ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2020Справа № 910/16941/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни адвоката Жук О.Б. про ухвалення додаткового судового рішення у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни
до ОСОБА_1
про стягнення 453 426, 18 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 позовні вимоги фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни 347 885, 18 грн заборгованості за договором суборенди №18/07/16 від 18.07.2016, 30 594, 30 грн інфляційних втрат, 15 983, 66 грн 3% річних та 5 916, 95 грн судового збору. У іншій частині позову відмовлено.
05.02.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви був доданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та детальний розрахунок витрат на правову допомогу, а саме: зустріч із клієнтом, надання правової консультації 1 година 500, 00 грн, збір доказів для написання позовної заяви 2 години по 500, 00 грн = 1 000, 00 грн, встановлення правової позиції із клієнтом 1 година 500, 00 грн, написання позовної заяви 10 годин по 500 грн = 5 000, 00 грн, підготовка пакету документів (додатків) до позовної заяви для подання до суду 1 година 500, 00 грн та подання позовної заяви до суду із повним пакетом документів 1 година 500, 00 грн.
На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до суду надано:
- копію договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 01.10.2019, укладеного з Адвокатським об'єднанням «Жук, Пономаренко та Партнери»,
- ордер про надання правничої (правової) допомоги №1008747 від 28.10.2019.
- копію акту №ОУ-0050 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.03.2020 з найменування наданих робіт та їх вартості на загальну суму 8 000, 00 грн;
- копію квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 03.03.2020 на суму 8 000, 00 грн.
Також у відзиві на позов представником відповідача було заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, з посиланням на те, що справа не є складною, не має визначального значення для сторони, відсутність підтверджень збирання адвокатом доказів по справі, а також те, що адвокатом було завищено кількість часу витраченого на складання позову наведеної складності.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 статті 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу на те, що витрати, зокрема, на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати позивача в сумі 8 000,00 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а останні підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги задоволенню не підлягає.
Водночас, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 910/16941/19 позов задоволено частково, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають покладенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 8 000, 00 грн понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню частково, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 6 959, 69 грн.
Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни адвоката Жук О.Б. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 6 959 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 69 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В іншій частині заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань