Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 березня 2020 р. Справа№200/1684/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» (далі - ТОВ «Євромінерал») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі акту камеральної перевірки від 19.09.2019 року № 8/05-99-50-04/34850038 прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2019 року № 0001635004, яким за липень 2019 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 939 437 грн.
Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірним, оскільки при його прийнятті не враховано те, що вартість послуг з ПДВ з нерезидентами у травні, червні, липні та серпні 2018 року (по зареєстрованим податковим накладним на загальну суму ПДВ 939 437 грн.) позивач включив у відповідні податкові декларації тільки у розділ І. «Податкові зобов'язання», але помилково не включив їх до розділу ІІ. «Податковий кредит». Однак у відповідності до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України така помилка була виправлена пізніше - шляхом включення цієї суми у рядок 13 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» розділу ІІ. Податковий кредит декларації за липень 2019 року.
Вважаючи свої права порушеними позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецької області від 16.10.2019 року № 0001635004.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області було встановлено, що позивачем у декларації з ПДВ за липень 2019 року у рядку 6 розд. І Податкові зобов'язання відображено послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України у сумі 127 582 грн., ПДВ у розмірі 25 516 грн.
Водночас, у рядку 13 розд. II Податковий кредит відображено послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України у сумі 4 824 764 грн., ПДВ - 964 953 грн.
Однак, за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), станом на 20.08.2009 року позивачем складено та зареєстровано видану податкову накладну за операціями з постачання послуг нерезидентами лише від 25.07.2019 року №89, зареєстровану 29.07.2019 року (реєстраційний №9165224527) на суму 127 581,5 грн., ПДВ 25 516,3 грн. (що відповідає задекларованій сумі податкових зобов'язань рядок 6 Декларації).
Таким чином, контролюючим органом було зроблено висновок, що ТОВ «Євромінерал» до декларації з ПДВ за липень 2019 року до рядку 13 позд. II Податковий кредит безпідставно включено суму не підтверджену даними ЄРПН у розмірі 939 437,0 грн.
Виходячи з обставин, встановлених актом перевірки, щодо позивача винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення.
Вважав, що у зв'язку з порушенням Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийнято податкове повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ТОВ «Євромінерал» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецької області (Бахмутське управління, Бахмутська державна податкова інспекція). Є платником, зокрема, податку на додану вартість.
У травні, червні, липні та серпні 2018 року ТОВ «Євромінерал» мало взаємовідносини з контрагентами-нерезидентами (ТОВ «Редбраер», ТОВ «Вікторія Лоджистік», ТОВ «Рекламно-видавнича фірма «Будматеріали», ТОВ «ТК ТрансВітКомп»), які надавали йому послуги, необхідні для здійснення власної виробничої діяльності, місце постачання яких за правилами податкового обліку встановлювалося на митній території України, а саме:
по ТОВ «Редбраер» - договір від 20.07.2018 року № 00306/2018, характер послуг - транспортно-експедиційні;
по ТОВ «Вікторія Лоджистік» - договір від 01.04.2018 року №04-18/160, характер послуг - транспортно-експедиційні;
по ТОВ «Рекламно-видавнича фірма «Будматеріали» - договір від 25.04.2018 року27/керам/18, характер послуг - організація участі у виставці;
по ТОВ «ТК ТрансВітКомп» - договір від 26.04.2018 року № 0401/18, характер послуг - транспортно-експедиційні.
На дату списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг та на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом (що підтверджується відповідними банківськими виписками, актами виконаних робіт), у позивача згідно з абз. 2 п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання за операціями з постачання послуг нерезидентами.
За результатами цих господарських операцій постачальниками позивача були складені та зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ 939 437 грн., а саме:
від 11.05.2018 року №49 на суму ПДВ 1055,68 грн. (ТОВ «Рекламно-видавнича фірма «Будматеріали»);
від 14.05.2018 року №50 на суму ПДВ 1952,06 грн. (ТОВ «Рекламно-видавнича фірма «Будматеріали»);
від 17.05.2018 року №52 на суму ПДВ 22715,10 грн. (ТОВ «ТК ТрансВітКомп»);
від 18.05.2018 року №55 на суму ПДВ 138439,02 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 23.05.2018 року №58 на суму ПДВ 17023,20 грн. (ТОВ «ТК ТрансВітКомп»);
від 25.05.2018 року №72 на суму ПДВ 25083,26 грн. (ТОВ «ТК ТрансВітКомп»);
від 31.05.2018 року №73 на суму ПДВ 86432,85 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 05.06.2018 року №79 на суму ПДВ 15191,28 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 05.06.2018 року №80 на суму ПДВ 68360,76 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 05.06.2018 року №81 на суму ПДВ 11273,85 грн. (ТОВ «ТК ТрансВітКомп»);
від 05.06.2018 року №82 на суму ПДВ 15031,80 грн. (ТОВ «ТК ТрансВітКомп»);
від 06.06.2018 року №83 на суму ПДВ 3757,95 грн. (ТОВ «ТК ТрансВітКомп»);
від 10.07.2018 року №114 на суму ПДВ 88565,12 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 31.07.2018 року №135 на суму ПДВ 60935,06 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 02.08.2018 року №136 на суму ПДВ 45026,76 грн. (ТОВ «Редбраер»);
від 03.08.2018 року №137 на суму ПДВ 9021,96 грн. (ТОВ «Редбраер»);
від 20.08.2018 року №149 на суму ПДВ 65226,82 грн. (ТОВ «Редбраер»);
від 27.08.2018 року №157 на суму ПДВ 74423,74 грн. (ТОВ «Редбраер»);
від 10.08.2018 року №145 на суму ПДВ 97835,19 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»);
від 31.08.2018 року №162 на суму ПДВ 45500,22 грн. (ТОВ «Редбраер»);
від 31.08.2018 року №163 на суму ПДВ 46584,82 грн. (ТОВ «Вікторія Лоджистік»).
Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним позивачем включені у розд. І. Податкові зобов'язання податкових декларацій з вказаного податку, а саме:
- декларація з ПДВ за травень 2018 року - 292 701,17 грн.;
- декларація з ПДВ за червень 2018 року - 113 615,64 грн.;
- декларація з ПДВ за липень 2018 року - 149 500,18 грн.;
- декларація з ПДВ за серпень 2018 року - 383 619,51 грн.
Загальна сума по деклараціям з ПДВ становила 939 437 грн.
При цьому позивачем суми податку на додану вартість помилково не були внесені до розд. ІІ Податковий кредит відповідного періоду.
Після виявлення цього позивач у відповідності до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправив таку помилку шляхом включення суми 939 437 грн. у рядок 13 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» розділу ІІ. Податковий кредит податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року.
В період з 21.08.2019 року по 19.09.2019 року Бахмутським управлінням Головного управління ДПС у Донецькій області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Євромінерал» за липень 2019 року, за результатами якої складено акт від 19.09.2019 року № 8/05-99-50-04/34850038.
Актом встановлено, що товариством у розд. 6 розд. І «Податкові зобов'язання» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року відображено «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» у сумі 127582 грн., ПДВ у розмірі 25516 грн. При цьому у рядку 13 розд. ІІ. Податковий кредит «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» відображено 4824764 грн., ПДВ 964953 грн.
Також встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних станом на 20.08.2019 року ТОВ «Євромінерал» складено та зареєстровано видану податкову накладну за операціями з постачання послуг з нерезидентами від 25.07.2019 року №89 (зареєстровану 29.07.2019 року, реєстраційний № 9165224527) на суму 127581,5 грн., крім того ПДВ 25516,3 грн. (що відповідає задекларованій сумі податкових зобов'язань р. 6 декларації).
В порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно з яким не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, до рядку 13 розд. ІІ. Податковий кредит включено суму, не підтверджену даними Єдиного реєстру податкових накладних, що призвело до завищення податкового кредиту по декларації за липень 2019 року на суму 939 437 грн.
В акті зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.6 ст.198, п. 200.1, п.п. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 939 437 грн.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом - Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.10.2019 року № 0001635004, яким на підставі пп.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по декларації за липень 2019 року на суму 939 437 грн.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення рішення шляхом подання на нього скарги від 05.11.2019 року №300.
Рішенням ДПС України від 09.01.2020 року №857/6/99-00-08-05-02-06 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).
Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.
Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.
Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з абз. 2 п. 187.8 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У позивача виникли податкові зобов'язання за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України.
У зв'язку з цим на дату складення кожної податкової накладної за такими операціями (податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних) він мав віднести суми податку до податкового кредиту, чого ним помилково зроблено не було.
Після виявлення помилки відповідні уточнені показники були зазначені ним у складі податкової декларації за наступний податковий період - липень 2019 року.
Вказані дії платником податків вчинені відповідно до наведених вимог Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, що визначені статтею 102 цього Кодексу.
Вказані обставини не були враховані податковим органом при винесенні оскарженого податкового повідомлення-рішення.
З огляду на наведене таке податкове повідомлення-рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню неправомірним та скасуванню.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 14091,56 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» (84571, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Опитне, вул. Київська, 5, код ЄДРПОУ 34850038) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецької області від 16.10.2019 року № 0001635004.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» (84571, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Опитне, вул. Київська, 5, код ЄДРПОУ 34850038) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 14091 (чотирнадцять тисяч дев'яносто одна) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 13 березня 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда