фізичних осіб (18 %) в розмірі 1151,60 грн. та утримано військовий збір (1,5 %) у розмірі 95,97 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідачем здійснено повний розрахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій (за 28 кал. дні) та виплачено позивачу таку компенсацію у розмірі 6301,80 грн. з дотриманням вимог чинного законодавства. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з позивачем повного розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій,а також для стягнення з відповідача недоотриманої грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 3733,12 грн., з урахуванням грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50000, 00 грн., суд зазначає, що передумовою для можливості стягнення із суб'єкта владних повноважень моральної шкоди (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, тобто вчинення таким суб'єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні, у зв'язку з чим позовна вимога про відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач довів відсутність протиправної бездіяльності щодо не проведення з позивачем повного розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки та довів здійснення виплати компенсації за невикористані календарні дні відпустки як учаснику бойових дій у повному розмірі та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами та в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (Львівська область, м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 105, код ЄДРПОУ 08682683) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька