Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"03" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/766/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738) до Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) про стягнення 169 669 грн. 33 коп. та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення 15 708 грн 00 коп.
за участю учасників справи:
- від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: Кузнецов І.С. (довіреність № б/н від 03.01.2020 року) представник Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК - в режимі ВКЗ;
- від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, Годицький А.І. (довіреність № 768 від 27.05.2019 року) представник Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"
31 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі - ТОВ "МІК", позивач, постачальник) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК" "Енергоатом", відповідач, замовник), в якому просить, посилаючись на ст. 20, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 16, 525, 526 530, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнути 169 669 грн 33 коп. (з яких 161 988 грн 00 коп. - основний борг, 4 406 грн 07 коп. інфляційні втрати, 3 275 грн 26 коп. - 3 % відсотки річних).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням замовником умов договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року в частині проведення розрахунків, внаслідок чого виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/766/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.11.2019 року, визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - десять днів з дня вручення даної ухвали, запропоновано сторонам у певні строки: надати суду документи у порядку, встановленому ГПК України.
18.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов із запереченнями проти позовних вимог.
18.11.2019 року від Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", у якому позивач за зустрічним позовом просить суд, посилаючись на ст. 193, 216, 218, 230, 271 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 20, 129, 162, 171, 176, 180, 232 ГПК України стягнути штраф у розмірі 20 % вартості некомплектної продукції, а саме - 15 708 грн 00 коп.
Зустрічний позов обґрунтований взаємопов'язаністю з первісним, оскільки спір виник з договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року в частині невиконання постачальником умов щодо комплектності продукції.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.11.2019 року прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено перейти до розгляду справи № 918/766/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 16.12.2019 року, запропоновано сторонам у певний строк надати суду документи в порядку, встановленому ГПК України.
16.12.2019 року від ТОВ "МІК" надійшла заява про уточнення предмету первісних позовних вимог.
16.12.2019 року від ТОВ "МІК" надійшла відповідь на відзив за первісним позовом.
16.12.2019 року від ТОВ "МІК" надійшов відзив на зустрічний позов із запереченнями проти зустрічних позовних вимог, у якому ТОВ "МІК" просить суд застосувати позовну давність.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/766/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.01.2020 року.
02.01.2020 року від ДП "НАЕК" "Енергоатом" надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом.
02.01.2020 року від ДП "НАЕК" "Енергоатом" надійшли заперечення до відповіді на відзив за первісним позовом.
У судовому засіданні 22.01.2020 року судом оголошено перерву до 29.01.2020 року для подання представником ТОВ "МІК" заперечень на відповідь на відзив за зустрічним позовом.
23.01.2020 року від ТОВ "МІК" надійшли заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/766/19, призначено справу № 918/766/19 до судового розгляду по суті на 12.02.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.02.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/766/19 по суті на 03.03.2020 року.
20.02.2020 року на офіційну електронну адресу господарського суду від представника ТОВ "МІК" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 03.03.2020 року в режимі відеоконференції, проведення якої представник ТОВ "МІК" просив доручити Хортицькому районному суду м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, пр-т Ювілейний, 33), оскільки це найближчий суд, до якого може прибути представник позивача для представлення інтересів товариства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2020 року клопотання представника ТОВ "МІК" про проведення судового засідання з розгляду справи № 918/766/19 по суті в режимі відеоконференції задоволено, доручено забезпечення проведення судового засідання 03.03.2020 року в режимі відеоконференції Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.
У судовому засіданні 03.03.2020 року учасники справи підтримали свої вимоги, заперечення та на наполягали на їх задоволенні.
Представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні з урахуванням заяви про уточнення предмету первісних позовних вимог від 10.12.2019 року, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача за первісним позовом у задоволенні первісного позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях до відповіді на відзив.
Представник позивача за зустрічним позовом підтримав вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача за зустрічним позовом у задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях до відповіді на відзив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов та зустрічний позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог виходячи з наступного.
За результатами тендерних торгів 13.11.2018 року між Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" (далі - замовник) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", в особі генерального директора Павлишина Павла Яремовича, котрий діє на підставі довіреності від 22.03.2016 року, зареєстрованої в реєстрі за № 400, з однієї сторони та ТОВ "МІК" (далі - постачальник), в особі генерального директора Рябова Сергія Миколайовича, котрий діє на підстав статут, з іншої сторони, при спільному згадуванні Сторони, укладено Договір поставки № 1731 (далі - Договір).
Згідно з розділом 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність "замовника" певну продукцію, а замовник в свою чергу зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток №1 до договору).
Предметом поставки по даному договору є 44480000-8 (противопожежне обладнання різне), які передбачені специфікацією №1 до даного Договору.
Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення правил “Інкотермс” (в редакції 2010 року), які застосовуються із врахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.
Специфікацією № 1 від 13.11.2018 року визначено поставку такої продукції: кран-комплект пожежний комбінований HW-25-52 WkV, пожежні гідранти Н-1000, Н-1250, Н-750, рукави пожежні напірні діаметрами 51 мм, 51 мм тип Т, 77 мм тип Т.
У відповідності до розділу 2 Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 134 990 грн 00 коп., крім того ПДВ - 26 998 грн 00 коп. Загальна сума договору складає 161 988 грн 00 коп. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість упакування, маркування, страхування, доставки та інші понесені "постачальником витрати на умовах поставки DDP “Інкотермс”-2010.
Строк поставки продукції - 30 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється на умовах DDP “Інкотермс”-2010. Місце поставки та вантажоотримувач: 34400, м. Вараш, Рівненська обл., склад РВ "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом". При поставці продукції сторони керуються діючим законодавством та даним Договором (розділ 3 Договору).
У відповідності до розділу 4 Договору кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору). Якість продукції, що поставляється повинна відповідати умовам договору та технічним вимогам (додаток 2 до Договору).
Розділ 6 договору регулює порядок проведення розрахунків, згідно з яким оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН.
У відповідності до п. 8.4. договору перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності та передачі належним чином оформлених товарно-супровідних документів. Датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоотримувачем продукції.
Згідно з п. 9.1. Договору у випадку порушення постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов'язань по договору.
Зазначений договір з додатками № 1 та № 2 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Судом встановлено, що постачальник ТОВ «МІК» 26.12.2018 року відвантажив товар на виконання умов договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року для одержувача РВ ВП "Складське господарство" "ДП НАЕК Енергоатом", що підтверджується видатковими накладними № РН-12/26/09, № РН-12/26/16, № РН-12/26/34 від 26.02.2018 року у яких міститься підпис про отримання товару інженером відповідача Мендусь Є.В. - за довіреністю № 1/826 від 14.12.2018 року (том 1, а.с. 23).
Згідно з видатковою накладною №РН-12/26/09 від 26.02.2018 року одержувач отримав товар (пожежні гідранти Н-1000, Н-1250, Н-750, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8481) на загальну суму 19 896 грн 00 коп.
Згідно з видатковою накладною №РН-12/26/16 одержувач отримав товар (рукави пожежні напірні діаметрами 51 мм, 51 мм тип Т, 77 мм тип Т, код товару згідно з УКТ ЗЕД 5909.00.10.10) на загальну суму 63 552 грн 00 коп.
Згідно з видатковою накладною №РН-12/26/34 одержувач отримав товар (кран-комплект пожежний комбінований HW-25-52 WkV, код товару згідно з УКТ ЗЕД 9403, кількість 17.000) на загальну суму 78 540 грн 00 коп.
Як вбачається з вказаних видаткових накладних та про що свідчить підпис інженера відповідача Мендусь Є.В. (за довіреністю № 1/826 від 14.12.2018 року) товар отриманий в повному обсязі. Претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також щодо відповідності його ГОСТу та ТУ немає. Усі відповідні документи на товар отримані.
Первісні позовні вимоги ТОВ "МІК" обґрунтовані невиконанням ДП "НАЕК" "Енергоатом" умов договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року в частині проведення розрахунків за видатковими накладними № РН-12/26/09, РН-12/26/16, РН-12/26/34 від 26.12.2018 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 169 669 грн 33 коп. (з яких 161 988 грн 00 коп. - основний борг, 4 406 грн 07 коп. інфляційні втрати, 3 275 грн 26 коп. - 3 % відсотки річних).
У відзиві від 14.11.2019 року на первісний позов відповідач вказує, що основна заборгованість за видатковими накладними № РН-12/26/09, РН-12/26/16 від 26.12.2018 року сплачена, а ТОВ "МІК" безпідставно проводить нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, у зв'язку з чим ДП "НАЕК" "Енергоатом" наводить контр розрахунок.
16.12.2019 року від ТОВ "МІК" надійшла заява № б/н від 10.12.2019 року про уточнення предмету первісних позовних вимог.
Господарський суд, дослідивши заяву ТОВ "МІК" № б/н від 10.12.2019 року, яка надійшла до закінчення підготовчого засідання у справі, встановив наступне.
У заяві ТОВ "МІК" просить суд закрити провадження у справі № 918/766/19 за відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу в сумі 83 448 грн 00 коп. , повернути судовий збір у відповідній частині та стягнути з відповідача за первісним позовом 85 621 грн 28 коп. (з яких 78 540 грн 00 коп. - основний борг, 4 783 грн 55 коп. - інфляційні втрати, 2 297 грн 73 коп. - 3 % річних).
Заява ТОВ "МІК" обґрунтована сплатою відповідачем основного боргу у повному обсязі у сумі 83 448 грн 00 коп. за видатковими накладними № РН-12/26/09, РН-12/26/16 від 26.12.2018 року до відкриття провадження у справі № 918/766/19, а саме - 26.03.219 року та 15.04.2019 року.
Крім того, як вбачається із заяви ТОВ "МІК" збільшує позовні вимоги до відповідача зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року, збільшуючи період їх нарахування із 15.10.2019 року (станом на дату складання позовної заяви) - до 09.12.2019 року включно.
Судом встановлено, що за видатковою накладною № РН-12/26/09 від 26.12.2018 року на загальну суму 19 896 грн 00 коп. відповідачем 15.04.2019 року здійснено розрахунок платіжними дорученнями № 3998 на суму 2 016 грн 00 коп., № 3995 на суму 4 536 грн 00 коп., № 3996 на суму 1 800 грн 00 коп.
Відтак, за видатковою накладною № РН-12/26/16 від 26.12.2018 року відповідачем перераховано позивачу 8 352 грн 00 коп., а відтак, за вказаною накладною основний борг відповідача становить 11 544 грн 00 коп.
Судом встановлено, що за видатковою накладною № РН-12/26/16 від 26.12.2018 року на загальну суму 63 552 грн 00 коп. відповідачем здійснено розрахунок платіжними дорученнями № 3371 від 26.03.2019 року на суму 55 200 грн. 00 коп. та № 3993 від 15.04.2019 року на суму 19 896 грн 00 коп.
Відтак, за видатковою накладною № РН-12/26/16 від 26.12.2018 року відповідачем перераховано позивачу 75 096 грн 00 коп.
Отже, за видатковою накладною № РН-12/26/16 від 26.12.2018 року здійснено переплату у розмірі 11 544 грн 00 коп. (75 096 грн 00 коп. - 63 552 грн 00 коп. = 11 544 грн 00 коп).
Як вбачається із заяви про уточнення предмету позовних вимог вказану переплату у розмірі 11 544 грн 00 коп. позивач зараховує як оплату за товар за видатковою накладною № РН-12/26/09 від 26.12.2018 року, за якою існував основний борг відповідача у розмірі 11 544 грн 00 коп.
Відтак, позивач просить суд закрити провадження у справі № 918/766/19 за відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу в сумі 83 448 грн 00 коп. за видатковими накладними № РН-12/26/09, РН-12/26/16 від 26.12.2018 року.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Відтак, суд розцінює заяву представника ТОВ "МІК" № б/н від 10.12.2019 року про уточнення предмету первісних позовних вимог в частині закриття провадження у справі про стягнення основного боргу в сумі 83 448 грн 00 коп., як заяву про зменшення розміру позовних вимог в зазначеній частині (оскільки основний борг у сумі 83 448 грн 00 коп. сплачений до відкриття провадження у справі № 918/766/19) та як заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за видатковою накладною РН-12/26/34 від 26.12.2018 року.
За таких обставин, суд розглядає первісну позовну вимогу про стягнення 169 669 грн. 33 коп. з врахуванням заяви представника ТОВ "МІК" № б/н від 10.12.2019 року про уточнення предмету первісних позовних вимог.
Відтак, предметом первісних позовних вимог ТОВ "МІК" є стягнення з Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" 85 621 грн 28 коп. (з яких 78 540 грн 00 коп. - основний борг, 4 783 грн 55 коп. - інфляційні втрати, 2 297 грн 73 коп. - 3 % річних).
Відповідач за первісним позовом у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, на підтвердження чого вказує, що за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року на загальну суму 78 540 грн 00 коп. продукція (позиція 1 специфікації № 1 до договору: кран-комплект пожежний комбінований HW-25-52 WkV в кількості 17 одиниць) була поставлена некомплектною та такою, що не відповідає умовам тендерної документації та ДСТУ 4401-1:2005, ДСТУ 4401-2:2005, сертифікату відповідності - UA1/196/0012983-17.
Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні постачальником умов Договору № 1731 від 13.11.2018 року в частині поставки комплектної продукції за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року на загальну суму 78 540 грн 00 коп., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з ТОВ "МІК" штраф у розмірі 20 % від вартості некомплектної продукції, а саме - 15 708 грн 00 коп.
Про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 відповідачем 09.01.2019 року складено довідку № Д1-2-280 у якій описано про некомплектність поставленої продукції (в наявності лише пожежна шафа) за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року (том 1, а.с. 38).
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти його задоволення, вказує що продукція була поставлена у відповідності до Договору № 1731 від 13.11.2018 року та його додатків № 1 та 2, та вважає, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не надало належних доказів поставки некомплектної продукції за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року , оскільки фіксування факту некомплектності продукції мало б бути у відповідності до п. 8.3 Договору, погодженого та підписаного сторонами.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує, що позивачем за зустрічним позовом пропущено строки позовної давності для пред'явлення позову, що випливає з поставки товарів неналежної якості та просить суд застосувати позовну давність до заявлених ДП «НАЕК «Енергоатом» позовних вимог, яка на його думку становить 6 місяців та відмовити у задоволенні позову.
Позивач за зустрічним позовом заперечує проти тверджень ТОВ "МІК" про пропущення строків позовної давності та вважає, що при стягненні неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 1 рік у відповідності до п. 1. ч. 2 ст. 258 ЦК України. При цьому представник позивача за зустрічним позовом у відповіді на відзив зазначає, що на його думку позовна давність обчислюється від 26.12.2018 року, тобто з дня коли ДП «НАЕК «Енергоатом» довідалося чи могло довідатися про некомплектність поставленої продукції за видатковою накладною № РН-12/26/34.
Судом встановлено, що листом № 552/041 від 14.01.2019 року ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» повідомило ТОВ «МІК» про поставку некомплектної продукції та просило усунути зауваження зазначені в довідці до 18.01.2019 року.
22.01.2019 року ТОВ "МІК" на лист № 552/041 від 14.01.2019 року повідомило, що просить рахувати поставку по договору виконаною в повному обсязі, без порушень.
Листом № 1752/041 від 04.02.2019 року ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» повторно повідомило ТОВ «МІК» про некомплектність поставленої продукції, а саме про те, що на ВП "Складське господарство" надійшли шафи пожежні білі, просило усунути зауваження зазначені в довідці до 11.02.2019 року та укомплектувати поставлену продукцію. Крім того, у даному листі ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» вказувало, що кран-комплект HW-25-52 WkV має бути укомплектований напівжорстким рукавом у комплекті з головками рукавними, катушкою, вхідним запірним вентильом, шафою металевою фарбованою.
11.02.2019 року ТОВ "МІК" на лист № 1752/041 від 04.02.2019 року повідомило, що поставлена продукція прийнята в повному обсязі без заперечень та зауважень, відповідає технічним умовам викладеним у договорі та ДСТУ.
У зв'язку з неусуненням ТОВ «МІК» виявлених невідповідностей, ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» направило на адресу ТОВ «МІК» лист № 6593/041 від 08.05.2019 року про намір повернути продукцію, яка була поставлена з порушенням згідно договору № 1731 від 13.11.2019 року та просило направити представника ТОВ «МІК» для отримання вказаного ТМЦ зі складу № 2 РВ ВП "Складське господарство" м. Вараш в термін до 20.05.2019 року.
Відтак, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає, що вимога про стягнення 78 540 грн 00 коп. за видатковою накладною № PH-12/26/34 від 26.12.2018 року є безпідставною та необґрунтованою, оскільки на його думку, TOB «МІК» поставлено некомплектну продукцію за видатковою накладною № PH-12/26/34 від 26.12.2018 року, а тому зобов'язання ТОВ «МІК» по поставці продукції на вказану суму є невиконаним, у зв'язку з чим у ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС» не виникло зобов'язання по оплаті за некомплектну продукцію на суму 78 540 грн 00 коп. за видатковою накладною № PH-12/26/34 від 26.12.2018 року.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить суд застосувати положення п. 9.1. Договору, де зазначено, що у випадку порушення постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості неякісної (некомплектної) продукції.
ДП «НАЕК «Енергоатом» вважає, що ТОВ «МІК» не здійснило заміну поставленої некомплектної продукції та не направило представника на ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» для отримання некомплектної продукції. Некомплектна та відповідно неякісна продукція не може використовуватись за призначенням та знаходиться на складі вантажоотримувача.
ДП «НАЕК «Енергоатом» повідомив суд, що 11.10.2018 року ВП “Рівненська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” на сайті PROZORRO згідно Закону України “Про публічні закупівлі” було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-10-l-000365-b на закупівлю товарів за темою: 44480000-8 (протипожежне обладнання різне) національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” код: 44480000-8 за процедурою - відкриті торги. Згідно пункту 6 розділу 111 оприлюдненої тендерної документації затвердженої рішенням тендерного комітету ВП “Рівненська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” від 05.10.2018 року, інформація щодо технічних та якісних характеристик предмета закупівлі визначена у додатку 2 до тендерної документації - “Технічні вимоги”.
Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) до матеріалів справи долучено Тендерну документацію на закупівлю товарів за темою: 44480000-8 (протипожежне обладнання різне) національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" код 44480000-8 за процедурою - відкриті торги, затвердженою рішенням тендерного комітету ВП "рівненська АЕС" ДП "НАЕК" "Енергоатом" від 05.10.2018 року (далі - Тендерна документація).
Судом встановлено, що додатком 2 до Тендерної документації є технічні вимоги до товару, зокрема, до крану-комплекту пожежного комбінованого:
- ГОСТ ДСТУ ISO: ДСТУ 3810-98;
- тип, марка товару тощо: HW-25-52WKV;
- технічна характеристика: Пожежна шафа.Біла.З задньою стінкою.Вбуд. в стіну,комбінован.Вертик.розташування.Запірний клапан ДУ 50, вентиль ДУ25 кутовий, виконані з латуні, Метал. поворот. катушка для намотування напівжорсткого рукава, Плоскосклад. рукав ДУ-50 L-50 мі напівтверд. шланг Ду 25 L-30.
За результатами оцінки пропозицій, переможцем торгів було визнано ТОВ “МІК” з найменшою ціною.
За результатами відкритих тендерних торгів 13.11.2018 року між Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" та ТОВ "МІК" укладено Договір поставки № 1731.
Згідно з п. 4.1. Договору кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору якість продукції, що поставляється повинна відповідати умовам договору та технічним вимогам (додаток 2 до Договору).
Як вбачається із додатку № 2 до Договору, сторони Договору погодили, що технічними вимогами до кран-комплекту пожежного комбінованого є:
- ГОСТ ДСТУ ISO: ДСТУ 4401-1:2005, ДСТУ 4401-2:2005;
- тип, марка товару тощо: HW-25-52WKV;
- технічна характеристика: Пожежна шафа.Біла.1500?600?250 мм З задньою стінкою. Вбуд. в стіну, комбінован. Вертик. розташування, призначена для зберігання протипожежного обладнання.
Крім того, судом встановлено, що до договору складено протокол розбіжностей, який не містить застережень щодо зміни умов про технічних характеристик кран-комплекту пожежного комбінованого.
Судом встановлено, що постачальник ТОВ «МІК» 26.12.2018 року відвантажив товар на виконання умов договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року для одержувача РВ ВП "Складське господарство" "ДП НАЕК Енергоатом", а одержувач отримав товар (кран-комплект пожежний комбінований HW-25-52 WkV, код товару згідно з УКТ ЗЕД 9403, кількість 17.000) на загальну суму 78 540 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-12/26/34 від 26.02.2018 року.
Як вбачається з вказаної видаткової накладної та про що свідчить підпис інженера відповідача Мендусь Є.В. (за довіреністю № 1/826 від 14.12.2018 року) товар отриманий в повному обсязі. Претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також щодо відповідності його ГОСТу та ТУ немає. Усі відповідні документи на товар отримані.
Однак, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що некомплектність поставленої за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року продукції була виявлена не при прийманні інженером відповідача ОСОБА_1 , а значно пізніше.
Відтак, 09.01.2019 року відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) складено довідку № Д1-2-280 у якій описано про некомплектність поставленої продукції (в наявності лише пожежна шафа) за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року (том 1, а.с. 38).
Довідка підписана головою комісії ОСОБА_2 (пров. інженер УКБ) та членами комісії ( ОСОБА_3 (інженер ВПВ УВТК), ОСОБА_4 (інженер НТЦ), ОСОБА_5 (ЗЦС№2 РВ ВП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 (інженер РВ ВП НОМЕР_1 ).
Підпис ОСОБА_7 В ОСОБА_8 (інженер РВ ВП НОМЕР_1 ) у довідці із приміткою - ОД - поставлена продукція відповідає Технічним вимогам Додаток № 2 до договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року, а саме зазначеним технічним характеристикам.
Як вбачається з вказаної довідки, довідку про виявлені невідповідності отримав інженер ВПВ УВТК ВП РАЕС Бартосевич О.Ф.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечує проти визнання довідки № Д1-2-280 від 09.01.2019 року підтверджуючим документом поставки некомплектної продукції, оскільки на його думку підтверджуючим документом мав би бути акт, який відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) мав би скласти разом з представником ТОВ "МІК" у відповідності до п. 8.3 Договору.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
У ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. ч. 1 ст. 270 ГК України товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.
Згідно з ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Відповідно до ч.1 ст. 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Господарський суд, дослідивши довідку № Д1-2-280 від 09.01.2019 року встановив, що вона не є належним та допустимим доказом, оформленим належним чином, що підтверджує заперечення відповідача щодо некомплектності товару, поставленого за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року та не є підставою для відмови відповідача від оплати поставленого обсягу продукції за Договором № 1731 від 13.11.2018 року виходячи з наступного.
Отримання продукції за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року на склад, свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття продукції саме на виконання договірних зобов'язань за Договором № 1731 від 13.11.2018 року, зокрема п. 1 додатку № 2 до Договору.
Згідно з п. 8.1. Договору приймання продукції здійснюється у відповідності з інструкціями № П-6 від 15.06.1965 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" та № П-7 від 25.04.1966 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" при наявності товарно-супровідних документів: видаткової накладної або накладної, документів про якість.
При виявленні невідповідностей щодо кількості, якості та/або комплектності під час приймання продукції, Замовник зобов'язаний викликати представника Постачальника для складання акту. У випадку неприбуття іногороднього представника постачальника (виробника) протягом 7 днів після дати його виклику, складається акт прийомки товару (продукції) по кількості та якості за встановленою формою з представником громадськості або з представником іншої організації (п. 8.3. Договору.)
У матеріалах справи відсутні докази виклику відповідачем представника постачальника (позивача) для складання акту та докази здійснення будь-яких інших дій замовником у відповідності до п. 8.3 Договору.
Пунктами 1, 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 року № П-7 (Про застосування якої сторони домовились у Договорі поставки) передбачено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Підприємство-постачальник повинно забезпечити своєчасне відправлення одержувачу документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, що, за загальним правилом, відсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов'язковими для сторін правилами чи умовами договору.
У п. 12, 14 Інструкції № П-7 визначено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні. Приймання продукції по якості й комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документах, що засвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.
Відповідно до п. 16 Інструкції П-7 при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, що підтверджують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією.
Отримувач зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах та договорі.
Відповідно до п. 20 Інструкції П-7 порядок проведення перевірки якості продукції за відсутності представника виробника (відправника), у разі його неявки на виклик отримувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника не є обов'язковим.
За результатами проведення перевірки відповідно до п. 29 Інструкції П-7 складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.
Виходячи з умов Договору поставки та наведених положень Інструкції, загальний порядок приймання товару відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) дотримано, однак ним не дотримано порядку фіксування факту некомплектності на його думку поставленого товару за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року.
Факт поставки товару у відповідності до вимог додатку № 1 та № 2 Договору підтверджується видатковою накладною №РН-12/26/34 від 26.02.2018 року, підписаною інженером відповідача Мендусь Є.В. (за довіреністю № 1/826 від 14.12.2018 року), який встановив, що товар отриманий в повному обсязі. Претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також щодо відповідності його ГОСТу та ТУ немає. Усі відповідні документи на товар отримані.
У даному випадку доказом щодо поставки некомплектної продукції відповідно до вимог Інструкцій П-6 та П-7 може бути лише акт складений у відповідності до п. 8.3. Договору, оскільки сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень погодили саме такий порядок дій при виявленні невідповідностей щодо кількості, якості та/або некомплектності під час приймання продукції, що є обов'язковим до виконання.
Складання довідки про виявлені невідповідності після підписання видаткової накладної ані Договором поставки, погодженим та підписаним сторонами, ані положеннями Інструкцій П-6 та П-7 не передбачено.
Вказана довідка № Д1-2-280 від 09.01.2019 року не є актом про фактичну якість і комплектність товару у розмінні положень Інструкцій П-6 та П-7, який складається у процесі приймання відповідної продукції протягом певного строку при дотриманні зазначених вище умов (конкретні строки такого приймання в присутності уповноважених представників іншої сторони складом комісії, призначеної в певному порядку відповідачем).
Отже, судом встановлено відсутність жодних заперечень з боку Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" при прийманні продукції відносно кількості, якості, асортименту та комплектності товару у момент отримання товару на склад, недотримання порядку фіксування існуючої на думку відповідача некомплектності продукції відповідно до вимог п. 8.3. Договору та Інструкцій П-6 та П-7.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) належним чином своїх договірних зобов'язань щодо складання акту про некомплектність поставленої продукції.
Також судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не підтверджено належними засобами доказування факт поставки саме некомплектної продукції за видатковою накладною №РН-12/26/34 від 26.12.2018 року.
Суд зауважує, що комплект товару - це узгоджений сторонами набір окремих товарів, не обумовлений єдністю їх застосування. Передача товарів у комплекті є виключно договірною умовою. Сторони на власний розсуд визначають що входить до комплекту товару.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.
