ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.03.2020Справа № 910/18994/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ
до Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва», м. Київ
про стягнення 19 194,66 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (далі - КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва»/відповідач) про стягнення 19 194,66 грн, у тому числі: 17 832,00 грн - основного боргу, 873,36 грн - інфляційних втрат, 489,30 грн - 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати за спожиту теплову енергію.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.12.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» укладено угоду № К 3010000-03/16 про об'єднання зобов'язань за договором про постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 1 угоди за результатами проведеного сторонами звіряння розрахунків за договорами про постачання теплової енергії на 01.03.2016, зважаючи на припинення зобов'язань Київенерго перед абонентом з постачання теплової енергії за всіма договорами, здійснюється впорядкування обліку зобов'язань сторін одна перед одною, для чого з 01.03.2016 всі заборгованості та переплати за всіма договорами наведеними, в додатку до цієї угоди, об'єднується в єдиний договір №3010000.
Згідно з п. 2 угоди на договір № 3010000 з 01.03.2016 переносяться всі заборгованості та переплати абонента в розрізі кожної тарифної групи згідно додатку 1, в результаті чого облік зобов'язань абонента перед Київенерго з оплати теплової енергії здійснюється консолідовано.
У відповідності до додатку до цієї угоди заборгованість Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» складає 47 823,64 грн.
На виконання умов цієї угоди відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на жовтень 2018 року у підприємства існувала заборгованість в розмірі 17 832,00 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію до 01.05.2018.
11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - новий кредитор) укладено договір №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі й той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню зі споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Згідно з п. 1.2. цього договору перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 до цього договору.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що з укладенням цього договору кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договором та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які визначені у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до переліку споживачів теплової енергії та зобов'язань, право вимоги яких відступаються під № 419 значиться Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва», сума боргу складає 17 823,64 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 01.03.2016 між ПАТ «Київенерго» та КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» укладено угоду № К 3010000-03/16 про об'єднання зобов'язань за договором про постачання теплової енергії, відповідно до якої за результатами проведеного сторонами звіряння розрахунків за договорами про постачання теплової енергії на 01.03.2016, зважаючи на припинення зобов'язань Київенерго перед абонентом з постачання теплової енергії за всіма договорами, здійснюється впорядкування обліку зобов'язань сторін одна перед одною, для чого з 01.03.2016 всі заборгованості та переплати за всіма договорами наведеними, в додатку до цієї угоди, об'єднується в єдиний договір №3010000.
Так, у відповідності до додатку до цієї угоди заборгованість відповідача перед ПАТ «Київенерго» складає 47 823,64 грн.
Судом також встановлено, що на виконання умов цієї угоди відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на жовтень 2018 року у комунального підприємства існувала заборгованість в розмірі 17 832,00 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію до 01.05.2018.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» укладено договір №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі й той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
При цьому, відповідно до переліку споживачів теплової енергії та зобов'язань, право вимоги яких відступаються під № 419 значиться Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва», сума боргу складає 17 823,64 грн.
Так, відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, з наведеного вбачається, що позивач став новим кредитором за угодою № К 3010000-03/16 про об'єднання зобов'язань за договором про постачання теплової енергії та набув права вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості за вказаним договором.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо виконання своїх зобов'язань за угодою № К 3010000-03/16 про об'єднання зобов'язань за договором про постачання теплової енергії у повному обсязі, суд дійшов висновку, що Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» порушено умови цієї угоди та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 17 832,00 грн.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за угодою № К 3010000-03/16, позивач нараховує 3 % річних в розмірі 489,30 грн та інфляційні збитки в розмірі 873,36 грн за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що заявлені до стягнення суми у визначений позивачем період є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення 17 823,64 грн - основного боргу, 489,30 грн - 3% річних та 873,36 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (03134, місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 17; ідентифікаційний код 36037999) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 17 832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 00 коп. - основного боргу, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн 30 коп. - 3 % річних, 873 (вісімсот сімдесят три) грн 36 коп. - інфляційних втрат та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук