ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2020Справа № 910/9908/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до Луцишина Юрія Миколайовича
про стягнення 100 000,00 грн
за зустрічним позовом Луцишина Юрія Миколайовича
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про визнання договору недійсним
за участю представників сторін
від позивача (за первісним позовом) не з'явились
від відповідача (за первісним позовом) Луцишин Ю.М.
У липні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Луцишина Юрія Миколайовича (далі - Луцишин Ю.М. , відповідач) про стягнення 100 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем його обов'язку своєчасно та в повному обсязі повернути грошові кошти, надані відповідачу, як фізичній особі-підприємцю, в кредит позивачем на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом (основний борг) у розмірі 100 000,00 грн.
До позовної заяви було долучено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/9908/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.09.2019.
05.09.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява Луцишина Ю.М. (далі - позивач за зустрічним позовом) до АТ КБ «Приватбанк» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним кредитного договору від 16.05.2017.
В обґрунтування поданого ним зустрічного позову Луцишин Ю.М. вказав, що він не є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та ніколи не укладав кредитних договорів з вказаною банківською установою. Більше того, Луцишин Ю.М. стверджував, що ніколи не звертався до АТ КБ «Приватбанк» за отриманням електронно-цифрового підпису, а між сторонами не укладалась угода про використання такого електронно-цифрового підпису. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що анкета-заява про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017 не містить істотних умов кредитного договору, зокрема, сторонами не визначений предмет договору та розмір кредиту.
У той же день, 05.09.2019, Луцишин Ю.М. подав відзив на позовну заяву, в якому виклав аналогічні вищенаведеним заперечення. У відзиві на позов також містилось клопотання про витребування доказів, в якому сторона просила витребувати в АТ КБ «Приватбанк»:
- підписний лист фізичної особи-підприємця Луцишина Юрія Миколайовича до Регламенту акредитованого центру сертифікатів ключів;
- заяву фізичної особи-підприємця Луцишина Юрія Миколайовича про реєстрацію для отримання посиленого сертифіката відкритого ключа;
- угоду з фізичною особою-підприємцем Луцишиним Юрієм Миколайовичем про використання електронного цифрового підпису;
- документ, який підтверджує ознайомлення фізичної особи-підприємця Луцишина Юрія Миколайовича з Умовами та правилами надання послуги «КУБ».
Крім того, 05.09.2019 до суду надійшла заява Луцишина Ю.М. про забезпечення доказів шляхом витребування в АТ КБ «Приватбанк» наступних документів (з зобов'язанням пред'явити їх оригінали для огляду):
- підписного листа фізичної особи-підприємця Луцишина Юрія Миколайовича до Регламенту акредитованого центру сертифікатів ключів;
- заяви фізичної особи-підприємця Луцишина Юрія Миколайовича про реєстрацію для отримання посиленого сертифіката відкритого ключа;
- угоди з фізичною особою-підприємцем Луцишиним Юрієм Миколайовичем про використання електронного цифрового підпису;
- документу, який підтверджує ознайомлення фізичної особи-підприємця Луцишина Юрія Миколайовича з Умовами та правилами надання послуги «КУБ».
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 було залишено зустрічну позовну заяву Луцишина Ю.М. без руху та встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви, а також повернуто заяву Луцишина Ю.М. про забезпечення доказів заявнику в зв'язку з недотриманням ним вимог ст. 111 ГПК України щодо сплати судового збору за подання такої заяви.
19.09.2019 до суду надійшли письмові пояснення Луцишина Ю.М. , в яких відповідач за первісним позовом вказав, що згідно з приписами ч. 3 ст. 207 ЦК України використання електронно-цифрового підпису можливе за письмовою згодою сторін, яку сторони даного спору не укладали. Відповідач за первісним позовом також вказував, що у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 910/361/14 у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» було відмовлено з огляду на недоведеність використання відповідачем електронно-цифрового підпису.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 відкладено розгляд справи на 10.10.2019 та задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.
23.09.2019 до суду надійшов поданий АТ КБ «Приватбанк» відзив на зустрічну позовну заяву.
27.09.2019 до суду надійшла подана АТ КБ «Приватбанк» відповідь на відзив за первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 задоволено клопотання Луцишина Ю.М. про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/9908/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження, вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 10.10.2019.
09.10.2019 до суду надійшли подані Луцишиним Ю.М. заперечення на відповідь на відзив.
10.09.2019 до суду надійшло подане Луцишиним Ю.М. клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання зустрічного позову, а також відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
10.10.2019 до суду надійшло подане Луцишиним Ю.М. клопотання про витребування доказів, а саме договорів банківського рахунку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 відкладено підготовче засідання на 07.11.2019 та задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 відкладено підготовче засідання на 28.11.2019, зобов'язано позивача за первісним позовом виконати вимоги ухвал суду від 19.09.2019 та 10.10.2019.
13.11.2019 до суду надійшли подані АТ КБ «Приватбанк» пояснення.
14.11.2019 до суду надійшли подані АТ КБ «Приватбанк» заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 10.01.2020 та зобов'язано позивача за первісним позовом виконати вимоги ухвали суду від 07.11.2019 в повному обсязі.
10.01.2020 до суду надійшло клопотання Луцишина Ю.М. про застосування заходів процесуального примусу шляхом стягнення з АТ КБ «Приватбанк» штрафу в сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання вимог ухвал суду.
У підготовчому засідання 10.01.2020 суд оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про застосування заходів процесуального примусу, з огляду на те, що за приписами ст. 135 ГПК України застосування заходів процесуального примусу до сторін та учасників судового процесу є правом та прерогативою суду, а оскільки суд не вбачає підстав та необхідності у вжитті до позивача за первісним позовом заходів процесуального примусу, відповідне клопотання відповідача за первісним позовом задоволенню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.02.2020
05.02.2020 до суду надійшло клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
У судовому засіданні 06.02.2020 Луцишин Ю.М. заперечував проти задоволення позовних вимог за первісним позовом та просив суд задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.
Представники АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника АТ КБ «Приватбанк» за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
АТ КБ «Приватбанк» долучено до матеріалів справи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017 (далі - анкета-заява), сторонами якої є АТ КБ «Приватбанк» та ФОП Луцишин Ю.М., як клієнт та позичальник банку.
Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Луцишин Ю.М. був зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.11.2015, а припинення вказаного суб'єкта господарювання відбулось 30.08.2017.
Таким чином, станом на день звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду з позовом у даній справі, яке відбулось 22.07.2019, діяльність ФОП Луцишин Ю.М. було припинено.
Однак, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача з втратою його статусу як ФОП не припинились.
Положеннями п. 1 вищевказаної анкети-заяви визначені наступні істотні умови кредитного договору:
- вид кредиту - строковий (п. 1.1);
- розмір кредиту визначається ПриватБанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua (п. 1.2);
- строк кредиту 12 місяців з моменту видачі коштів (п. 1.3);
- проценти (комісія) за користування кредитом - 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4);
- порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5);
- у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (п. 1.6).
На підтвердження наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості перед банком у розмірі 100 000,00 грн АТ КБ «Приватбанк» також долучив до матеріалів справи банківські виписки за рахунками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкритими на ім'я ФОП Луцишина Ю.М.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний правочин є кредитним договором.
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України на позичальника покладений обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Звертаючись до суду з даним позовом АТ КБ «Приватбанк» стверджував, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017 була підписана сторонами правочину шляхом накладення їх електронно-цифрових підписів. Луцишин Ю.М., у свою чергу, вказану обставину заперечував.
На момент складення анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017 і виникнення спірних правовідносин відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису були врегульовані Законом України «Про електронний цифровий підпис», який втратив чинність 07.11.2018.
Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» було визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За приписами ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Віповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Згідно з нормами ст. 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Пунктом 1.1.1.32 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», в редакції станом на 01.05.2016, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Умови та правила) було визначено, що електронно-цифровий підпис, ключ (ЕЦП) - електронний аналог власноручного підпису клієнта, який являє собою унікальну послідовність символів, створених у процесі реєстрації і є засобом захисту інформації під час роботи в системі Приват24.
При укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першої» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п. 3.2.1.1.16 вищевказаних Умов та правил).
Згідно з п. 3.8.4.1 Умов та правил визначено, що Центр - це Акредитований центр сертифікації ключів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Клієнт - це суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), що отримує послуги електронного цифрового підпису
Відповідно до п. 3.8.4.2 Умов та правил Центр надає Клієнту, а Клієнт приймає і сплачує послуги електронного цифрового підпису (ЕЦП) на умовах, визначених цим Договором, а саме: обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів (далі - сертифікатів): Центр реєструє підписувачів, формує сертифікати, зберігає, розповсюджує їх, управляє статусом сертифікатів, розповсюджує інформацію про статус сертифікатів; за бажанням Клієнта Центр надає додаткові послуги: формування позначки часу, повідомлень про статус сертифікатів у реальному часі за підписом Центру; за бажанням Клієнта Центр надає додаткові (окрім розповсюджуваних Центром на веб-сайті http://www.acsk.privatbank.ua) консультації щодо створення, перевірки та використання ЕЦП, засобів генерації особистого та відкритого ключів, а також допомагає при генерації ключів, створенні заявки на формування сертифіката.
Пунктом 3.8.4.3.1 Умов та правил встановлено, що Договір укладається з уповноваженою на такі дії фізичною особою, яка має надати документи для встановлення особи і документи про повноваження на укладення Договору від імені Клієнта.
Порядок надання послуг визначається: Законом України «Про електронний цифровий підпис»; «Правилами посиленої сертифікації» у редакції за Наказом ДСТСЗІ СБ України № 50 від 10.05.2006; Регламентом роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Регламент) та цим Договором (п. 3.8.4.3.5 Умов та правил).
Додатком № 1 до вищенаведеного розділу Умов та правил є заява про реєстрацію для отримання посиленого сертифіката відкритого ключа.
За приписами ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином, використання електронного цифрового підпису можливе виключно за умови особистого звернення підписувача з метою отримання права користування електронним цифровим підписом, що повинно підтверджуватись письмовими доказами встановленого зразка.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази звернення з метою отримання, а також отримання Луцишиним Ю.М. електронного цифрового підпису в акредитованому центрі сертифікації ключів, у тому числі у АТ КБ «Приватбанк».
Сторонами не надано доказів на підтвердження того, що саме ФОП Луцишиним Ю.М. підписано електронним цифровим підписом анкету-заяву від 16.05.2017, оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача за первісним позовом, ані відомості про його особистий ключ, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному в сертифікаті.
При цьому, відповідач за первісним позовом заперечує факт отримання електронного цифрового підпису, в тому числі у АТ КБ «Приватбанк», а також факт підписання анкети-заяви від 16.05.2017.
Сторони також не надали суду відповідної письмової угоди про використання у правовідносинах, що виникають між ними, електронного цифрового підпису.
Отже, АТ КБ «Приватбанк» не довів факту укладення між сторонами кредитного договору у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017, який є підставою позову, що, в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів, у тому числі, черговість погашення заборгованості та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань. Водночас, правовою підставою позову є саме надання відповідачу кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, у той час, як позивачем не доведено наявність підстав для користування відповідачем кредитними коштами банку.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що первісний позов АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з Луцишина Ю.М. заборгованості за кредитом в розмірі 100 000,00 грн задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 09.11.2017 по справі № 910/361/14 та від 12.10.2016 по справі № 916/16/16.
Щодо зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 р. (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013), вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Водночас, у п. 2.6 вищевказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 суд касаційної інстанції розяснив, що у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.
Судом встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» не довів факту укладення між сторонами кредитного договору у формі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017.
Крім того, у матеріалах справ також відсутні докази фактичного виконання кредитного договору у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017, таких як користування кредитними коштами або їх часткове повернення банку тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов Луцишина Ю.М. до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.05.2017 задоволенню не підлягає.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги за первісним, а також за зустрічним позовом необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються за первісним позовом на АТ КБ «Приватбанк», як позивача за первісним позовом, та відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом не підлягають, за зустрічним позовом на Луцишина Ю .М., як позивача за зустрічним позовом, та відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 13.03.2020.
Суддя О.Г. Удалова