Сторони договору поставки № 1731 від 13.11.2018 року на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували це у п. 1 Додатку 2 до договору, що технічними характеристиками до найменування товару "кран-комплект пожежний комбінований" є "Пожежна шафа.Біла.1500?600?250 мм З задньою стінкою. Вбуд. в стіну, комбінован. Вертик. розташування, призначена для зберігання протипожежного обладнання.", що підтверджується підписами сторін, скріпленими печатками.
Відтак суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про обов'язок ТОВ "МІК" поставити товар за іншими технічними характеристиками, ніж ті що закріплені у п. 1 Додатку 2 до договору, а саме те що ніби-то товар "кран-комплект пожежний комбінований" має бути укомплектований напівжорстким рукавом у комплекті з головками рукавними, катушкою, вхідним запірним вентильом, шафою металевою фарбованою.
У зв'язку з викладеним суд також вважає безпідставним твердження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про те, що продукція, поставлена за видатковою накладною № РН-12/26/34 від 26.12.2018 року (позиція 1 специфікації № 1 до договору: кран-комплект пожежний комбінований HW-25-52 WkV в кількості 17 одиниць) суперечить умовам чинного законодавства та була поставлена некомплектною та такою, що не відповідає умовам тендерної документації та ДСТУ 4401-1:2005, ДСТУ 4401-2:2005, сертифікату відповідності - UA1/196/0012983-17.
Судом встановлено, що продукція поставлена за видатковою накладною № РН-12/26/34 відповідає умовам договору № 1731 від 13.11.2018 року та прийнята відповідачем за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) від 26.12.2018 року без будь-яких претензій. Доказів іншого Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" суду не надано.
За таких обставин, Державне підприємство "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" має оплатити поставлений товар відповідно до умов укладеного Договору за видатковою накладною №РН-12/26/34 від 26.12.2018 року у розмірі 78 540 грн 00 коп.
Відповідачем за первісним позовом частково здійснено оплату поставленого товару за Договором № 1731 від 13.11.2018 року за видатковими накладними №РН-12/26/09 та №РН-12/26/16 від 26.12.2018 року, однак з простроченням строків оплати.
У зв'язку із тим, що відповідач за первісним позовом несвоєчасно виконав свої зобов'язання за Договором № 1731 від 13.11.2018 року та здійснив оплату за поставлений позивачем товар за видатковими накладними №РН-12/26/09 та №РН-12/26/16 від 26.12.2018 року, та взагалі не здійснив оплату за видатковою накладною №РН-12/26/34 від 26.12.2018 року, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 78 540 грн 00 коп. також 4 783 грн 55 коп. - інфляційних втрат та 2 297 грн 73 коп. - 3 % річних.
Стосовно застосування строків позовної давності за зустрічною позовною вимогою слід зазначити наступне.
Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у ч. 1 ст. 1 ЦК України, та у господарських відносинах (ст. 3 ГК України).
Ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відтак, оскільки Державне підприємство "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" отримало товар за видатковою накладною № №РН-12/26/34 - 26.12.2018 року, то строк позовної давності за зустрічною позовною вимогою спливає 27.12.2019 року.
Зустрічний позов подано суду до спливу вказаного строку, відтак заява ТОВ "МІК" про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Учасники господарських відносин, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання за ініціативою учасників господарських відносин застосовуються господарські санкції у виді: відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є, відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
У даному випадку замовник просить суд стягнути із постачальника штрафні санкції, передбачені п. 9.1. Договору.
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ч. 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у визначеній грошовій сумі, тощо.
Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення, відповідно до ч. З ст. 232 ГК України, може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.
Однак, для застосування такої міри відповідальності, як штраф, має бути встановлена протиправна поведінка суб'єкта (відповідача), яка характеризується порушенням умов договору, або ж чинного законодавства України.
Зважаючи на те, що Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" не доведено факту поставки некомплектної продукції за видатковою накладною №РН-12/26/34 від 26.12.2018 року, не доведено порушення ТОВ "МІК" умов договору № 1731 від 13.11.2018 року, - зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафу з постачальника у розмірі 20 % від вартості некомплектної продукції не можуть бути задоволеними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, надані позивачем у заяві про уточнення предмету позовних вимог за видатковими накладними № PH-12/26/09, PH-12/26/16, PH-12/26/34 від 26.12.2018 року за період з 11.02.2019 року по 09.12.2019 року, встановив, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку нарахування.
Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА" встановив, що розмір 3 % річних за первісним позовом становить 2 277 грн 56 коп., а розмір інфляційних втрат - 3 708 грн 83 коп.
Так, згідно з п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН.
Факт поставки товару 26.12.2018 року підтверджується видатковими накладними № PH-12/26/09, PH-12/26/16, PH-12/26/34 від 26.12.2018 року.
