про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 березня 2020 р. Справа № 120/1041/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми, у позовній заяві не вказаний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а саме відповідача - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено ст. 94 КАС України.
Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
В порушення вказаних норм законодавства, додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 по справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 по справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 по справі № 826/2935/14.
Також суд зазначає, що один із примірників позовної заяви оформлений неналежним чином, оскільки не містить підпису позивача.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Нормами ст. 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 102 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує податкове повідомлення - рішення від 12.03.2015 за № 0019101701, застосуванню підлягає спеціальний строк звернення до адміністративного суду із позовом тривалістю 1095 днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.
Згідно із тексту позовної заяви судом встановлено, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 802/2113/16-а за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, сума якого визначена на підставі оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення від 12.03.2015 № 0019101701. Відтак, позивач дізнався про податкове повідомлення - рішення, ще у грудні 2016 року, коли було відкрито провадження у справі № 802/2113/16-а.
Крім цього, із даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався у 2018 та 2019 роках до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.03.2015 № 0019101701. Цей факт додатково вказує на його обізнаність із прийняттям податкового повідомлення - рішення від 12.03.2015 № 0019101701.
Беручи до уваги обізнаність позивача із фактом прийняття податкового повідомлення - рішення від 12.03.2015 № 0019101701 ще у грудні 2016 року, та момент звернення його до суду у цій справі (10.03.2020) позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із цим позовом із істотним пропуском 1095 - ти денного строку для звернення до суду.
При цьому, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку не подано.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Також, згідно ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При перевірці позовної заяви встановлено, що позивач не зазначає про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору в силу закону. У такому випадку ОСОБА_1 зобов'язаний долучити до позову платіжний документ, що підтверджує сплату ним судового збору. Однак такого документу позивачем не надано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.
Як видно із матеріалів справи позивач просить визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 12.03.2015 № 0019101701 про нарахування грошового зобов'язання на загальну суму 6006,84 грн., що є вимогою майнового характеру.
Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який фактично містить одну позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, становить (2102 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) = 840,80 грн, оскільки сума яка становить 1 відсоток ціни позову є меншою (60,07 грн)
Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн.
Відповідно до положень пунктів 6 та 7 частини 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Однак, зазначену вимогу процесуального закону позивачем не виконано.
Крім того, суд зазначає, що подана позивачем позовна заява та додатки до неї, роздруковані на чернетках, зворотній бік яких містить інформацію, що немає жодного відношення як до адміністративного позову у цій справі так і до позивача (супровідні листи у інших справах та за участю інших осіб, звернення інших осіб до органів державної влади та відповіді на звернення).
Суд зауважує, що за своєю правовою природою, позовна заява - це одна із заяв по суті справи, яка є документом та процесуальним засобом реалізації права особи на звернення до суду. У позовній заяві позивач повинен викладати свої вимоги та їх обґрунтування щодо предмета спору. Процесуальний закон не обмежує право позивача на виготовлення позовної заяви як із одностороннім так із двостороннім використанням паперового носія інформації, однак у випадку двостороннього друку документа, інформація розміщена на носії (зокрема листі формату А 4), повинна стосуватися поданого позову.
Натомість подання позовної заяви на чернетках свідчить як про неналежне ставлення до реалізації процесуальних прав особи, котра подає позов, так і про довільне сприйняття встановлених правил щодо ініціювання судового процесу.
Крім цього, використані позивачем чернетки документів містять охоронювані законом дані інших осіб. Зокрема у них відображено адресу місця проживання, адресу електронної пошти та номер телефону ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вказана інформація відноситься до персональних даних цих осіб, які не можуть поширюватися Лісіним ОСОБА_8 без згоди суб'єкта персональних даних. При цьому порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- надання до суду засвідчених копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для направлення відповідачу) та підписаного примірника позовної заяви;
- надання документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. або документу який підтверджує підстави для звільнення від обов'язку його сплати в силу закону.
Реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 256 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович