вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" березня 2020 р. м. Київ
Справа № 911/3191/19
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р. ,
за участі секретаря судового засідання Щербакової В.О., розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця Гриба Ігоря Володимировича до Білоцерківської міської ради про визнання права власності, за участю представників від:
позивача - Грабовський І.А.(ордер серії КС №229528 від 08.01.2020);
відповідача - не з'явилися
Фізична особа - підприємець Гриб Ігор Володимирович (далі - ФОП Гриб І.В.) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради та просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1535га з кадастровим номером 3210300000:06:033:0033 за визначеною ціною в сумі 411380,00грн, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Польова, 84.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що позивач ухиляється від виконання рішення суду у справі № 911/2506/18 від 02.04.2019, яким його зобов'язано прийняти рішення про продаж спірної земельної ділянки, ціна за яку сплачена (а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2020 відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 15:20 12.02.2020, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.69-70).
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 20.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103271939586 (а.с.73); відповідачу копія вказаної ухвали направлена рекомендованим листом 14.01.2020.
30.01.2020 відповідачем подано клопотання про розгляд справи без його представника за наявними у справі доказами (а.с.74).
Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
12.02.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15:10 04.03.2020 (а.с.83-85).
Копія ухвали суду від 12.02.2020, якою відповідача повідомлено про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, отримана відповідачем 17.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103272210440 (а.с.88).
В судове засідання 04.03.2020 представник відповідача не з'явився і про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача заявлені вимоги в судовому засіданні підтримав та просив їх задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/2506/18 за позовом фізичної особи-підприємця Гриба І.В. до Білоцерківської міської ради Київської області про спонукання до прийняття рішення задоволено заявлені вимоги та зобов'язано Білоцерківську міську раду Київської області прийняти рішення про продаж позивачу у такій справі земельної ділянки площею 0,1535 га, яка знаходиться за адресою: м.Біла Церква, вул. Польова, 84 та має кадастровий номер 3210300000:06:033:0033 за визначеною ціною в сумі 411 380,00грн (а.с.8-17).
Вказане рішення суду набрало законної сили 28.05.2019, про що внесені відомості до Єдиного державного реєстру судових рішень та на примусове виконання рішення суду у відповідній частині видано наказ.
Вказаним рішенням суду встановлені наступні обставини.
Між сторонами у справі - Білоцерківською міською радою (далі - продавець) та ФОП Грибом І,В. (далі - покупець) укладено договір купівлі - продажу № 37 від 04.10.2007 згідно з яким продавець передав у власність покупця частину нежитлової будівлі літ “А” в нежитловій будівлі літ “А”, загальною площею 215,4 м2, що розташована за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Польова, буд. 84.
Згідно з рішенням Білоцерківської міської ради Київської області №1352-67-VI від 18/12/2014 “Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним та фізичним особам - підприємцям”, земельна ділянка по вул. Польова, 84 передана в оренду ФОП Грибу І.В., під розміщення майстерні з ремонту металообробного та електричного обладнання загальною площею 0,1535 га.
02.02.2017 між сторонами укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, згідно з яким ФОП Гриб І.В. на підставі рішення сесії Білоцерківської міської ради Київської області від 24.09.2015 №1562-79 зобов'язується сплатити, а Білоцерківська міська рада - прийняти авансових внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки площею 0,1535 га за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул.Польова, 84.
На виконання пункту 2.2. договору, позивач сплатив авансовий платіж у розмірі 15508,72грн, що підтверджується квитанцією № ПН 2606 від 07.02.2017. Копія відповідної квитанції надана і у матеріали даної справи (а.с.65).
Також вищевказаним рішенням суду, встановлено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14.03.2017 №70 “Про визначення виконавця робіт із експертної оцінки земельних ділянок комунальної власності”, між Білоцерківською міською радою Київської області та ДП “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” укладено договір на виконання робіт з експертно-грошової оцінки земельної ділянки, загальна вартість яких становить 3000,00 грн.
На виконання умов договору, ДП “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” виконано звіт (дійсний до 14.06.2018) з експертно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення 0,1535 кв.м, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Польова, 84 та надана в оренду ФОП Грибу І.В., ринкова вартість якої становить 411380,00 грн.
Як встановлено судом вищевказаним рішенням у справі №911/2506/18, на розгляд пленарного засідання тридцять восьмої сесії Білоцерківської міської ради Київської області від 31.10.2017 винесено питання про продаж спірної земельної ділянки ФОП Грибу І.В., проте, за результатами розгляду, жодного рішення з цього питання не прийнято.
Відповідні обставини, встановлені зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, є преюдиційними для даної справи і не потребують доведенню знов, зважаючи на тотожний склад сторін у даній справі та вказаній.
Так, відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За заявою стягувача (позивача) від 02.07.2019 (а.с.18) Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження №50514859, що підтверджується постановою від 11.07.2019 (а.с.20).
З витягу з протоколу пленарного засідання сімдесят п'ятої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання від 29.08.2019 (а.с.23) вбачається, що рішення про продаж спірної земельної ділянки не прийнято (а.с.29).
Крім того, як вбачається з листа відповідача від 09.12.2019 (а.с.27), а також підтверджується результатами поіменного голосування, 28.11.2019 питання про продаж земельної ділянки на засіданні сесії розглянуто та за результатами голосування не підтримано (а.с.28-29).
02.12.2019 позивач звернувся до відповідача з запитом про надання банківських реквізитів для оплати коштів за вказану земельну ділянку (а.с.30).
09.12.2019 відповідачем надано реквізити рахунку для зарахування коштів від продажу землі (а.с.31).
Відповідно до платіжного доручення №1 від 18.12.2019 позивачем сплачено на рахунок відповідача кошти у сумі 395 871,28грн (а.с.32).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що загалом ним сплачено 411 380,00грн, в рахунок оплати спірної земельної ділянки.
Надходження коштів у відповідному розмірі на рахунок за кодом ККД 33010100 «кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній або комунальній власності, та земельних ділянок які знаходяться на території Автономної Республіки Крим» підтверджується відповіддю відповідача від 29.01.2020 №Г-246 на запит позивача (а.с.81).
Посилаючись на відповідні обставини та вказуючи на те, що рішення суду у справі №911/2506/18 не виконано, а відповідач ухиляється від прийняття рішення про продаж земельної ділянки, вартість якої сплачено, позивач звернувся з відповідним позовом та просить визнати право власності на земельну ділянку площею 0,1535га з кадастровим номером 3210300000:06:033:0033.
Заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, з огляду на положення відповідної норми, для задоволення вимог позову про визнання права власності, суд має встановити, що існують пені юридичні факти, в силу яких позивач набув права власності на спірне майно раніше, тобто йому належить суб'єктивне матеріальне право, на захист якого ним подано позов та встановити факт порушення або оспорення такого права.
Разом з тим, у даній справі не встановлено юридичних фактів і на них не посилається позивач, які свідчать про те, що таке право він набув і є власником відповідного майна.
Як визначено ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону
В силу чч.1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У даній справі предметом спору є право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, набуття якого врегульовано також спеціальними нормами, які регулюють земельні відносини.
У відповідності до ч.1 ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Згідно ч. 1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
При цьому, згідно частини другої вищевказаної норми, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Як визначено ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
В силу ч.1 ст. 128 ЗК України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до чч.6,7 ст.128 ЗК України, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Проте, як встановлено під час розгляду даної справи, відповідач рішення щодо продажу земельної ділянки не прийняв, не зважаючи на рішення суду, що набрало законної сили; договір щодо продажу відповідної земельної ділянки сторонами не укладено.
Таким чином, відсутні підставі стверджувати, що позивач набув право власності на земельну ділянку. Отже, позивач на даний час не належить право власності на земельні ділянку, на захист якого таким позов подано.
Судом встановлено, що позивач не звертався з пропозицією укласти договір до відповідача з направленням підписаного проекту такого договору. Фактично, звертаючись до суду з таким позовом, позивач намагається рішенням суду встановити факт набуття права власності, який ще не має місце.
Прийняття та набрання рішенням суду, яким відповідача зобов'язано прийняти рішення щодо продажу спірної земельної ділянки, законної сили та оплата вартості земельної ділянки позивачем, а також факт не виконання рішення суду відповідачем не є тими юридичними фактами, з яким чинне законодавством пов'язує набуття (виникнення) права власності.
За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати, понесені позивачем на оплату позову судовим збором, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, підлягають покладенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову фізичної особи - підприємця Гриба Ігоря Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Білоцерківської міської ради (ідентифікаційний код 26376300, 09100, Київська обл.,м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15) про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1535га з кадастровим номером 3210300000:06:033:0033, розташовану за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул. Польова, 84.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання його повного тексту у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.03.2020.
Суддя А.Р. Ейвазова