м. Вінниця
13 березня 2020 р. Справа № 120/24/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області
до: приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону"
про: стягнення податкового боргу,-
До суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" податкового боргу в сумі 10701231,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) на загальну суму 10701231,64 грн., в тому числі за основним платежем 4694124 грн., штрафними санкціями - 5510705,09 грн., та пенею - 496402,55 грн. Оскільки підприємство самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Представником відповідача на адресу суду направлено відзив на позовну заяву, в якому просить зупинити провадження у справі в зв'язку із проведенням позапланової документальної перевірки за період з 01.12.2018 року по 30.11.2019 року податковим органом та мотивує його тим, що у повідомлені та наказі про проведення перевірки вказані строки під які підпадають податкові декларації.
Ухвалою суду від 03.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача.
ПРАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" письмовими поясненнями повідомило суд, що після 03.12.2019 року (дата подання позовної заяви) зі сторони податкового органу списані кошти в розмірі 3140362 грн., з казначейського рахунку відповідача. Також зазначено, що окрім списаних коштів позивачем із казначейського рахунку відповідача у вказаний період сплачено податків на суму 2358000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. У зв'язку з чим вважає, що сума заборгованості перед позивачем станом на 03.12.2019 року зменшилась на 5498362 грн.
Представником податкового органу на адресу суду також відправлено письмові пояснення у яких зазначає, що за даними інтегрованої картки платника за кодом "14010100 - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт та послуг" за період з 03.12.2019 року по 27.02.2020 року в рахунок погашення податкового боргу відповідача сплачено коштів в сумі 35522405 грн., з них в погашення заявленої суми позову зараховано 2863440,49 грн. Однак, податковий орган зазначає, що добровільне виконання відповідачем частини вимог вже після пред'явлення позову не може бути підставою для відмови у його задоволенні. Відтак, просить суд позов задовольнити повністю.
Відповідачем надано письмові пояснення якими заперечує проти задоволення позовних вимог податкового органу у повному обсязі та посилається на те, що відбудеться подвійна сплата заборогованості. Окрім того зазначає, що ПРАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" додатково перерахував на казначейський рахунок 1635300 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а також, вказує, що у відповідача із казначейського рахунку на користь позивача 24.02.2020 року списано кошти на загальну суму 374600 грн. Тому просить суд зарахувати вказані кошти до суми погашення боргу.
В заперечення наданих письмових пояснень представником податкового органу на адресу суду подано письмові пояснення у яких йдеться про те, що відповідно даних інтегрованої картки платника податків за період з 27.02.2020 року по 12.03.2020 року зі сторони відповідача відсутня жодна сплата коштів в рахунок погашення податкового боргу, а саме сплата відповідно платіжних доручень № 136 від 27.02.2020 року та № 197 від 03.03.2020 року була перерахована на власний електронний рахунок адміністрування ПДВ.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ПРАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" є юридичною особою (00282435) та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків.
Відповідно матеріалів справи, суми боргу вказаного підприємства, станом на 03.12.2019 року за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 10701231,64 грн., в тому числі за основним платежем - 4694124 грн., штрафними санкціями - 5510705,09 грн., та пенею - 496402,55 грн.
При цьому податковий борг утворився із податку на додану вартість (основний платіж) внаслідок самостійного подання декларацій з податку на додану вартість: - декларація № 9184621739 від 16.08.2019 року на суму 1675987 грн.; - декларація № 9214713769 від 19.09.2019 року на суму 514507 грн.; - декларація № 9243976349 від 18.10.2019 року на суму 1821247 грн.; - декларація № 9275144565 від 19.11.2019 року на суму 682383 грн. На загальну суму ОП 4696121 грн.
Вищезазначені рішення у передбаченому законом порядку не оскаржувались, відповідні докази суду не надано, а отже визначені ними грошові зобов'язання вважаються узгодженими. Решта суми заборгованості - штрафні санкції, нараховані на підставі положень ПК України.
Водночас в період з 03.12.2019 року по 27.02.2020 року відповідач сплатив частину спірного податкового боргу, а саме: 3522405 грн. З яких відповідно даних інтегрованої картки зараховано в погашення заявленої суми боргу позову в розмірі 2863440,49 грн.
Факт часткового погашення відповідачем спірної заборгованості на вказані суми позивач не заперечує, що випливає зі змісту пояснень.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного п.п. 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що станом на 03.01.2020 за відповідачем рахувалася податкова заборгованість на загальну суму 10701231,64 грн., в тому числі з основного платежу, штрафних санкцій та пені.
Під час розгляду справи відповідач погасив частину вказаного боргу. Таким чином, враховуючи часткову сплату спірного податкового боргу, загальна сума заборгованості відповідача, що є предметом позову у цій справі та може бути стягнута в судовому порядку становить 7837791,15 грн.
Позивач не заперечує факту часткового погашення відповідачем податкового боргу, але вважає, що добровільне виконання платником податків частини податкових вимог після пред'явлення позову до суду не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому позивач посилається на постанову Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі № 808/360/16.
В цьому контексті суд зазначає, що вказана справа стосувалася включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, предмет спору та характер спірних правовідносин у такій справах взагалі не пов'язаний зі сплатою податків і зборів та відмінним від справи, що розглядається.
Крім того, оскільки метою звернення контролюючого органу до суду щодо примусового стягнення податкового боргу є забезпечення сплати платником податків своїх грошових зобов'язань, які вважаються узгодженими, стягнення за рішенням суду тієї частини боргу, яка вже сплачена добровільно, навіть якщо сплата відбулася під час розгляду справи, не відповідатиме завданням адміністративного судочинства та може мати негативні наслідки для платника податків у вигляді подвійного стягнення одних і тих самих сум боргу.
Відтак в цій частині доводи позивача суд відхиляє та доходить висновку, що сплачений відповідачем податковий борг повинен враховуватись при вирішення спору по суті.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджується, що на адресу відповідача надсилалась податкова вимога № 65-50 від 15.01.2018 року, після чого податковий борг не переривався та повністю не погашався.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" податкового боргу підлягають частковому задоволенню.
Частиною 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 43142454) до приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" (вул. Промислова, 15, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 00282435) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" податковий борг в сумі 7837791,15 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович