Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"13" березня 2020 р.Справа № 922/744/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заявиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 77 А)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 1)
про стягнення 109779,06 грн.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 109779,06 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
За нормами господарського процесуального кодексу України, підписання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати.
Як повноваження розуміють систему двох суб'єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.
Визначення довіреності міститься у частині 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Специфіка представництва за довіреністю в господарському судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером, оскільки реалізація права на звернення до суду є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Як зазначалося судом вище, з 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (№ 390-ІХ від 18 грудня 2019 року). Цим законом розширюються можливості самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.
Згідно з частиною 3 статті 56 ГПК України, в редакції Закону № 390-IX від 18 грудня 2019 року, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особ" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.
Працівник юридичної особи підтверджує право на звернення від її імені в порядку самопредставництва, для чого надає суду:
- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти юридичну особу в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або
- оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти юридичну особу в суді без окремого доручення керівника; та
- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси юридичної особи в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката). При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Як встановлено судом, позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" підписана його представником Гаком Олегом Ігоровичем, на підтвердження повноважень якої до матеріалів заяви представлено копію довіреності б/н від 03.01.2020, якою Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Залізничні шляхи" уповноважує Гак Олега Ігоровича представляти інтереси, зокрема, в місцевих, адміністративних, господарських, третейських судах України та судах України загальної юрисдикції, включаючи першу, апеляційну та касаційну інстанцію, у Вищому господарському суді України, Вищому адміністративному суді України, Верховному суді України.
Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва (подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року по справі № 924/440/19).
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Судом встановлено, що до позовної заяви на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви подано копію довіреності, без надання відповідних документів на підтвердження того, що Гак Олег Ігорович уповноважений діяти від Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Залізничні шляхи" через інститут самопредставництва та мав право на підписання позовної заяви через інститут представництва.
Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що у даному разі не надано належних та достатніх доказів, передбачених частиною 3 статті 56 ГПК України, на підтвердження наявності у представника (Гак О.І.) повноважень представляти інтереси юридичної особи в суді (відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) - самопредставництво. Довіреність, видана на представника від 03.01.2020 (копія якої додана до матеріалів позовної заяви), за відсутності у останньої статусу адвоката, а також за відсутності інших, передбачених частиною 3 статті 56 ГПК України доказів, не може належним чином підтверджувати, що Гак О.І. є уповноваженою особою відповідної юридичної особи (Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Залізничні шляхи"), котрий діє від її імені відповідно до закону, положення чи трудового договору (контракту).
Відтак, позовна заява підписана особою, повноваження якої в установленому законом порядку не підтверджено, а тому враховуючи, що дана справа не є малозначною з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, що є підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За наведених обставин, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" про стягнення 109779,06 грн.
Довести до відома позивача, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Додаток: позовні заява за доданими до неї документами на 44 арк.
Ухвала набрала законної сили 13.03.2020 р. та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.І. Сальнікова
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).