Оскільки 45-й календарний день з дати поставки припав на неробочий день 09.02.2019 року, то останнім днем для перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника є 11.02.2019 року.
Відтак, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат необхідно проводити починаючи з 12.02.2019 року.
За видатковою накладною № PH-12/26/09 від 26.12.2018 року оплату у сумі 19 806 грн 00 коп. відповідачем здійснено 15.04.2019 року, відтак період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат буде з 12.02.2019 року по 14.04.2019 року.
Таким чином, по видатковій накладній № PH-12/26/16 від 26.12.2018 року загальна сума процентів складає 101 грн 39 коп., а інфляційні втрати - 279 грн 44 коп.
За видатковою накладною № PH-12/26/16 від 26.12.2018 року оплату у сумі 63 552 грн 00 коп. здійснено двома платежами - 26.03.2019 року на суму 55 200 грн 00 коп. та 8 352 грн 00 коп. - 15.04.2019 року, період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат буде з 12.02.2019 року по 25.03.2019 року та з 26.03.2019 року по 14.04.2019 року відповідно.
Таким чином, по видатковій накладній № PH-12/26/16 від 26.12.2018 року загальна сума процентів складає 233 грн 11 коп., а інфляційні втрати - 892 грн 59 коп.
За видатковою накладною № PH-12/26/34 від 26.12.2018 року оплату у сумі 78 540 грн 00 коп. відповідачем не здійснено взагалі.
Як вбачається із заяви про уточнення предмету позовних вимог позивач просить суд збільшити період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних до 09.12.2019 року.
Відтак, період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за видатковою накладною № PH-12/26/34 від 26.12.2018 року буде з 12.02.2019 року по 09.12.2019 року.
Таким чином, по видатковій накладній № PH-12/26/34 від 26.12.2018 року загальна сума процентів складає 1 943 грн 06 коп., а інфляційні втрати - 2 536 грн 80 коп.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову, а саме: задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 84 526 грн 39 коп. (з яких 78 540 грн 00 коп. - основний борг, 3 708 грн 83 коп. - інфляційні втрати, 2 277 грн 56 коп. - 3 % річних), а у вимозі в частині стягнення 1 074 грн 72 коп. - інфляційних втрат, 20 грн 17 коп. - 3 % річних позивачу слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У первісній позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору.
ТОВ "МІК" до позовної заяви долучив платіжне доручення № 35678 від 28.10.2019 року, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 545 грн 00 коп.
У зустрічній позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору.
Державне підприємство "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" до зустрічної позовної заяви долучило платіжне доручення № 10950 від 14.11.2019 року що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 921 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Предметом первісного спору було стягнути 169 669 грн 33 коп. (з яких 161 988 грн 00 коп. - основний борг, 4 406 грн 07 коп. інфляційні втрати, 3 275 грн 26 коп. - 3 % відсотки річних).
З урахуванням заяви про уточнення предмету позовних вимог, якою позивач зменшив позовні вимоги в частині основного боргу та збільшив їх в частині нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, ТОВ "МІК" просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 85 621 грн 28 коп. (з яких 78 540 грн 00 коп. - основний борг, 4 783 грн 55 коп. - інфляційні втрати, 2 297 грн 73 коп. - 3 % річних).
На підставі п. 2 ч. 1 с. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 грн. 00 коп.
Відтак, за подання даної первісної позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Оскільки первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 84 526 грн 39 коп. (з яких 78 540 грн 00 коп. - основний борг, 3 708 грн 83 коп. - інфляційні втрати, 2 277 грн 56 коп. - 3 % річних), то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 1 896 грн 42 коп., який покладається на відповідача за первісним позовом, а 24 грн 58 коп. залишаються за позивачем за первісним позовом.
Надлишок сплаченого судового збору за первісний позов у розмірі 624 грн 00 коп. підлягає поверненню ТОВ "МІК" за його заявою.
Оскільки зустрічний позов не підлягає задоволенню, судовий збір у розмірі 1 921 грн 00 коп. залишається за Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція".
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738) 84 526 (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять шість) грн 39 коп. (з яких 78 540 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок) грн 00 коп. - основний борг, 3 708 (три тисячі сімсот вісім) грн 83 коп. - інфляційні втрати, 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн 56 коп. - 3 % річних).
3. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" до Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 169 669 грн. 33 коп. у частині стягнення 1 074 грн 72 коп. - інфляційних втрат, 20 грн 17 коп. - 3 % річних відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738) 1 896 (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн 42 коп. судового збору.
5. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення 15 708 грн 00 коп. відмовити.
6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2020 року.
Суддя Заголдна Я.В.